В якому стані на сьогодні перебуває розвиток місцевого самоврядування, та які його подальші перспективи?
Сучасна система адміністративно-територіального устрою характеризується високим ступенем централізації влади – уряд-область-район-сільрада (міська рада, селищна рада) та позбавленням можливості представницьких органів на місцях проводити ефективну політику в інтересах людини.
На сьогодні вона є основним стопором для розвитку самодостатнього місцевого самоврядування, проведення ефективних соціально-економічних перетворень. Адміністративний поділ не враховує принципів економічної доцільності, призводить до суттєвих соціально-економічних та територіальних диспропорцій.
Існує ряд законодавчих неузгодженостей, що зумовлює деформації в стосунках між різними гілками влади, а також між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
По-перше – свого часу відбулося економічно необґрунтоване зростання чисельності органів місцевого самоврядування. Для прикладу, на Львівщині з 1990 року утворено 147 нових сільських рад (було – 485, зараз – 632)! Однак чи стали від цього громади заможнішими? Ні. Чи отримала держава від цього якісь дивіденди? Ні.
Другою проблемою є міста (селища) – сателіти великих адміністративних одиниць, які входять до складу міських рад міст обласного значення. У Львівській області таких нараховується сім (Гірник, Соснівка, Брюховичі, Винники, Рудно, Східниця, Стебник). В цих випадках проблемою є те, що взаємовідносини таких органів місцевого самоврядування законодавчо неврегульовані, керівництво таких міст (селищ) – сателітів проблеми громади старається перекласти на управління вищого рівня, але інші, наприклад, земельні питання де „є власний інтерес” вирішує самостійно, не погоджуючи.
Проблемою також залишається врегулювання майнових та міжбюджетних взаємовідносин між містами обласного значення, які є одночасно районними центрами з відповідними районами. Таких у Львівській області нараховується три (Дрогобич, Самбір, Стрий). Дане питання чинним законодавством чітко не регламентоване, зокрема розподіл бюджетних надходжень (розподіл платників податків), а також бюджетних видатків (дублювання однорідних функцій на утримання бюджетних установ, не перерахування бюджетних трансфертів, зокрема в галузі медицини).
Згідно з сучасним адміністративно-територіальним устроєм у Львівській області діє 710 місцевих органів влади (рад), з них: 9 міських рад міст обласного значення, 35 міських рад міст районного значення, 34 селищних рад, 632 сільських рад. Окрім цього обласна рада та 20 районних рад, в яких представлені спільні інтереси громад.
Що робить Львівська облдержадміністрація для розвитку місцевого самоврядування?
У Львівській області постійно вживаються заходи щодо поглиблення взаємодії органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування. Протягом липня-грудня 2010 року основну увагу зосереджено на структуризації управлінських функцій всіх рівнів виконавчої влади і тіснішій співпраці органів державного управління і місцевого самоврядування, включно до найнижчого базового рівня сільських рад.
Активно здійснювалась підтримка ініціатив місцевих громад. Зокрема, в рамках проекту „Місцевий розвиток орієнтований на громаду” (ПРООН) в 2010 році успішно залучалися громади для вирішення місцевих проблем. Проект працює в селах, селищах та малих містах з населенням до 10 тис. чол. Поряд із допомогою у розвитку та самоорганізації громад-учасниць, проект пропонує грантову підтримку, яка є стартовим капіталом для реалізації їхніх ініціатив (до 7 300 євро та не більше 50% від кошторису ініціативи). Інша половина бюджету ініціатив громад має фінансуватися за рахунок внеску мешканців громади (не менше 5%), приватного сектору та коштів державного та місцевих бюджетів. Таким чином налагоджуються механізми співфінансування між громадою, центральною та місцевою владою, донорською спільною та приватним сектором.
Також розпорядження голови облдержадміністрації від 2 серпня 2010 року №767/0/5-10 затверджено порядок використання у 2010 році коштів обласного бюджету на стимулювання інфраструктурного розвитку сільських та селищних громад. Зазначені спрямовано на фінансування об’єктів галузі освіти, охорони здоров’я, житлово-комунального господарства та культури. Основною умовою перерахування коштів обласного бюджету місцевим бюджетам є акумулювання коштів громади, місцевих бюджетів (залучених коштів) та їх спрямування на будівництво відповідного об’єкта.
Львівська облдержадміністрація займає активну позицію в процесі підготовки пропозицій з реформування місцевого самоврядування та проведення адміністративно-територіальної реформи в цілому. Зокрема членами обласної робочої групи з підготовки пропозицій щодо удосконалення територіальної організації влади, утвореної розпорядженням голови облдержадміністрації від проведено кущові наради за участю представників відповідних районних робочих груп, представників органів місцевого самоврядування для формування пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою відповідних територій.
Чи буде враховуватися досвід сусідніх держав при проведенні реформи місцевого самоврядування?
Очевидно, що позитивний досвід буде враховано. Наприклад, Польща найбільша за територіальним устроєм серед тих країн, які найближчі до України і мають європейську систему територіальної організації. Воєводства, повіти, райони. Воєводства – це області. Повіти – райони і міста на правах повіту. Гміни – це українські історичні волості чи майбутні громади, або французькі комуни, німецькі гемайне.
Формування адміністративно-територіальних одиниць за критерієм чисельності населення у Польщі: воєводства в середньому – 2 417 тисяч чоловік (найменше 1 092 тисячі, найбільше – 5 мільйонів), повіту в середньому – 83 тисячі чоловік (найменше – 22 тисячі, найбільше – 1 625 тисяч) та гміни в середньому – 5-8 тисяч населення (найменше – 1 тисяча, найбільше – 2 070 тисяч).
Які основні завдання реформи місцевого самоврядування?
Основним завданням реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіальної реформи в цілому є наближення послуг до людей, забезпечення їх потреб та інтересів. Тому до цієї проблеми потрібно підходити не формально, а враховувати економічні, соціальні, природні, ландшафтні, історичні та культурні особливості кожного регіону. Відповідальним і важким зараз є завдання, яке необхідно буде вирішити – це змінити споживацьке ставлення у свідомості кожного громадянина зокрема, та громади в цілому, через продовження проведень громадських слухань, обговорень та просвітницької роботи у засобах масової інформації.
Кожен повинен розуміти, і в першу чергу керівники органів виконавчої влади, керівники органів місцевого самоврядування, депутати всіх рівнів, що від посильного вкладу кожного залежить успіх впровадження реформи адміністративно-територіального устрою – як основи, фундаменту на шляху розбудови нашої держави.
Прес-служба Львівської ОДА
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень