У Трускавці появилися чергові «люстратори». Як і попередні та наступні – вони є «від народу». Самі «люстратори» кришталево чисті, тому певно йдуть до своєї мети: очистити владу від злодюг, корупціонерів, українофобів та іншої нечисті.
Приходу нових «люстраторів» сприяло послаблення пильності та активності їх попередників. Це ті, що «люстрували» суддю та прокурора Трускавця, бігали на профспілкові збори лікарів міської лікарні і навіть намагалися робити приховані відеозйомки з приватної вечірки Лева Грицака у день його народження. Ці люди називали себе «громадськими активістами», інших же трускавчан, котрі ініціювали якусь акцію, що йшла всупереч волі чинної влади міста, називали «псевдонародними» чи «псевдоактивістами». Потуги цих «люстраторів» звелися нанівець, ніхто не був ані люстрований, ані підданий якимось санкціям.
Об’єктами прицілу перших трускавецьких «люстраторів» були особи, погляди котрих дисонують із позицією міської влади. Але активізувалися нові люди і вже вони вирішили діяти з точністю «до навпаки». У хід пішли гасла про очищення влади від українофобів у вишиванках і тих, хто перешкоджає здійсненню світлих ідей Майдану. Для авторитету «люстраторів» і щирості їх намірів, до організаторів прилічили декілька партій і рухів – дітищ Майдану. А керує цим процесом, як свідчать деякі деталі, один із потенційних кандидатів на міського голову Трускавця. Об’єктом «люстрації» обрано, насамперед, чинну міську владу – мера Руслана Козира і лояльних до нього людей…
Люстрація була одним із «китів», на яких тримався Майдан. Але щойно останній дав свої плоди і коронував одного зі своїх сподвижників, про люстрацію на якийсь час немовби забули. Нагадали про неї ті, хто пам’ятав, що стояв на Майдані не за Порошенка, а за ідеї. Тоді закон про люстрацію у Верховній Раді просто проштовхнули. З одного боку він був нікому не потрібний, з іншого – депутати й президент боялися нового народного збурення. Тому, під тиском радикалів і при палаючих шинах народні обранці таки видали очікуваний закон. У ньому список тих, кого «люструватимуть» в Україні, дуже великий. Він включає майже всі посади в органах центральної та місцевої влади, в силових структурах та судовій системі. Однак, викрутаси цього закону дозволяють уникнути «люстрації»… екс-міністрові економіки часів «пакращення», тобто, Порошенкові. Як кажуть, риба гниє з голови. Що ж тоді говорити про її хвіст?
Сьогодні відомо, що так звана «люстрація» стала дуже дієвим механізмом для боротьби з неугодними та конкурентами. Для цього не гребують жодними моральними нормами, як у Трускавці, наприклад. Нема сумніву, що до місцевих виборів, які мають відбутися восени, у нашому місті ще появляться «люстратори», а може й не одні. Ті «люструватимуть» «під Козиренка», ті «під Кісаченка», а інші ще «під якогось свого Іваненка». Справді ж, як у народі: «люстратор» на «люстраторові» їде і «люстратором» поганяє.
Василь Кирилич
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень