24 серпня, на День Незалежності України, в церквах було набагато менше людей, ніж зазвичай у релігійні свята чи просто в неділю.
День Незалежності України ще не став релігією нашого життя. У своїх молитвах ми просимо Бога здоров’я й благополуччя собі й своїм рідним. Молитва за Україну – бодай раз на рік – ще не стала для нас не те що обов’язковим ритуалом, а насамперед потребою душі. Звичайно, це не обов’язково робити в церкві й тільки на День Незалежності. Головне, щоб у душі була ця потреба, а її нема. Звідти оте сакраментальне Кравчукове: “Маємо те, що маємо!”.
Україна потребує нашої підтримки, нашої молитви. Незалежність дана нам з неба як випробування нашої міцності, нашої стійкості, нашої моралі. Ми перестали цінувати Незалежність саме з великої літери, бо увірували, буцімто вона назавжди. Але це не даність, не остаточний результат, а насамперед процес, чорнова робота кожного з нас. Ми маємо українського в Україні настільки, наскільки прикладаємо до цього зусиль. І не треба потім звинувачувати неукраїнців і антиукраїнців у тому, що вони в нашій Україні (не в ющенківському бренді, який офіційно приватизував його синок) поводять себе як господарі, а нас мають за бидло. Якщо ти щодня не відчуваєш себе українцем, а плазуєш перед сильними світу цього, то й не заслуговуєш на місце під сонцем.
Ізраїльський народ, блукаючи пустелею сорок років, отримав від Бога ласку святкувати Пасху. Пасха – це вихід (буквальний переклад цього слова), перехід з гріховного до якісно нового життя.
Українці теж блукають своєю пустелею, але роблять це навпомацки, без ясного сонця над головою. А, головне, не бачать виходу з тієї ситуації, що склалась.
І все ж наша Пасха, наше справжнє свято Незалежності ще попереду. Воно наступить не просто тоді, коли ми усвідомимо себе єдиною нацією і в єдиному пориві промовимо Молитву за Україну. Це треба вистраждати своєю повсякденною працею, щоденною непоказною молитвою у власній душі.
На жаль, ми цього не усвідомлюємо, а тому приречені на трагічні випробування. Іншого шляху для навернення нас на путь істинний у Бога просто немає.
Анатолій Власюк, газета «Воля громади»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень