З першого липня піднялися ціни на проїзд в автобусах – з півтори гривні до двох гривень двадцяти п’яти копійок. Нам роз’яснюють: дороги погані, пальне дороге і т. д. Все це правда. Але є запитання: то що, пальне подорожчало десь від листопада минулого року і з того часу перевізники возили нас за власні кошти? Хоч убийте – не повірю.
І друге. А власне від чого рахували ці збитки? Якби пасажирів обілечували, то все було б зрозуміло: ось затрати, а ось такий прибуток. А наразі все залежить тільки від того, хто це рахує. І цілком можливо, що це не збитки, а просто прибутку поменшало. Скажете, що закон дозволяє працювати так, безконтрольно. Але той же закон не забороняє місцевій владі запровадити квитки за проїзд, як це зробили у Львові. І тоді всі підрахунки стають прозорими й чіткими. Але якраз це, напевно, комусь невигідно.
Я взагалі не розумію, чому, наприклад у «ювелірні» ятки чи обмінні пункти працюють без видачі квитанцій? Точніше, розумію це так, що закон писаний злодіями, щоб легше було красти.
Ось послухайте: купив я срібний ланцюжок для подарунка. А вже через день той ланцюжок став чорним, ніби графітовий стержень від олівця. Приношу назад, до тієї ятки, де купував. Завідувачка – симпатична жіночка з милою посмішкою дуже мило поспівчувала і розповіла, що є деякі людські організми, які не переносять срібло. А ланцюжок можна обміняти, якщо принесу бірку від того виробу. Скажіть, чи ви зберігаєте бірки від виробів і можете наперед передбачити, що той виріб доведеться обмінювати? Напевно, що ні. Тим більше, коли це подарунок і з біркою ви його, звичайно, дарувати не будете. Тож у цій ситуації мені ані гроші не повернули, ані не обміняли той виріб.
А інше: справді кожна людина має алергічну реакцію на якісь речовини, в тому числі й на срібло. Але це реакція людини на алерген, а не навпаки. А в цьому випадку срібло почорніло тому, що майстер-кустар якусь частку власне срібла украв, а для ваги додав свинцю забагато (свинець додається до срібних виробів для поліпшення пластичності, ковки). От свинець з органічними кислотами поту і дав реакцію: почорнів. Але як доведеш, що виріб бракований – чеку ж нема.
Є у Східниці чи то готель, чи пансіонат – «Ді Анна». Хороший заклад, з високим рівнем обслуговування. Та от змінився там керівник. Все залишилося на пристойному рівні. Але… технічний персонал перевели на десятигодинний робочий день зі збереженням попередньої оплати праці. А де інженер з охорони праці, де профспілка?.. Егей, кандидати в депутати у вишиваних сорочках, борці за справедливість для народу, а чому б вам не зайнятися конкретно цією справою?! Уявляєте, скільки виборців ви завоюєте (скажуть, не тільки язиком меле, але й робить добру справу). Адже тут чоловік, не місцевий, здається, уявив себе «хазяїном жизні». Але ж були вже у нас «хазяїни»: до 1918-го року австріяки з німцями, до 1939-го – поляки, потім – москалі, потім в часі війни – німці, а пізніше – знову москалі. І де вони всі? Навіть могил не залишилося – щезли, мов корова язиком злизала…
У нас зараз масове безробіття і нема на те ради. Як нема? Чому наше статистичне управління жодного разу (принаймні, я не чув) не вказало, скільки у нас безробітних, скільки пенсіонерів і скільки з цих пенсіонерів працює? Чи не знайшлися б робочі місця для безробітних, якби цих пенсіонерів звільнити?
Але все це дрібниці на тлі війни. Кривава війна. Москалі, як завжди, сунуть грабувати, а кажуть, – захищати, допомагати. Їхню «допомогу» наш народ не забуде ніколи. Стільки крові й горя не принесла жодна інша окупація. І дивно з наших земляків, бо одні йдуть захищати Вітчизну від кривавого ворога, а хто, отримавши повістку, щез в час війни на селі. Ще інші навіть у цей трагічний час їздять на роботу до Росії. Час усе розставить на свої місця. Так, на фронті хтось загине, а хтось повернеться додому героєм. Ті, що поховалися, стануть перед судом або й трибуналом. Але маємо дивитися, щоб ті, хто зараз доробляє російських окупантів, не залишилися потім «білими і пухнастими». Адже вони нібито не зробили нічого протизаконного. Хоча уявляєте собі, який би це був удар по економіці Росії, якби всі наші заробітчани повернулися звідти в Україну?! І взагалі, чого б цих заробітчан, які їдуть до Білорусі, Росії з кордону – відразу в армійські лави. Їм не потрібно робити навіть медогляду, якщо можуть працювати десь у Сибіру, то і фронтові будні їм не страшні.
Очевидно, що владі потрібна люстрація, чистка. А як робити, які критерії, хто це має робити? Запитань багато. Не знаю, як це зробити на державному рівні, а у Бориславі то простіше простого: берете всіх державних службовців, дізнаєтеся, де вони живуть в Бориславі і дивитеся паспортну прописку. А добра половина, якщо не більше, прописана по гірських селах, щоб мати надбавку до пенсії. Але ж не може державна людина, котра має пильнувати дотримання норм закону, дурити, обшахровувати державу! Ото всіх їх – з посад, я б ще й під суд віддав разом з тим головою сільради і господарем, які зробили фальшиву прописку. Оце те, що хотів би сказати про люстрацію. І результати були б дуже скоро.
Роман Луцик, мешканець Борислава, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень