Кандидат у народні депутати по 121 Дрогобицькому одномандатному виборчому округу Микола Лагодич – відома в нашому краї людина. Бізнесмен, котрий досяг успіху завдяки власній наполегливості. Меценат, котрий воліє давати гроші на церкви та на реальну допомогу людям, ніж витрачати їх на замовні статті чи на біл-борди. Мільйонер, котрий найбільшим своїм багатством називає своїх трьох синів. Син, котрим можуть гордитися його батьки, бо він готовий захистити і честь, і гідність себе та своєї родини. Уроджений дрогобичанин, а його батьки походять з с. Підгородці Сколівського району.
Такий образ цієї людини складається після його виступу на Дискусійному клубі Дрогобича 27 вересня. До речі, на засідання ДК пан Лагодич запізнився, бо мав поважну причину – потрібно було терміново надати допомогу для важко хворого мешканця Кропивника на операцію 28 вересня. Подяками від мешканців краю для мецената рясніють регіональні часописи. Не афішує він і фактів допомоги церквам, та знаємо з надійних джерел, що пан Микола жертвував на храми давно і щедро і це зовсім не через вибори, адже фактично з 2006 року він абсолютно усунувся від політики. До того перебував у Народній партії, та тепер різко засуджує політику Литвина, з політичною силою якого порвав у тому ж 2006. До речі, в 2006 Микола Лагодич ішов на вибори, та з перегонів його зняли рішенням суду. Судив суддя Василь Калічак, котрого через дуже короткий проміжок часу після цього випадку затримали на хабарі. До речі, тоді на виборах 2006 мером Дрогобича став Микола Гук, якого фактично лобіював «меценат» Остап Чайківський. Пан Микола вжив інший термін замість «меценат».
Бог є і він відплачує по справедливості, вважає Микола Лагодич, зазначаючи: «Всі ми живемо по законам Бога і якщо вчинимо зло, то воно повернеться до нас і примножиться, якщо ж зробимо добро, то воно теж повернеться до нас та примножиться». Кандидат є глибоко віруючою людиною, тому його ворогам не позаздриш – кожен, хто пробує кривдити таких людей, зазнає справедливої кари. Так було і з вище згадуваним паном Чайківським, котрий підступним способом забрав у пана Лагодича «Прометей» (підкупивши юриста пана Миколи). Так було і в 1995, коли в Миколи Лагодича вкрали машину та пакостили іншим способом. Та життя розставило крапки над «і».
«В мене було надзвичайно багато ворогів, та більшість з них вже померли, – каже кандидат. – У 1995 році банда Пуха-Ілика вкрала у мене машину, причому машину я взяв у родичів. З цієї «бригади» залишився тільки Ілик, та ще Язловський, якого нещодавно затримали на хабарі». На запитання, про якого Ілика йде мова, Микола Лагодич, каже, що про «єдиного», згідно слів пісні «Натуральный блондин на всю страну такой один». Пан Микола продовжує: «Такої ганьби я не міг пережити, я готовий був перестріляти всіх цих гадів, навіть зброю роздобув. В день вони викрадали по 3-4 машини, здійснювали по 2-3 розбійні напади. Бізнесменів вивозили в ліс і там катували. Коли я пішов у міліцію, мені сказали, що якщо напишу заяву, то машину точно спалять, а якщо ні, то буде можливість викупити її за півціни. Золото вони закопували в трилітрових банках, так, що деколи забували і місце». Ось такі були часи, такі були 90-ті. Дозволимо собі пожартувати, що якби тоді Микола Лагодич здійснив задумане і вбив бандита, то зараз ми мали б на окрузі не двадцять одного кандидата, а менше.
Хоча не все гладко і зараз. Микола Лагодич озвучив факт, що в Трускавці таксисти і тепер, в 2012, платять по 500 гривень на місяць кримінальному авторитету.
Коли ведучий Дискусійного клубу Анатолій Власюк пробує жартувати, що якби закон про наклеп вже діяв, то всі присутні мали б сидіти в тюрмі, Микола Лагодич відповідає цілком серйозно: «За кожне сказане мною слово я готовий відповідати на Біблії, в суді чи прокуратурі».
Запитань до кандидата було багато і на всі він пробував відповісти конкретно, без ухилянь чи загравань з публікою. Квітучий Дрогобич перетворюється в депресивний район і пан Микола не може спокійно на це дивитися. Він любить свій край і хоч має великі гроші (за останні 15 років його сім`я включно із батьками та сестрою заробили більше 15 мільйонів гривень), та не їздить відпочивати на море, бо йому комфортно тут, на батьківщині.
Його лозунг «Віра – Справедливість – Майбутнє» не придумали якісь політтехнологи, це стиль його життя. Вірить в Бога, добивається справедливості, думає про майбутнє свого краю. А щоб у краю було майбутнє, потрібно цей край розвивати. Для цього потрібні кошти, інвестиції, тож бачить свою місію в парламенті Микола Лагодич виключно в бюджетному комітеті, щоб лобіювати інтереси краю, а не грати в незрозумілі політичні ігри. Йому близькі і радикальні погляди «Свободи», і європейський демократизм «УДАР»у Віталія Кличка. Одна з причин цього – люди з цих політичних сил ще не заплямовані. «Решта вже двадцять один рік тусуються як карти в колоді один поза одним», – каже кандидат. Його ображають висловлювання представників ОО «Батьківщина» про самовисуванців як самозванців. «Хто така апазіція? Москаль Соболєв, баптист Турчинов, єврей Яценюк і кагебіст Кожем`якін, чий тато арештовував Стуса. Де там український дух? Це вони здали українську мову, за це на другий день звільнили одного з родичів Кожем`якіна, начальника митниці. Вони спекулюють цим питанням, насправді ж ніхто з них вдома українською не розмовляє, а діти їхні ходять в російськомовні школи». Озвучив кандидат і те, про що давно пишуть в Інтернеті та говорять на телебаченні – про купівлю місць у списках опозиції та про усунення зі списку справжніх патріотів (це на прикладах Олеся Донія, Тараса Стецьківа, Ігоря Осташа, Андрія Шкіля).
Не завжди Микола Лагодич був багатим. З дитинства запам`ятав квартиру на 17 кв. м., де жили четверо – мама, тато, він та сестра. Коли вийшов з армії, не завжди були гроші, щоб зайти на каву з приятелем. В армії теж було нелегко – лише прийшов, а там дідівщина. Та хлопець взяв у руки металевий прут і одному зламав руку, а другому ребро. Коли його запитують, чи він готовий зламати руку Чечетову, то він відповідає, що розуміє це питання як жарт, а насправді кожній наволочі він готовий зламати не лише руку, а й хребет. У сейфі пан Микола зберігає рушницю (дозвіл має), тож якщо ситуація заставить, то він готовий взятися і за зброю. Але в парламент іде, щоб до цього не дійшло, щоб відстояти інтереси громади, щоб хоча на 21-му році незалежності України Дрогобич отримав свого депутата, місцевого, котрий би тут жив, знав проблеми краю і вирішував їх.
Нові люди в парламенті однозначно потрібні. «Треба очистити ці Авгієві конюшні», – образно каже кандидат Лагодич та цитує Булгакова, що найбільшим ворогом людини є страх. «Вовка боятися – в ліс не ходити. Ніхто в Дрогобичі мені не закине, що я під когось лягав, чи що хтось мене нагнув. Тож чому ви кажете, що на мене можна натиснути чи вплинути у Верховній Раді? Я був у радикальній опозиції до колишнього комуніста Лужецького в роки мого депутатства і я не брав хабарів, як інші. Треба заставити чиновників перестати красти і брати хабарі. Треба створити такий клімат, щоб люди хотіли вести прозорий і чесний бізнес. Я відстоюватиму інтереси краю, а якщо якісь питання громада сприйматиме неоднозначно, то проводитиму місцевий референдум», – розповідає кандидат.
Багато із сказаного залишається поза цією статтею. Про розпродування за безцінь земельних ділянок у містах та селах, про надприбутки постачальників ліків в районі (на 20-30% вищі, ніж в інших аптеках, постачає ліки підприємство, яке виграло тендер), про можливості збільшення надходжень у бюджет (депутати місцевих рад більше думають про розподіл коштів, а не про наповнення бюджету – ця риса характерна не лише для нашого регіону), про те, що Трускавець повинен стати курортом державного значення, щоб не місцеві клерки і чиновники розпоряджалися земельними ресурсами, про багато іншого. Але сподіваємося, шановні читачі «Трускавецького вісника», що і так, без вникань у ці подробиці, приблизили вам постать цієї непересічної людини, кандидата-дрогобичанина Миколи Лагодича. Знаючи довірених осіб пана Миколи, можна вже сказати – результат у нього буде значно вищий, ніж прогнозують замовні «рейтинги». Бо Микола Лагодич належить до списку тих кандидатів, про яких кажуть «голосуйте – не пошкодуєте». Таких серед 21 на нашому окрузі – 5-6, не більше.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень