Такі два головні сильні враження з квітневого прийому громадян міського голови Руслана Козира. Адже першим на прийом прийшов інвалід першої групи з онкозахворюванням ротової порожнини. Цей чоловік в захисній масці мовчав, бо після операцій у нього видалений язик. Його прохання про матеріальну допомогу, так як пенсії 1047 гривень не вистачає на ліки та життя, та покращення житлових умов зачитала племінниця. До всього цей інвалід І групи проживає в аварійному будинку без жодних зручностей на вулиці Данила Галицького. Ще в 1992 році цей будинок передано власнику. Міський голова був щиро вражений бідою чоловіка і запевнив, що йому обов’язково нададуть матеріальну допомогу. 280 гривень на оплату комунальних послуг він отримує щомісяця через управління праці та соціального захисту. Відвідувачам також порадили звернутися за матеріальною допомогою до депутатів обласної ради, які також мають можливість і спеціальні фонди для підтримки людей в скрутних життєвих умовах. Важче, але намагатимуться вирішити і питання відселення чоловіка з аварійного будинку.
Після складної і затяжної зими потекли дахи в багатьох будинках. Тож кілька звернень трускавчан, особливо мешканців останніх поверхів, стосувалися допомоги у вирішенні цієї несмертельної, але неприємної проблеми. До міського голови довелося прийти тому, що самостійно з комунальниками вирішити це питання не вдається – то немає бригади, то нема вишки, то чоловік боїться лізти – скаржиться мешканка дев’ятого поверху одного з будинків на вулиці Стебницькій і просить таки відремонтувати шатровий дах з черепиці. А поки що реагує на відмашки та бездіяльність працівників КП «Трускавецьжитло» як може – платить за квартиру за старим, а не підвищеним тарифом. В принципі логічно – немає роботи – немає оплати. Борг з різниці в тарифах у цієї громадянки сягнув уже більше 800 гривень, то за що робити ремонт? – запитує тут же представник комунального підприємства Орест Бачинський. От таке от вийшло замкнуте коло. Міський голова панацеєю від таких та подібних ситуацій називає об’єднання мешканців будинків та створення ОСББ – мовляв, тоді буде ефективний власник та ефективніше використовуватимуться кошти з квартплати. 65 гривень зі 100 гривень квартплати сьогодні йде на зарплату комунальників та податки і лише 10-20 гривень – на обслуговування та ремонт будинку. ОСББ ж обіцяють і всебічну підтримку міської ради, фінансування з цільових програм. Та насправді, цього року інвестиційною програмою передбачена підтримка лише двох ОСББ, а їх у місті зареєстрованих та реально діючих кілька десятків…
Як старші люди мали орієнтир часовідліку «перші та другі совіти», так член громадської організації Рада старійшин Лев Євстахович Соляник веде відлік безладу в місті від першого та другого снігопадів. «Після другого снігопаду ніхто рук не приложив, снігові завали не прибираються навіть на центральних вулицях, на Стебницькій, біля ринку, біля банків, на Сагайдачного, на зупинках. Як цього не бачить заступник міського голови Петро Нестерівський? Двірників не видно. Наш двірник захворів перед першим снігопадом. Так його досі ніхто не бачив»,- нічого не просив для себе, лише стурбований ситуацією в місті-курорті поважний трускавчанин.
Лев Євстахович також підняв проблему вирізки здорових дерев і небезпеки сухих, які якраз необхідно зрізати. «Я перерахую на пальцях, де які небезпечні сухі дерева – на території церкви Святого Миколая, біля верхнього бювету, біля «Миру»,- ділився болем Лев Соляник. «Записуйте», – казав міський голова своєму заступнику та зазначив, що на зрізку сухостія біля церкви необхідне звернення отця.
Примітив Лев Євстахович і те, що в одному з магазинів в центрі міста прибиральниця «підливає» клумбу і зелені насадження біля магазину подою з хлоркою, якою миє підлогу. Одна туя вже не витримала лихої долі та всохла. «Нема на то ради – приватна територія», – пояснювали пану Солянику держслужбовці.
Ще за що щемить душа у Лева Євстаховича – так це те, що місто-курорт Трускавець залишилося без санстанції, а це відсутність контролю якості води та продуктів харчування, особливо грибів. А їх, тобто грибів, продають багато, зв’язками і на кожному кроці. «Хто перевіряє все це на радіонукліди? Що всі гриби з Закарпаття? Та їх там що косами косять?» – запитує відвідувач. Санстанція й так не підпорядковувалася міській раді, а діяла за своїми планами та приписами, а ліквідація стихійної торгівлі – швидше справа міліції, – ділився у відповідь міський голова.
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень