Нова книга для молоді
«Як я руйнувала імперію» – перша українська повість для підлітків про останні роки радянської імперії, яка переносить читача в радянську Україну 1988-1989 років. Головна героїня Яринка приїздить на літо до бабусі з Києва у колоритне буковинське село.
Спершу канікули для дівчини не виходять за межі шаблону: купання на річці, теревені з найкращою подругою про моду і хлопців, нічні витівки, нові друзі й вороги, перше кохання… Утім у повітрі вже розлито передчуття незворотних змін: СРСР доживає останні роки. Скромне буковинське село, а разом з ним і юна героїня з друзями й родиною поступово опиняються в центрі локальної «міні-революції» і вносять свою лепту у справу руйнування імперії.
Герої повісті – підлітки, що дружать, сваряться, хуліганять, часом навіть вдаються до чарів, а при тому опиняються у вирі суспільних змін. Читач зрозуміє, чому були неминучими й наступні потрясіння, що їх зазнала Україна. Чому розвалився Радянський Союз? І найголовніше – хто його розвалив?
Книгу «Як я руйнувала імперію» видали на початку 2014 року, але ідея виникла набагато раніше, ніж почалися перші протести в Україні. Обкладинка, утім, з’явилася під впливом зимових подій. На ній зображена дівчинка, що дмухає на кульбабу, і разом із пухом у небо злітає мініатюрний Ленін.
Автор повісті Зірка Мензатюк, яка народилася 21 жовтня 1954 року в селі Мамаївцях Кіцманського району Чернівецької області, Україна. Писати почала, коли вчилася у другому класі. Закінчивши школу, Зірка вступила на факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Вступ, насправді, виявився нелегким, але їй допомогли численні публікації творів у газетах, здобуте перше місце на обласній олімпіаді з української мови і літератури та ще рекомендація Спілки письменників, яку вона дістала як авторка-початківець.
Закінчивши у 1977 р. університет з червоним дипломом, вона працювала кореспондентом газети «Радянська Україна». Робота була цікавою і відповідальною, проте скоро письменниця стала відчувати, що пише не про те, не так, як хоче, тому відмовилася від кар’єри, залишила газету і присвятила себе творчості для дітей.
З 1995 р. Зірка Мензатюк — член Національної Спілки письменників України; з 1997 р. веде в дитячому журналі «Соняшник» рубрики «Храми України», «Фортеці України», «Щоб любити», «Щоденник мандрівника»; з 2004 р. — автор рубрики про святині України в освітній радіопередачі для школярів «АБЦ» Національного радіо.
Казки письменниці почали друкувати в журналах «Барвінок», «Соняшник», «Малятко», у закордонному журналі «Веселка», який виходив у США і Словаччині.
Зірка Мензатюк — лауреат міжнародного літературного конкурсу у США, літературної премії імені Лесі Українки, Наталі Забіли.
Ви зможете прочитати цю книжку в бібліотеці-філії №1, яка знаходиться на вулиці Бориславській 36.
Наталя Іваночко, бібліотекар по роботі з юнацтвом бібліотеки-філії №1 м. Трускавця
В очікуванні Великодня
Святкування Великодня має в Україні надзвичайно багату та своєрідну традицію. Особливого значення набуває у свята стіл, бо їжа часто є обрядовим атрибутом свята. А який Великдень без кошика зі свяченим! Його, звісно ж, а також інші смаколики готують у передвеликодній період. Як і купу інших знакових речей: писанок, вишитого одягу, прикрас для дому тощо, бо усе має тішити око, вухо, смак людини і творити отой неповторний дух Празника празників.
І тут першим помічником, окрім, звичайно, наших бабусь, стане ця книжка.
Вербенець О., Манько В. Великодній кошик. Обряди і страви Великодніх свят.- Львів: Свічадо, 2013.- 248с.
Відомі авторки популярної книжки «Обряди і страви Святого вечора», Ольга Вербенець і Віра Манько, пропонують свою нову книжку – «Великодній кошик». Вони поділяться з читачем секретами приготування обрядових великодніх страв, що виробилися впродовж століть. Крок за кроком розкажуть про певну культуру харчування в цей час, звичаї, яких дотримувалися наші предки. Ви дізнаєтеся про головні атрибути Великодня, як їх виготовляли, зануритеся в атмосферу свята, у барвисту карусель життя.
Святкуючи по-українськи, ми продовжуємо життя унікальної автентичної культури, носіями якої всі ми потенційно є, бо Український Великдень житиме тільки з нами і завдяки нам.
Книжка стане у пригоді не лише молодим жінкам, досвідчені господині теж знайдуть у ній чимало цікавих «родзинок» та невідомих варіантів знаних їм рецептів. Вона з успіхом може бути візитною карткою української культури.
Бібліотека-філія № 1, що на вулиці Бориславській 36, чекає Вас щоденно, крім п’ятниці та неділі, з десятої до сьомої. А також, запрошує у середу 25 березня на Великодній вернісаж «Писанковий дивосвіт».
Наталія Марковецька, завідувач бібліотекою-філією №1 м. Трускавця
ТОП коментованих за тиждень