Меценатство та заздрість

«Щиро дякуємо Ярославу Грицаку за проведений ремонт перев`язочної кабінету травматолога Трускавецької міської лікарні».

Цих кілька слів у групі на Фейсбуку, які написав лікар-хірург (травматолог) Микола Цап, викликали різну реакцію. Абсолютна більшість висловила щире захоплення, що ще не перевелися меценати, які готові підтримувати заклади медицини, культури та освіти. Проте були й такі, кому заздрість настільки засліпила очі, що навіть в такій доброчинній акції як ремонт кабінету в Трускавецькій лікарні вони почали щось шукати, наче голку в копиці сіна.

Оскільки в міському бюджеті на 2018 рік гроші на ремонт кабінету травматолога не передбачались, то травматолог звернувся до меценатів. Вже не вперше кабінети та палати лікарні Трускавця ремонтуються за кошт спонсорів, переважно ними виступають санаторії, рідше – інші підприємства чи приватні особи. Від цього виграють всі – і пацієнти, котрі отримують медичну допомогу в кращих та естетичніших умовах, і лікарі, адже працювати в хорошому кабінеті набагато приємніше, а стимул до роботи та її ефективність значно більші.

Проте ті, хто найчастіше ніколи нікому особисто не допомагає, люблять після оприлюднення подяк вставляти палки в колеса чи свої п’ять копійок. Так було і цього разу, коли в Фейсбуці появилися фото ремонту перев’язочної кабінету травматолога, лікарів та спонсорів. Чи то щасливі усмішки щасливих людей не дають спокою заздрісникам, чи то вже натура така, що все хороше та світле викликає в них тривогу та занепокоєння, проте поряд з позитивними коментарями появилися і закиди, що меценатство – це річ не публічна, та що «бракує червоної стрічки», «кабінет імені», «вибори» і навіть «скотини».

Ось як коментує такі висловлювання міський голова Трускавця 2002-2010 років, Заслужений лікар України Лев Грицак, чий син Ярослав (завідувач лікувально-діагностичним центром ГКК «Карпати») допоміг з цим ремонтом: «Тільки сьогодні з Фейсбуку дізнався, що мій син Ярослав допоміг з ремонтом травматологічного кабінету Трускавецької міської лікарні, за що отримав багато докорів і бруду від “доброзичливців”. Молодець, сину, що робиш добро людям. Одночасно це і наука життя. Люди є не тільки добрі, їх більше, але є і підлі. Вони протягом усього твого життя будуть тобі протидіяти, чи то із заздрості, чи з якихось інших мотивів… Відносись, сину, до цього належно і роби далі добрі справи… Ось так живи і працюй, мій сину! Успіхів і удачі Тобі, Ярославе!».

Цей коментар – яскраве свідчення того, яким повинно бути виховання дітей в сучасній Україні. Якщо батьки вчать дитину робити добрі справи, причому не тільки словами, а власним прикладом, то така держава має майбутнє. Якщо ж більшість в країні становитимуть заздрісники та горлопани, то держава хитається і нема в ній порядку.

Термін «Меценатство» походить від прізвища римського багатія Мецената, котрий допомагав митцям. Історія не подає нам, чи хотів він, чи ні, щоб його величали ті, кому він допомагав. Але люди із вдячності занесли це прізвище в книгу історії, вписали його там золотими літерами. Слава про добрі діла мецената лине навіть тоді, коли він сам особисто мовчить про них.

Заздрість, згідно визначення Вікіпедії – це самолюбне і недружелюбне невдоволення тим, чим інша людина насолоджується, в м’якому значенні тяга за добром, котре має інший. У цьому конкретному випадку під «добром» маємо «добре ім`я», «добру славу». Заздрість — один з семи смертельних гріхів. Святий Йоан Дамаскин описує заздрість як незадоволення добром іншого. А святий Тома Аквінський визначив заздрість як «смуток через добро іншого». Він теж зазначає, що ми не заздримо людям, далеким від нас місцем, в часі, чи статусі, але лише тим, хто близько нас і кого ми сподіваємося перевершити чи суперничати з ним. В цьому конкретному випадку заздрісники явно не намагаються перевершити добрими ділами мецената Ярослава Грицака, це просто злість, що людина щось має та й іншим допомагає…

Не кожен може бути меценатом в силу тих чи інших обставин. Тож меценатів у кожному суспільстві завжди менше, ніж заздрісників. На жаль…

Володимир Ключак

На фото: ремонт перев’язочного кабінету травматології зроблено силами ГКК «Карпати».