Водолій (21 січня – 19 лютого). Професійні перспективи не виглядають привабливими, та й взагалі день навряд чи можна назвати безумовно сприятливим. Він пов’язаний з появою сильного суперника, якому вдасться отримати над вами верх, вдавшись до хитрощів або скориставшись допомогою впливової людини. Але це – не найнеприємніше. Найгірше те, що сьогодні вас намагаються використати «втемну» люди, котрим ви звикли довіряти безмежно. Будьте спостережливими, поспішіть вивести на «чисту воду» того, хто спробує загрібати жар вашими руками.
Щойно ми прочитали прогноз погоди… Вибачте, – прогноз нашого життя, згідно з задумом його укладачів. Саме так, як написано, мас виглядати життя людей найближчим часом. Ці прогнози життя називаються гороскопами, які, що з жалем слід визнати, є сьогодні досить популярними. Про це свідчить той факт, що майже кожна газета їх публікує. Причиною цього є попит, адже якби гороскопів не читали, то їх не друкувало б жодне видання. Читають їх із різних мотивів: хтось із цікавості, хтось – з метою довідатися про власне майбутнє. Однак не настільки важливими є мотиви, як факт, що гороскопи читають. Тому метою даної статті буде не стільки висвітлити явище гороскопів як таких, як роздумати над ними у світлі нашого життя та Божого об’явлення.
Уявімо собі ситуацію: звичайний робочий день, неважливо, в селі це, чи в місті. Більшість людей іде на роботу. Хтось із них міг цілком випадково прочитати в газеті гороскоп на свій знак зодіаку, в якому було написано про якісь неприємності на роботі. Тепер уявімо собі ставлення тієї особи, котра це прочитала, до людей, що працюють поруч. Людина, котра не є практикуючим християнином, мало, або зовсім не вірить в те, що Бог піклується її життям як люблячий батько, увесь день дивитиметься на ближніх з недовірою й триматиметься осторонь від них. Так ми описали ситуацію, яку може створити особа під впливом прочитаного гороскопу. Ці кілька рядків, невідомо ким написані, сіють у серці недовіру до ближнього, яка завжди означає зменшення любові, а отже, і небажання допомагати йому та звернення уваги виключно на власне благо. Отож, кілька рядків із гороскопу можуть завадити тобі любити ближнього, як себе самого, адже саме з точки зору любові можна судити про людину і сказати, ким вона є насправді. Маємо на увазі слова Христа, сказані до своїх учнів: «З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати» (Йо. 13, 35).
Уявімо собі ще одну ситуацію: хтось читає гороскоп і в ньому дізнається про негаразди, які його очікують цього тижня. З цього приводу, він надто переймається прочитаним, ходить сумний, повний тривоги, неспокою та передбачень того, що такого неприємного може відбутися. Сум приходить, тому що людина думає про майбутнє і не помічає радості теперішнього, тобто не живе реальністю, а навіяними ілюзіями.
Звернімо увагу і на те, як закінчуються гороскопи. Вкінці йде мова про сприятливі і несприятливі дні, позитив та негатив протягом тижня. Знову ж таки, хтось, невідомо звідки, знає про мій тиждень більше, ніж я, мої близькі. Людина, котра пише гороскоп, порівнює себе до Того, Хто відає серця; дозволяє, щоб її програмували на той, чи і результат.
Є ще один цікавий факт, який неможливо оминути, говорячи про гороскопи. Спостерігаючи за зірками, укладачі гороскопів часто ведуть мову так звану сумісність і несумісність знаків зодіаку хлопця і дівчини, котрі бажають прожити життя разом. Мимоволі виникає запитання: як зірки можуть вплинути на мою любов та й взагалі на усе моє життя? Слід зазначити і те, що людина, котра прочитала про приреченість свого кохання, часто вже не прагне, не хоче розвивати свою любов, не хоче за неї боротися, тому що прочитала гороскоп – і повірила йому. Отож, гороскоп і можливі наслідки, які він несе для життя людини, можемо назвати «долею», яка обов’язково збудеться, позаяк людина вірить в неї і підпорядковується їй. Це поняття замінює Бога і передбачає хід подій, незалежний від людини і Господа. Зробивши загальний огляд гороскопів, звернімося до Святого Письма. Вже на перших сторінках Божественного Писання читаємо розповідь про створення людини. Спочатку вона жила з Богом, спілкувалася з Ним. Далі читаємо про те, як людина робить гріх, тобто відходить від Джерела Життя – Бога. Через те вона починає поклонятися іншим, неправдивим, видуманим богам. Прихильник гороскопів, по суті, стає ідолопоклонником.
Виникає запитання: яку правду викриває опис про створення людини? Він відкриває причину того, чому церковні люди вірять гороскопам. Вони їх читають та вірять їм тому, що, перебуваючи в Церкві, не живуть з Богом, а життя без Бога означає життя в гріху. Тому і вірять гороскопам, що «вони замінили Божу правду на неправду» (Рим. 1, 25). Отже, відмова від життя з Богом веде до віри в астрологічні прогнози. Люди, котрі вірять гороскопам, подібні до тих, що свій дім збудували на фундаменті з піску, який вода може зруйнувати (пор. Лк. 6, 46-49). Вони не вірять в те, що Бог піклується ними так, як говорить пророк Ісая: «Невже ж забуде молодиця своє немовля? Не матиме жалю до сина свого лона? Та хоча б вона й забула, я тебе не забуду» (Іс. 49, 15). Не вірять в те, що Бог полюбив нас і любить до кінця. Він знає всі наші потреби і піклується нами настільки, що «волосина з голови у вас не пропаде!» (Лк. 21, 18). Віра в гороскопи заперечує Боже піклування про людину, ставить на перше місце псевдопрогнози, не Творця.
Гороскопи заперечують свободу. За їх логікою, особа мусить поводитися так, як пише гороскоп. Виходить, що вона вже не цар, не вінець творіння, а його слуга, бо нею керує це творіння – зорі і сузір’я. Парадоксально, але той, хто є «мало чим менший від ангелів» (Пс. 8, 6-9), підпорядковується безликій долі, бо сам так хоче. Отже, віра в гороскопи – це відмова від власної свободи, від Богом даної можливості самому творити майбутнє. Така людина зрікається можливості бути господарем свого життя, не прагне осягнути більшого, а задовольняється тим, що має. Вона відмовилася від власного розвитку.
Звернімося знову до опису створення людини. Бог творить її на свій образ і подобу (пор. Бут. 1, 26-27). Це означає, що людина є наділена свободою, а коли вона грішить, то тратить її, бо потрапляє в залежність. Христос її нам повертає (пор. Гал. 5, 1). Святе Письмо говорить про те, що людина має свободу вибору: «Я кличу сьогодні проти вас на свідків небо й землю; життя і смерть поставив я перед тобою, благословення і прокляття. Вибирай життя, щоб жити на світі тобі і твоєму потомству, любивши Господа, Бога твого, слухавшись його голосу та прихилившись до нього; в тому бо полягає твоє життя й твоє довголіття, щоб тобі жити на землі, яку Господь, твій Бог, клявся дати твоїм батькам: Авраамові, Ісаакові та Якову» (Втор. 30, 19-20). Любов дарує людині свободу, а гороскоп – рабство обставин. Свобода означає те, що існує можливість вільно обирати. Тут ідеться про те, що від людини і від її відкритості на Бога залежить позитив і негатив у її житті й те, який день буде сприятливим, а який ні. Отже, мій день не залежить від розміщення зірок, а від мене, точніше від того, чи живу я вірою в Бога. Отож, з певністю можемо сказати, що для людини, котра живе з Богом щодня, кожна хвилина є доброю. Для християнина кожна обставина життя є моментом, сприятливим для спасіння. Тому не відмовляймося від свободи, вірячи гороскопам, не ставаймо рабами, бо «Христос нас висвободив на те, щоб ми були свобідні» (Гал.5.1).
Антон Борис, часопис «Слово» Дрогобицької духовної семінарії СДЄ УГКЦ
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень