Новий Генеральний план Трускавця, який вже після стадії експертизи стане доконаним фактом, чітко окреслить межі нашого міста. Якщо в межі Трускавця ввійде територія села Станиля, одного з найбагатших сіл у Дрогобицькому районі, то це буде просто прекрасно. Шкода тільки, що цей процес не було завершено за попередньої каденції, адже тоді позиції міського голови Лева Грицака на рівні області та столиці були незрівнянно потужнішими, ніж позиції нашого шановного теперішнього мера і є всі побоювання, що Дрогобицька РДА в особі Михайла Сендака відстоїть інтереси району.
В такому випадку Трускавець залишиться з носом, адже “життєвий простір”, необхідний для розвитку та процвітання, буде і надалі солодкою спокусливою оманою, маревом у пустелі. В місті, яке надзвичайно обмежене врізуваннями сусідів і в якому майже не залишилося вільних земельних ділянок, може наступити своєрідний земельний голод, особливо зважаючи на апетити та гаманці тих, хто тут має свої інтереси.
Не виключено, що боротьба між містом та районом точитиметься і навколо питання меж Дрогобича. Особиста неприязнь мера Радзієвського та голови РДА Сендака, яка вже стала майже легендарною, може ще більше загостритися і кожен з цих самодостатніх, відомих та впливових людей, які мають значно потужніші позиції в столиці, ніж наш міський голова, воюватиме за шмат землі, декларуючи відстоювання інтересів міста та району. До речі, на прес-конференції 31 січня дрогобицький голова Олексій Радзієвський заявив і то досить чітко та твердо, що Дрогобич матиме свої окреслені межі і зробити це пора вже було давно.
А в кінці року минулого, 2010, очільник Дрогобиччини Михайло Сендак, коментуючи питання спорудження сміттєпереробного заводу, запевнив, що всі заяви щодо знаходження “солідних” інвесторів владами міст нашого регіону (незалежно чи це Дрогобич, чи Трускавець або Борислав), є переважно популістськими, бо міста не мають землі для реалізації даних проектів і без згоди районної влади тут не обійтися. Натомість Олексій Радзієвський переконує, що інвесторів є кілька і саме під егідою Дрогобича цей процес нарешті зрушить із мертвої точки, наразі розглядають, хто запропонує більш вигідні умови – турки, китайці, іспанці, канадці чи хтось інший. Втім, не виключено, що завод будуватимуть на земельній ділянці, яка є тепер районною, а може стати міською.
За інформацією із наших джерел в ОДА, мова може йти про земельну ділянку, розміщену неподалік вулиці Коновальця, тобто мікрорайону, який у Дрогобичі вважається найбільш густозаселеним. Якщо споруджувати сміттєпереробний завод біля будинків на відстані навіть гранично допустимій, це може викликати протести не тільки зі сторони екологічних організацій, а і простих мешканців, для яких погляди “зелених” ніколи не були надто актуальними. Якщо ж цей завод посунути значно дальше на межі теперішньої сільської ради чи то Рихтич чи Болехівців (на жаль, не маємо більш конкретної інформації з цього приводу), то протести будуть значно слабшими. Проте тут постає питання землі і виглядає на те, що Дрогобич хоче просто безкоштовно взяти собі цю землю, на що район просто так згоди не дасть.
В зв’язку з цим можуть бути не такими аж безпідставними та надуманими чутки про можливе звільнення Михайла Сендака із теперішньої посади або переведення його “піднімати” інший із районів Львівщини. Дуже вже часто їздять очільник міста та району до Києва, Михайло Дмитрович нещодавно взагалі там пробув кілька тижнів під приводом курсів в Академії при Президентові, а Олексій Васильович був у складі делегації на відзначення Дня Соборності.
Так чи інакше, а питання меж міста, в які можна включити тимчасово “безгосподарські” нічийні території, стоїть дуже гостро, хоча це так зразу на перший погляд і не помітиш. В нашому регіоні це і питання статусу міста обласного підпорядкування для Стебника, яке давно пора було піднімати, та от нема кому це робити – теперішній статус невизначеності (на даний час Стебник є складовою Дрогобича, хоча і має окрему адміністрацію, що підпорядковується тому ж Дрогобичу) вигідний багато кому. В Бориславі теж ніхто не зацікавлений ставити питання зробити Східницю містечком типу Моршина та відпустити цей ласий шматок у “вільне плавання”. Бо святе місце порожнім не буває. Питаннями Стебника із його проблемними шахтами та Східниці з під’їздом до неї та інфраструктурою, які вигідно мусувати, завжди користувалися зовсім не пересічні мешканці цих адміністративних одиниць.
Повертаючись до питання меж Трускавця, бачимо, що доводиться мати справу із районом – з однієї сторони Станиля, більша частина якої використовує наш курорт, працюючи в ньому, з іншої – Модричі, багато мешканців яких теж задіяні у санаторно-курортних закладах Трускавця. Селян певною мірою можна зрозуміти – вони бояться втратити батьківські землі, бояться, що олігархи тоді зовсім не зважатимуть на інтереси маленької сільської громади, хоча частина з них розуміє, що використовує їх і районна влада, коли надає дозволи на забудову по Данилишиних, Стуса, Скоропадського тощо.
У боротьбі великих акул місцевого масштабу маленька рибка не може собі дати раду, тому Трускавець в результаті може виявитися найбільш обділеним. Місто, яке є всесвітньовідомою оздоровницею та дає заробіток мешканцям всіх без винятку сусідніх сіл та міст, може стати обрізаним із усіх сторін тільки через недосвідченість молодого мера та його команди. Амбітність Руслана Козира ще не означає його вмінь орієнтуватися у всіх інтригах, в тому числі при “високому дворі”. Після затвердження меж Дрогобича, Борислава та району (а на тому, щоб закріпити існуючий де-факто порядок і ні на йоту не віддавати районної землі містам теж говорив Михайло Сендак) дуже важко буде щось переглядати чи змінювати. І бажано рухатися вже владі Трускавця в цьому напряму, тим більше що є профільний заступник Юрій Яворський, який мав би більше уваги приділяти цьому питанні як куруючий Управління курорту. Щоб в 2015 році, коли ми переоберемо міську владу Трускавця повністю, не говорили про бездарність та недолугість “попередньої влади”, а згадували тільки добрим словом, як тепер трускавчани (прості, а не при урядуванні) згадують добрим словом Лева Грицака та часи його мудрого та виваженого керівництва.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень