Мирослав Пуківський є власником і директором відомого в Стебнику торгового центру БУМ. Минулого року він став депутатом Стебницької міської ради і є головою фракції “Громадянська позиція”, яка налічує шість народних обранців.
“НЕ ХОЧЕМО БАЧИТИ НІКОГО ЗІ СТАРИХ КАДРІВ У ВЛАДІ”
– Пане Мирославе, Ваша команда програла вибори. Як Ви це сприйняли?
– Наш кандидат на міського голову Петро Старосольський не пройшов. Планували, що від нас буде десять депутатів. Недобрали, недопрацювали.
– А коли взнали, що мером став Василь Пецюх, які були перші враження?
– Була двояка думка. Може, це і на добре, а, може, й ні, тому що ситуація дуже важка була. Спочатку ми хотіли перемогти, чогось добитись, але побачили реальну картину. Коли вже ознайомились з бюджетом, то усвідомили, яка є “діра” в Стебнику. То, може, й добре, що Петро Старосольський не став мером.
– В Стебнику гуляють чутки, буцімто ваша політична сила, як тільки Василь Пецюх став міським головою, прийняла рішення не дати йому працювати й робити все, аби дочасно припинити його повноваження.
– Я можу вам авторитетно сказати як голова фракції, що такої думки в нас навіть не було. Вона навіть підсвідомо не виникала (сміється). Про такі речі ми навіть не задумувались. Після того як Петро Романович програв вибори, він нас зібрав і сказав, дав нам таку легеньку настанову, що ми мали разом працювати, не вдалося, працюйте з Василем Федоровичем. Як такої образи в Петра Романовича на Василя Федоровича не було, і що Бог дав, те є, що мало бути, так воно і сталось.
– Адже влада від Бога.
– Так. Як мало бути, так і є. Може, така ситуація, що в даний час потрібно Василя Федоровича, щоб вийти з того положення, яке в нас було. Дійсно, за п’ять років ми пішли не те що на крок вперед, а ми назад пішли за ці 5 років.
– Добре, але якщо Ви йшли від політичної сили, яка була в опозиції до Василя Пецюха, то логічно було би, якби й зараз Ви знаходились в опозиції.
– Моя думка інша. Знаєте, в нас таке маленьке містечко, що як такої опозиції і не повинно бути, тому що ми є стебничани і повинні працювати тільки для стебничан. А бавитися в політику, опозицію, більшість, це нехай роблять у Верховній Раді.
– Все одно між вами було протистояння в перші місяць-півтора.
– Ми як йшли на вибори, то мали чітку громадянську позицію, що не хочемо бачити нікого зі старих кадрів у владі. І ми заявили про це чітко, ми прийшли молоді, енергійні, ми хочемо нових людей. Тому ми наполягли, що не будемо голосувати за тих старих людей. У нас була чітка позиція, і ми її до кінця витримали.
– Чи не шкода втраченого часу? Адже отой місяць-півтора було протистояння, ви говорили про кадри, а не про розв’язання стебницьких проблем.
– Василь Федорович не хотів іти назустріч, не знаю, чому, хто йому в одне вухо шептав, в друге виходило, що буцімто ми хочемо його зняти. Може, тому й подумав, що йому краще з іншими співпрацювати, ніж з нашими молодими людьми.
– Але й зараз рішення на сесіях не приймаються на всі сто відсотків, щоб усі були “за”.
– Ми сказали: що буде стосуватися Стебника – двома руками будемо голосувати. А що буде стосуватися не на краще для Стебника, ми за такі рішення голосувати не будемо.
“РЕФОРМ ЯК ТАКИХ МИ ЗАРАЗ НА ДАНИЙ ЧАС НЕ БАЧИМО”
– Ви працюєте в бюджетній комісії. Яке Ваше бачення нинішнього бюджету?
– Ситуація в бюджеті була дуже важка. Процес обрання заступників міського голови і секретаря ради затягнувся. Ми пропонували, щоб перед формуванням бюджету нам подали б хоча загальні цифри. Але зовсім інша ситуація сталась. Адже прийняли новий Бюджетний кодекс, і планувалося затвердити новий Податковий кодекс. Було багато нововведень. Ніхто не знав, як воно буде, як воно сформується, які податки залишаться, які не залишаться, які заберуть до Державного бюджету, що заберуть до Дрогобича, що до львівського бюджету. Цей рік був найважчим у формуванні бюджету. Ми не можемо сказати, чи влада допустила помилку, але вона не залучила комісію до його формування.
– Фактично влада поставила вас перед фактом, що вже треба приймати бюджет?
– Так, бюджет треба приймати, бо вже нема коли. Загальний фонд – мільйон 689 тисяч. Після наших пропозицій мільйон 250 тисяч пішло на утримання міської ради.
– Чи потрібна в такому разі міська рада, якщо не залишається коштів на розвиток міста?
– Зарплата постійно збільшується, і може вийти так, що весь Стебник працюватиме тільки для міської ради.
– Може, дійсно поставити лише одного війта, як це колись було?
– Тоді Стебник втратить статус міста. Не можу я зараз сказати, що потрібно Стебнику – обласне чи районне підпорядкування. Питання в іншому. Ми пропонували, особисто я пропонував, щоб зменшили видатки на утримання міської ради до мільйону 250 тисяч гривень. Василю Федоровичу прийдеться щось робити. Ми пропонуємо скоротити чотирьох працівників.
– Кого саме?
– Можу вам сказати. Я штатний розклад розбирав, дивився, хто чим займається. Тут є чітка позиція. Ось спеціаліст з призову. Тут є три спеціалісти. Одного спеціаліста можна однозначно скоротити. Це загальний відділ. Питання: чим займається начальник відділу? Чи потрібен нам такий начальник відділу? Які в нас тут є такі великі роботи, що він повинен контролювати і робити? Чи не може він сумістити інші посади?
– Йому дали виконувати частково обов’язки керуючого справами.
– Так. Це наші були пропозиції. Друге. Спеціаліст у справах звернення громадян та реєстрації. Дуже велике у нас місто. А що, не може це робити секретар-друкарка? А ще у нас є оператор комп’ютерного набору. Я цього не можу зрозуміти. Це автоматично одна людина може все робити. Далі. Діловод з архівної та протокольної роботи. У нас дуже багато є архіву, дуже багато є роботи? Я думаю, що багато посад можна сумістити. Або маємо три бухгалтери. Візьмемо будь-яке підприємство Стебника, де облік значно більший, воно має одного бухгалтера, а в міській раді три бухгалтери. Це нормально? Так само в нас є спеціаліст першої категорії по оренді та приватизації. Видатків на її утримання в середньому в рік 20 тисяч, а по оренді отримуємо десь 6 тисяч.
– Якби всі Ваші пропозиції пройшли і цих би людей скоротили, скільки би зекономили коштів?
– Ми вже це заклали в бюджет, і в перший рік виходимо на мільйон 250 тисяч. Треба врахувати виплати, стягнення. А в наступні роки можемо вийти на мільйон гривень на зарплату всім працівникам міської ради. Але рішення щодо скорочень повинен прийняти Василь Федорович. Він голова, його люди обрали. Я розумію, що йому важко зважитися на це. Коли він ішов на вибори, то не говорив про скорочення, про реформи. А ми говорили про реформи. Реформ як таких ми зараз на даний час не бачимо. І навіть не пропонують нам жодних реформ. Можливо, прийде весна – і аж тоді почнуться зміни. Так само ми обрали заступників і несемо відповідальність за них. Якщо ці заступники не будуть справуватися впродовж року, так само постане питання по них. Але однозначно по меру вам скажу, що такого, як в минулій каденції, коли спочатку зняли, а потім він повернувся, не буде.
– Тобто п’ять років Василь Федорович може жити спокійно?
– Громада його обрала, дала йому довіру – все, крапка.
– Давайте повернемося все-таки до бюджету. Бюджет прийнятий. Але ж можна вносити корективи. Яким чином ви плануєте змінювати бюджет? Чи буде й далі цим процесом керувати головний бухгалтер, чи все-таки бюджетна комісія візьме на себе левову частку роботи на себе?
– Ми дали свої пропозиції, їх врахували. Але з таким бюджетом, ви самі розумієте, ми не можемо нічого серйозного вирішити.
“ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК НАПОВНИТИ БЮДЖЕТ”
– Як депутат, яке питання хочете винести на розгляд сесії?
– Звіт комунального підприємства “МВУЖКГ”. Ми внесли пропозицію розглянути це питання на сесії. Треба подумати, чи потрібне нам таке підприємство. Якщо воно не справується, для чого його дотувати?
– А яка Ваша пропозиція: потрібне воно чи ні?
– Спочатку я хочу побачити цифри, а потім можна приймати рішення.
– Чи наведуть лад з земельними ділянками?
– У нас є багато людей, які взагалі за землю не платять. Треба, щоб керівництво міста працювало в цьому напрямку, адже тепер сто відсотків коштів за оренду землі залишатиметься в Стебнику.
– Чи розчарувались Ви в депутатській роботі?
– Ні. Ми серйозно готувалися до виборів і знали, на що йдемо. Треба думати, як наповнити бюджет. Це найголовніше завдання.
– Навіщо підприємці йдуть до влади?
– Я напередодні виборів місяців три думав про це. І вирішив, що все-таки підприємці мають керувати, а не чиновники. Чиновник звик довго обдумувати, він важкий на підйом. А підприємець щодня приймає рішення в залежності від ситуації.
– У сусідніх містах підприємці прийшли до влади, і зараз точаться розмови про приватизацію приміщень, магазинів, навіть шкіл.
– В Стебнику вже такого нічого особливого нема.
– У двадцятих числах лютого минає сто днів нової влади. Про які здобутки будете говорити?
– Найпершим і найголовнішим нашим здобутком вважаю те, що ми не допустили до влади старі кадри. Це дійсно досягнення, бо ви не можете уявити, як на нас тиснули.
– Як розв’язати проблему з вивезенням сміття?
– Знову-таки потрібні цифри. Скільки люди платять, скільки всього є сміття. А потім можна залучати до цієї роботи приватних підприємців.
– І де ці цифри взяти?
– Та ось тривалий час ходжу до заступника міського голови Петра Веклюка і не можу цих цифр взяти. Думаю, що до першого березня він вникне в ситуацію, і тоді можна буде щось конкретно сказати.
– Чим займаєтесь у вільний час?
– Щонеділі граю в футбол. У нас є група здоров’я.
– І хто Ви?
– Коли воротар, коли нападаючий.
Анатолій Власюк, газета “Воля громади”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень