У п’ятницю, 16 грудня, зал Народного дому Трускавця був битком набитий. Проходили громадські слухання стосовно комплексу «Лісова пісня» за адресою вулиця Сагайдачного, 14А (територія колишнього дитячого садочка «Червона Шапочка». Відбувалися вони під головуванням заступника міського голови Петра Нестерівського, за участі Петра Шумина, секретаря міської ради, кількох депутатів від різних політичних сил, представників забудівника. Та абсолютна більшість із понад півтори сотні присутніх – мешканці будинків 12, 16, 18 та 20, котрі прилягають до комплексу.
Спочатку людям зачитали Постанову Кабінету міністрів «Про проведення громадських слухань», а згодом представник ДП «Містопроект» Петро Крупа розповів, яким має бути комплекс та як будуть розділені території біля нього. Об’єкт збудований і готовий до введення в експлуатацію. Він височіє своїми 11 поверхами в кварталі житлової забудови, яку в основному складають чотириповерхові хрущовки. Окремий під’їзд до об’єкту буде зі сторони лісу, хоча тепер він – від вулиці Сагайдачного, на що мешканці дуже нарікають. Від лісу буде і автостоянка для машин готелю, та тепер їх часто ставлять перед дверима під’їздів житлових будинків і мешканці з цього дуже незадоволені. Сонечка не бачать мешканці восьми квартир у будинку 12, тому ці квартири забудівник мав би викупити. Депутат Богдан Процишин запропонував їх викупити для мера та його заступників, щоб мали куди переселитися, якщо місто плаватиме в лайні (бо фекальну каналізацію підключать до загальноміської, зробивши врізку на вулиці Бориславській).
Навколо комплексу постійно виникають якісь конфліктні ситуації, що свідчать, що не все погоджено із мешканцями прилеглих будинків. Зауваження незгідних зачитав Олександр Грищенко, серед них – і переведення будівлі зі статусу житлового будинку в статус готелю, і незгода з підключенням споруди до загальноміської каналізації, і нарікання на вирубку дерев біля житлових будинків, причому незаконну. Та письмові зауваження мешканців Трускавця, Дрогобича, Львова, Івано-Франківська, Києва та кількох сіл Львівщини та Івано-Франківщини (Денис Лайков, Сергій Титік, Тарас Стецько, Андрій Стефуришин, Руслан Ейнес, Павло Пасіка, Ігор Пілько, Богдан Процишин – всього 114 зауважень та пропозицій) не можуть передати тих емоцій, котрі вихлюпувалися під час усних волань душ – саме виступи понад півтора десятка мешканців і свідчили, що питання гостре, актуальне та неврегульоване. Серед виступаючих мешканців – Руслан та Інеса Солонці, Наталія Коваль, Стефанія Терлецька, Володимир Шиманський. Для прикладу, Володимир Шиманський зауважив, що об’єкт недоцільно прикривати іменем Євро-2012, бо про яке Євро в Трускавці можна говорити, якщо з 16 команд 13 проживатимуть в Польщі. Наталія Коваль, біолог за освітою, звернула увагу на недоцільність нищення зелених насаджень на території біля об’єкту. Руслан Солонець та його дружина Інеса висловлювали досить радикальні пропозиції включно із замуруванням теперішнього парадного входу до готелю (зі сторони житлових будинків), а також закликали не передавати фірмі для завершення благоустрою двори будинків 12 та 20, бо мешканці готові самі там зробити благоустрій. Та представники влади зробили вигляд, що не почули цих пропозицій таких жертовних людей, як це подружжя, котре вже не вперше стає на захист інтересів мешканців будинків. Руслана Солонця в команді Козира не люблять ще з тих часів, як він у «Трускавецькій ґазеті» розмістив викривальну ситуацію про Козира, було це напередодні місцевих виборів 2010 року.
Позицію фірми-забудівника озвучив Орест Сарахман, депутат Трускавецької міської ради п’ятого демократичного скликання. Пан Орест нагадав, що забудівник обіцяв відремонтувати дахи та фасади хрущовок, якщо місто саме підведе інженерні мережі до об’єкта, а оскільки місто цього не зробило і не збирається, то тепер і мови не може бути, щоб нести такі необґрунтовані нічим видатки. Проте Орест Сарахман не відкинув прохання та вимоги мешканців, а заявив, що забудівник готовий їх виконати в рамках чинного українського законодавства. Йому на виручку поспішив Петро Нестерівський, що «забудівник надасть обґрунтовану відмову», що викликає підозри про змову чинної влади із забудівником не на користь мешканців мікрорайону та громади міста в цілому.
До речі, позицію влади озвучували заступник мера Петро Нестерівський та головний архітектор Трускавця Олександр Грищенко. Та справа в тому, що про чітку позицію влади Трускавця годі щось сказати, бо її де-факто немає. Зверхня поведінка пана Нестерівського, котрий не давав окремим людям сказати слова, проявилася ще й у тому, що було проігноровано пропозицію депутата кількох скликань (першого та п’ятого), екс-заступника міського голови та в певний час в. о. мера міста Володимира Лаврінка щодо того, що слід створити погоджувальну раду. Вдаючи, що він не почув чи то не зрозумів, пан Нестерівський закрив слухання. Погоджувальну раду не створили. Таким чином громаду міста вкотре кинули. І вина в цьому лежить зовсім не на ТКС, як це декому хотілося б представити, а на теперішній владній команді Трускавця під проводом Р. Козира.
Тривали слухання дві з половиною години (від 15.00 до 17.30).
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень