«На жаль, в часи, коли були значно кращі фінансові можливості, гроші витрачались на міфічні проекти та меркантильні інтереси колишніх господарів Трускавця». Скигління в такому дусі проходить червоною ниткою у публікаціях преси, котра є підконтрольною Руслану Козиру.
У Вікіпедії знаходимо значення слова «меркантильність» як 1) «дріб’язковий розрахунок, надлишкове прагнення до матеріальної вигоди», 2) «надмірна обачність, корисність». Дивно, що ті, хто дійсно у виконавчих органах влади відстоює свої меркантильні інтереси, звинувачує в цьому «попередників», «колишніх господарів». Так же ж можна договоритися й до того, що і за часів Яроша було зле, і за часів Панкова недобре, а от тільки тепер у Трускавці настав «козирний рай».
Та даваймо про все по порядку. Не будемо вдаватися до виправдань трускавецької влади часів Болеслава Петровського, Віктора Бурлакова, Богдана Матолича чи Лева Грицака. Їх громада обирала і їм довіряла. Зараз маємо мера, який тільки два роки побув при владі у Трускавці, а встиг наламати стільки дров, що його наступникам вже можна поспівчувати – як вони витягуватимуть місто-курорт з ями, в яку падаємо. Відміна поїздів призвела до зменшення потоку відпочивальників. Підвищення в рази тарифів на житлово-комунальні послуги лягло важким тягарем на плечі тих, хто отримує найнижчу зарплату в області і одну з найнижчих в Україні. До статусу курорту державного значення не наблизилися ані на крок. Шанс Євро-2012 для розвитку Трускавця просто змарнували, заговоривши та запивши пивом у фан-зоні, чиємусь «меркантильному» проекті.
Але повернемося до «меркантильних інтересів», про які у статті «Прикраса Трускавця – Курортний Парк» згадав її автор Олег Дьорка. Можна було б запитати самого журналіста, яким чином він, не маючи ні відповідного фаху, ні жодного стосунку до культури, не маючи жодного досвіду окрім роботи в газеті Руслана Козира, став головним спеціалістом відділу культури Трускавецької міської ради. Бо це те саме, якби особу без педагогічної освіти взяли на роботу в методичний кабінет, або якби особа без медичного фаху стала лікарем в міській лікарні. Втім, маємо випадки, коли головним лікарем стає людина, котра не може займати цю посаду згідно чинних законів, а все ж займає. Так що кому б говорити про меркантильні інтереси, а пан Дьорка міг би й помовчати, бо його заслуг на культурній ниві Трускавця як наразі не видно. Хіба що в бібліотеку «підселили» друзів пана Дьорки – платну танцювальну школу. Те, що читачам нелегко займатися в читальному залі під звуки «ча-ча-ча» чи джайву, якось не подумали – меркантильні інтереси важливіші. І нікого не цікавить, скільки така «оренда» приносить грошей для міського бюджету. Бо такі теми – табу для тих, у кого все побудоване на меркантильних інтересах.
Та не варто зупинятися на пішачках, коли є ферзі, тури та інша «груба риба». У Трускавці масовано пропагують автономне опалення, агітують за нього, де лише можна – на прийомах міського голови, у тій же провладній пресі, на радіо, через комунальні підприємства та відділи міськвиконкому. А чи нема тут, шановні борці з меркантильними інтересами, ваших меркантильних інтересів? Котру фірму пропонують (або й відкрито нав’язують) для встановлення автономного опалення? Де рекомендують купувати газові котли чи електричні панелі? В якому магазині? І кому цей магазин належить?
Візьмімо іншу тему. Яка фірма нещодавно здійснювала ілюмінацію в центрі міста, а саме в курортному парку, на площі Незалежності та на бульварі Торосевича? Може, якісь тендери відбулися? Може, ці роботи вдалося б виконати за менші кошти? Та й чи варто було так поспішати з встановленням ілюмінації, коли міська скарбниця порожня? Ні, кошти перекинуть з інших статей видатків, а на це дадуть, бо це ж святе, це імідж курорту! А насправді тут є звичайні меркантильні інтереси, бо кошти за матеріали та за виконані роботи йдуть на рахунок не чужої фірми, а рідної. Вгадайте, яка назва цієї фірми?
Ідемо далі. Гляньмо на тих людей, які почали працювати в міській раді після приходу туди Руслана Козира. Починаючи від особистої секретарки і закінчуючи працівниками дуже багатьох відділів – як не працівник-працівниця фірми «Арко», то кум заступниці міського голови, як не близький товариш, то партійний соратник із «Фронту змін». До речі, можливо пан Дьорка і обійняв цю посаду за заслуги в партійній роботі, адже він як-не-як лідер трускавецької молодіжки «Фронту змін». Меркантильно якось виходить, хіба ні?
В 2006-2010 роках (друга каденція Лева Грицака) було виготовлено чимало проектів з реконструкції. Багато їх вдалося реалізувати, втілити в життя, але не всі. Це нормальна річ. Коли Лев Грицак прийшов до влади, він теж втілював у життя проекти, розроблені ще Богданом Матоличем. І, напевно, думав, що й його наступник на мерському кріслі теж продовжуватиме ремонтувати вулиці, внутіршньоквартальні проїзди, продовжить справу реконструкції парку. Бо залишилося менше зробити, ніж було зроблено. Та вийшло по-іншому. Меркантильні інтереси взяли гору. На відремонтованій площі Незалежності, де проект передбачав спорудження стаціонарної сцени, спорудили … рекламний щит. Це в час, коли нова влада оголосила справжню війну зовнішній рекламі. Рекламують на цьому щиті переважно відпочинок у Східниці, від чого у трускавчан серце кров’ю обливається. Це ж як треба інтереси громади зневажити, а свої меркантильні інтереси відстоювати, щоб робити таке блюзнірство! Але і це ще не все. Стаціонарну сцену спорудили, але у невідповідному місці – на трубах теплотраси, яка веде до курортної поліклініки № 1 ЗАТ «Трускавецькурорт». Бо ж меркантильні інтереси – вище всього!
Оскомину трускавчанам набила ситуація із погруддям Франка. Іноземці підходили до Руслана Козира, пробували домовлятися про доручення ділянки, де знаходиться погруддя, до сусідньої, нещодавно купленої ними. І тут раптом погруддя впало. Та провладна преса не побачила у цій справі, яка мала б бути кримінальною, жодних меркантильних інтересів. Як не бачить їх і в тому, що новий пам’ятник Франку хочуть доручити споруджувати авторам трускавецького Бандери – скульптору Самотосу та архітектору Каменщику. Подарований місту пам’ятник (біля церкви Миколая) владі не підходить, бо ж на ньому вже ніяк не заробиш. А на новому можна! Це ж «свої» зароблять, ті, що «сотворили» Бандеру у Трускавці! А думка трускавчан про таке «творіння» не в рахунок…
Якщо б пересічні трускавчани заглибилися в тексти проектів рішень сесій та виконавчого комітету Трускавецької міської ради, а також вже прийнятих рішень, то вони б побачили, хто у Трускавці прийшов до влади і з якою метою. Вони б багато разів натикалися на одні й ті ж прізвища, назви одних і тих же фірм. Але в кого вистачить терпіння все це аналізувати. На одній із сесій ТМР у грудні 2012 р. депутат Галина Шиманська заявила буквально таке: «Перед виборами всі обіцяли служити громаді, ніхто ж не говорив, що йде лобіювати власні земельні інтереси та займатися круговою порукою. Земельною комісією на сесію виносяться рішення про передачу землі практично безоплатно. Безсистемна забудова, нищення зелених насаджень набули загрозливого характеру! В цій міській раді нема що робити! Її треба розпускати! Бідне місто!». Але це голос волаючого в пустелі, бо меркантильні інтереси трускавецьких урядовців команди Руслана Козира не дали розвинути глибше тему, яку підняла депутат.
Чому одних підприємців ганяють з парку, наче ворогів народу, а інші спокійно торгують та ще й вмикають голосну музику в День вшанування пам’яті жертв Голодомору? Чому одним не можна торгувати, розміщувати рекламні конструкції, чи займатися наданням послуг, а іншим створюють тепличні умови (на центральній площі Незалежності, на бульварі Юрія Дрогобича, біля музею історії міста, в окремих закладах культури)? За яким принципом були призначені керівники комунальних підприємств, управлінь та відділів міської ради? Невже за професійним? Чи вже наша влада стала чесною, а громада заможною, чи на це ще треба почекати? Запитань багато. Трускавецька влада не любить про це говорити, а коли вже й доводиться, то завжди під рукою є відповідь-заготовка про «колишніх господарів-попередників» та їхні «меркантильні інтереси». Бо завжди легше когось критикувати, ніж робити роботу. Комусь легше написати статтю чи коментар в Інтернеті, обливаючи брудом інших, ніж показати результат своєї роботи. Так невже в цьому і є суть «чесної влади» від Руслана Козира – у скиглінні на попередників і розведенні рук зі словами «ми не маємо впливу на ці процеси»? А люди в 2010 році інакше собі уявляли і чесну владу, і заможну громаду…
Як бачимо, меркантильні інтереси правлять Трускавцем і до нових виборів мешканці міста навряд чи зможуть переламати цю ситуацію.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень