Нещодавно газета «Каменярі» відсвяткувала свою першу річницю. З нагоди урочистої події головний редактор часопису Ігор Курус запросив на прес-конференцію онука Великого Каменяра Роланда Тарасовича Франка, який довгий час мешкав у Канаді. Та на схилі літ п. Роланд, який свого часу був радником Міжнародних зв’язків Президента, заступником глави правління Всеукраїнського фонду «Відродження видатних істориків архітектурних пам’яток ім. О. Гончара», знову захотів повернутися на батьківщину своїх предків. Туди, де народився його дідусь – волелюбний Мойсей Української нації Іван Франко.
На запрошення п. Ігоря відвідати прес-конференцію у Дрогобичі, Роланд Тарасович відгукнувся залюбки. Неабияк його втішила пропозиція головного редактора взяти участь у проведенні конкурсу серед учнів загальноосвітніх шкіл нашого району «Стежками Каменяра», присвяченого рідному краю, у якому висвітлюватимуться усі жанри, якими писав Іван Франко: вірші, притчі, історичні романи, казки, тощо. Директори шкіл дали згоду на проведення конкурсу, який залучатиме нашу молодь до глибшого пізнання творчості знаменитого Івана Яковича, спонукатиме до вивчення історії рідного краю. Твори прийматимуться до першого листопада (тільки у електронному варіанті). Журі, що оцінюватиме рівень написання творів, до складу якого безперечно увійде і п. Роланд, буде сформоване вже за декілька тижнів. Кращі роботи учнівської творчості комітет, який спеціально займатиметься цим питанням, і якого очолюватиме Роланд Франко, планує опублікувати окремим виданням до Дня Соборності України.
Згодом журналісти мали нагоду досхочу поспілкуватися з Роландом Тарасовичем. Дізнатися його думку щодо видання повного академічного зібрання творів Великого Каменяра.
– На жаль, те, що найближчим часом було відзначено в Указі Президента України щодо видання повного зібрання творів мого дідуся (особливо тієї частини творів, яка була заборонена цензурою) не виконується. Не дивлячись на те, що я був членом організаційного комітету, який займався цим питанням. А це питання таке актуальне… Хіба Україна не вартує мати у центральних бібліотеках повне упорядковане зібрання творів Івана Франка (чи це буде 80 томів, чи 100)? Тим більше, в часи науково-технічних досягнень, де з обладнанням комп’ютерної техніки не повинно бути ніяких ускладнень, – констатував Роланд Тарасович.
А й справді. Невже треба дочекатися 200-річчя з дня народження Великого Каменяра, аби наша молодь змогла користуватися виданням повного академічного зібрання творів Івана Франка?
Непокоїло онука Івана Яковича й те, що музею в Нагуєвичах (родинному селі Івана Франка) і досі не присвоїли статус Національного. Попри усі солодкообіцяючі запевнення Президента Віктора Ющенка, що до 150-річчя з дня народження Великого Каменяра музей у Нагуєвичах, який є візитівкою нашої держави, отримає довгоочікуваний статус. Адже його відвідують гості іноземних держав, які також дивуються з бездіяльності нашої влади з приводу вищезгаданого питання. Сьогоднішню ж владу ми, якщо переживемо, то згадуватимемо, як жахливий сон. Їм зараз не до національної символіки, чи історико-культурних спадщин України. Голови можновладців-регіоналів забиті тим, як роздерибанити землі та природні ресурси нашої держави, а саму Україну довести до зубожіння. Щоправда, вони наткнулися на серйозний спротив української інтелігенції. А це доводить, що наш народ ярма не потерпить.
Згодом у невимушеній добродушній атмосфері спілкування п. Роланд (друге ім’я Олександр) розповів присутнім, що ніколи не хизувався родинною причетністю до Івана Яковича. За п’ять років навчання у вузі ніхто з викладачів й гадки не мав, що п. Роланд є онуком Івана Франка. Тільки на державному екзамені його напівжартома запитали: «А чи ти бува не родич Івана Франка?». І були вельми шоковані його обізнаністю щодо життя і творчості Великого Каменяра та історією походження його родини.
Вікторія Лишик
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень