Сьогодні, 24 квітня, керівники ПрАТ «Трускавецькурорт» Андріан Драновський та ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» Андрій Тарнавський дали прес-конференцію, під час якої, зокрема, вони спростовували закиди міського голови Трускавця 2002-2010 рр., голови МГО «Рада Старійшин» Лева Грицака, озвучені ним в інтерв`ю від 23 квітня.
Щоб завершити з темою взаємних звинувачень та непорозумінь, беремо коментар з приводу спростувань ПрАТу в Лева Грицака.
Отже, своєрідне спростування на спростування – у нашому бліц-інтерв`ю.
– Леве Ярославовичу, Андріан Львович Драновський заявив про борг «Карпат» перед ПрАТом у сумі 1 млн. грн. Чи існує цей борг і звідки він виник?
– Це по розрахунках ПрАТ «Трускавецькурорт» ми винні їм 1 млн. грн. Насправді ж події розвивалися так. Коли ПрАТ «Трускавецькурорт» підняв ціни на мінеральну воду, причому без погодження з виконкомом і без вагомих на це причин, тоді зібралися керівники оздоровниць, які входять в ГО «Курорт Трускавець». Вони прийняли рішення не платити цю підвищену без вагомих причин ціну і звернутися в Антимонопольний комітет України. Наскільки я пригадую, їх підтримала ще й громадська організація «Рада Старійшин».
В Антимонопольний комітет України ГО «Курорт Трускавець» було направлено відповідний лист, і за фактом порушень було відкрито справу. Про це ми довідалися із відповіді АМКУ.
Хочу зазначити, що нам прийшло кілька відповідей по цьому питанні, а потім ще й повідомлення, що Антимонопольний комітет у Львівській області оштрафував ПрАТ «Трускавецькурорт» за таке самовільне та необґрунтоване підвищення ціни на воду на 68 чи 69 тисяч гривень. Точну цифру штрафу я зараз не пригадую, та це не так і важливо, важливим є сам факт визнання, що ціну на мінеральну воду підняли всупереч процедури, передбаченої чинним законодавством України.
Чи інші підприємства укладали з ПрАТом угоди на нову ціну чи ні – я цим не цікавився. Ми ж, ГКК «Карпати», оплачували згідно старої угоди, оскільки не визнавали нової ціни. Напевно, цю отриману різницю між ціною згідно укладеної нами угоди та самовільно встановленою ПрАТом новою ціною це підприємство і розраховує як борг.
Але це є предметом спору між двома суб’єктами господарювання, і цей так званий «борг» не має абсолютно жодного стосунку до теми входження міста в ТОВ «Трускавецькі лікувальні води», котра зараз обговорюється. Так що намагання придумати «Карпатам» якийсь борг в 1 млн. грн. перед ПрАТом розцінюю як намагання відволікти увагу громади Трускавця від цієї оборудки.
Насамкінець подам цифри, котрі засвідчують як ПрАТ зловживає своїм монопольним становищем і системно піднімає ціну за реалізацію мінеральних вод. Так, в 2015 р. 1 м3 води коштував 4 тис. 600 грн., в 2016 р. вже 7 тис. 500 грн., а в 2017 р. – 8 тис. 750 грн.
– На прес-конференції була названа і цифра в 200 тисяч гривень – що це борг «Карпат» перед ТОВ «Трускавецькі лікувальні води»…
– А ось тут я цілком погоджуюся. Так, такий борг існує, і виник він буквально в кілька останніх місяців, котрі для Трускавця в цілому і для «Карпат» в тому числі були непростими в зв’язку з введенням в Україні воєнного стану в кінці листопада 2018 року.
Як пригадуєте, це рішення Президента ввести воєнний стан болюче вдарило по всіх оздоровницях Трускавця, в тому числі й по нас, адже не таємниця, що в «Карпатах» відпочиває та лікується багато гостей з Польщі. Введення воєнного стану різко скоротило їхню присутність, фактично в грудні-січні поляки до нас не їздили.
Так що наявність боргу в 200 тис. грн. перед ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» цілком можлива. Ця сума нами не оспорюється.
Хочу запевнити керівника підприємства, що при більшому заїзді відпочивальників з травня місяця цей борг нашим підприємством буде погашено.
– Леве Ярославовичу, особливо обурила Андріана Драновського інформація про податковий борг ПрАТу. Він каже, що це не так, що жодного боргу по податкових платежах очолюване ним підприємство не має.
– Якщо це так, як він каже, то в цьому випадку я можу перед ним вибачитися. Але водночас розповім звідки в мене такі дані. Кілька днів тому я мав зустріч з представником бенефіціара (власника) ПрАТ «Трускавецькурорт». І він мені розповів, що ПрАТ має великі проблеми зі сплатою податків, і що це є причиною (чи однією з причин), чому так лобіюється питання, щоб місто ввійшло в ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» і почало фінансово підтримувати це підприємство, а отже і ПрАТ.
Я розумію, що в них дійсно можуть бути труднощі зі сплатою податків, адже є величезні території під санаторіями, котрі зараз не функціонують, а податки платити потрібно.
Окрім того, інформація про велику заборгованість ПрАТу щодо податків озвучувалася депутатами на комісіях, перед сесіями та після сесій. Зокрема, що ще в 2015 році міська рада судилася з ПрАТом через заборгованість.
І я у своєму інтерв’ю наголосив, що ПрАТ «Трускавецькурорт» саме тому створило «чисте» від будь-яких недоїмок чи невиконаних зобов`язань підприємство ТОВ «Трускавецькі лікувальні води», щоб місто не мало аргументів посилатися на їхню недобросовісність в попередні часи.
– Андріан Драновський каже, що в ЗАТ ніколи не працювало більше, ніж 3 400 осіб, Ви ж говорили про скорочення 5 тисяч.
– В часи коли ЗАТ «Трускавецькурорт» очолював Богдан Аксентійчук, в документації фігурувала цифра більше 5 тисяч працівників. Звісно, що не скоротили їх всіх до одного, про це ніхто й не говорив. Але масштабність скорочення була вражаюча – не до порівняння з жодним іншим санаторієм у Трускавці.
Станом на 1999 р., коли розпорядженням № 164-Р міського голови Трускавця від 24 березня 1999 р. було зареєстровано ЗАТ «Трускавецькурорт», всього нараховувалось 5 тис. 700 працівників. Через неповних 20 років роботи ЗАТу їхня кількість скоротилася в рази. Хоча вони на всіх рівнях доказували, що працюють на розвиток, на популяризацію, на впровадження нових технологій в системі оздоровлення громадян.
По офіційній інформації в 2016 р. в ПрАТ було зареєстровано 885 працівників. А вже в 2017 р. з неофіційних джерел – 320 осіб. Якщо ГГРЕС раніше обслуговувало 130 осіб, то зараз, здається, близько 80 осіб.
Робіть висновки чи я щось сказав неправдивого про скорочення в ПрАТі. Цифри говорять самі за себе.
– Закидом у Вашу сторону, Леве Ярославовичу, була згадка і про Договір про співпрацю з 2006 року. Мовляв, Ви самі були за платний відпуск «Нафтусі»…
– Так, дійсно, була така угода про 30% для міста від чистого прибутку від реалізації «Нафтусі». Цей Договір про співробітництво було укладено нами в 2006 році, коли було потепління стосунків між містом та ЗАТом.
Я домовився з тодішнім керівником профспілок України Олександром Стояном, що ЗАТ віддасть місту той будинок, де зараз знаходиться другий корпус міської ради (вул. Бориславська, 1, колишній корпус сан. «Берізка»), і Палац культури «Мир». Але покійний Богдан Аксентійчук, який тоді був генеральним директором ЗАТу, переконав Стояна, щоб «Мир» нам не віддавати. Було створене спільне підприємство ЗАТу та міської ради «Трускавецький культурно-мистецький центр» з частками 50% на 50%. Нічого не нагадує?
Статут цього ТОВ тоді розробляв юрист ЗАТу Андріан Копинець. У це ТОВ ЗАТ «Трускавецькурорт» увійшло 50% часткою – балансовою вартістю Палацу культури «Мир», а міська рада 50% КП «Читальня». При цьому відсутність більшості у прийнятті управлінських рішень не давала можливості міській раді ефективно використовувати Палац культури для проведення загальноміських заходів, отримання коштів з концертів до міського бюджету. Керівник ЗАТ не допускав розповсюдження квитків на концерти в ПК «Мир» у курортному парку, який тоді обслуговував ЗАТ. Відповідно і кошти, необхідні для ремонту ПК, що був власністю ЗАТ, було недоцільно вкладати з бюджету міста.
Все закінчилося тим, що через якийсь час міськвиконком дав згоду на припинення діяльності КП «Читальня» у ТзОВ «Культурно-мистецький центр». Палац культури «Мир» був проданий власником, гроші поступили на рахунок ЗАТ «Трускавецькурорт». Але цинізм не має меж – через тиждень у газеті «Трускавецькурорт» керівник ЗАТ пише замітку, що буцімто це міський голова продав ПК «Мир». І зараз вони цю брехню повторюють.
Але повернуся до договору 2006 року. Я і тоді вважав, і зараз вважаю, що цей договір був дуже позитивним для міста, і якби він виконувався, то зараз не стояли б ці питання щодо спільного підприємства чи платного входу в бювет. Трускавецька міська рада отримувала б 30% чистого прибутку від реалізації мінеральних вод, і не витрачала б жодних коштів. Для всіх трускавчан був гарантований безкоштовний доступ до споживання наших лікувальних вод.
Інше діло, що ЗАТ, підписавши цей договір, не виконував його. І це ще раз підтверджує їхню недобросовісність.
І ще один важливий момент – тоді, в 2006 році, гідромінеральна база ще не була доведена до такого жалюгідного стану, як це є зараз. Я не хочу детально зупинятися на всіх цих дражливих моментах, але кожен, хто чув виступ депутата Василя Тимчишака на сьогоднішньому засіданні бюджетної комісії про стан об’єктів гідромінеральної бази, може зробити висновок.
Тому про жодне спільне підприємство з недобросовісним партнером не може бути й мови. І саме про це говорили всі без винятку представники трускавецької громади на громадських слуханнях, які 14 березня організовував ПрАТ «Трускавецькурорт». Громада своє слово сказала чітко та недвозначно. І депутати мають слухати громаду, а не заявляти, що на них хтось чинить тиск.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень