Експертна група незалежного опозиційного часопису “Тустань” оприлюднила список найвпливовіших осіб, які мали вирішальний вплив на розвиток Дрогобиччини у 2012 році.
В документі зазначено, що експерти спеціально не називали прізвища представників правоохоронних, силових і фіскальних структур, а також бандитських угруповань, які, звісно, теж впливають на розвиток нашого краю, але роблять це опосередковано.
Названі й найвпливовіші бориславці 2012 року. До першої п’ятірки увійшли отець Роман Василів, Володимир Фірман, Віктор Конц, Роман Ілик та Володимир Голобутовський.
Перше місце отця Романа Василіва, здається, ні в кого не викликає сумнівів. Мабуть, жоден священик Дрогобиччини не має такого впливу на розвиток окремо взятого міста. Отцеві-доктору вдалося впродовж останніх років зосередити в храмі Святої Анни, настоятелем якого він є, мощі 334 святих, серед яких – 12 апостолів Ісуса Христа і навіть часточка хреста, на якому Його розіп’яли. Звичайно, у багатьох це викликає сумніви. Ще не факт, що отцеві Роману Василіву вдалося підпорядкувати діяльність місцевої влади служінню Богу, але навіть неозброєним оком видно його вплив, скажімо, на міського голову. Встановлення й освячення пам’ятника Святій Варварі, візит до Борислава Глави УГКЦ Святослава Шевчука, інші події та акції ще більше піднесли роль отця Романа Василіва.
Належний вплив на хід подій у Бориславі має міський голова Володимир Фірман, якому експерти віддали друге місце. 
Вони зазначають, що він намагається послідовно втілювати в життя свою передвиборчу програму, проте темпи, з якими це робиться, явно недостатні, аби було про що вагомо прозвітувати в 2015-ому році, – і це при тому, що Володимир Фірман привселюдно заявив, що вдруге на посаду міського голови не балотуватиметься. Експерти також зазначали його тісну співпрацю як з партією влади в цілому, так і з її окремими представниками зокрема, хоча Володимир Фірман йшов до влади як представник опозиційної сили – Фронту змін. З одного боку, зрозуміло, що потрібна співпраця з владою, яка дає кошти на розв’язання бориславських проблем, з іншого – нівелюється саме поняття опозиційності в Бориславі, що негативно впливає на рівень довіри до влади. За результатами внутрішнього опитування, проведеного експертами, за нинішню владу проголосувало б утричі менше, ніж на виборах 2010 року, а рівень довіри до міського голови коливається в межах 7-11 відсотків з числа опитаних.
Третє місце, за оцінками експертів, посів Віктор Конц, кандидат у народні депутати України по Дрогобицькому виборчому округу N121, працівник Державного управління справами, яку в народі називають “Дусею”. 
Уродженець Борислава, мешканець Києва і Дрогобича (на деякі вихідні та свята, бо там живе його родина), він фактично став представником влади у місті нафтовиків. Особливо яскраво це було видно під час передвиборчої кампанії, але й після неї він не забуває про Борислав.
На четвертому місці, за оцінками експертів, народний депутат України Роман Ілик. 
Уродженець Борислава (хоча його дитячі й юнацькі роки минули в Дрогобичі), випускник Бориславського медичного училища (тепер коледжу), він після виборчої кампанії починає набирати обертів щодо впливу на розвиток Борислава. Міська влада змушена буде з цим рахуватись, обережно балансуючи між партією влади й опозицією, яку представляє Роман Ілик. Очевидно, що міський голова займе прагматичну позицію, сподіваючись отримати допомогу і від тих, і від інших, але з урахуванням того, чи зміцнюватиметься влада, чи набиратиме вагу опозиція. Зі свого боку, Роман Ілик теж вестиме прагматичну політику стосовно бориславської влади, яка не підтримала його на виборах.
Першу п’ятірку замикає депутат Львівської обласної ради Володимир Голобутовський. 
Він надає посильну допомогу в розв’язанні місцевих проблем як підприємець, хоча в обласній раді не займає активної позиції. Поза очі його ще називають “сірим кардиналом”, до думки якого прислухаються священики та можновладці, а його власна не публічність породжує чимало чуток і домислів про цю людину.
Шостим, за оцінками експертів, є доктор богословія Павло Василів, син отця Романа Василіва. 
Його вплив на розвиток подій у Бориславі пов’язаний радше не з церковними та релігійними справами, а з економічними чи подібними до них. Стало загальноприйнятою думкою, що він має зв’язки з Ватиканом і за допомогою італійських підприємців зможе налагодити середній бізнес у Бориславі. Думки експертів з цього приводу розділились. Одні вважають, що роль Павла Василіва в розвитку підприємництва у Бориславі зростатиме, інші думають, що в його особі місту нафтовиків можуть запропонувати чергових каськівих і лижних інструкторів. Проте всі одностайні в тому, що лише час покаже, хто з експертів був правий.
На сьомому місці, за оцінками експертів, – Павло Барнацький, кандидат у народні депутати України по Дрогобицькому виборчому округу N121. 
Він набрав понад 23 відсотки голосів виборців, заявив про готовність розпочати процес імпічменту чинному міському голові, що знайшло підтримку серед чималої кількості бориславців. Експерти вважають, що роль Павла Барнацького на розвиток подій у Бориславі згасатиме.
Восьме місце експерти віддали депутату Бориславської міської ради Михайлові Лазару. 
Він є неформальним лідером опозиції, хоча порівняно з попередньою каденцією його вплив на розвиток подій у Бориславі є значно нижчим. Проте експерти прогнозують підвищення популярності Михайла Лазара серед бориславців у зв’язку з погіршенням економічної та соціальної ситуації в місті нафтовиків.
На дев’ятому місці Іван Удовенко, колишній міський голова Борислава. 
Експерти прогнозують падіння його ролі в розвитку подій у Бориславі в зв’язку з тим, що він більше не очолює місцевий осередок Партії регіонів.
Десяте місце експерти віддали головному редакторові часопису “Нафтовик Борислава” Романові Соловчуку – найперше тому, що той фактично став монополістом у царині поширення інформації в місті нафтовиків, хоча оцінили цю постать від вкрай негативної до негативної, чого не було зроблено стосовно інших найбільш впливових бориславців. 
Не виключено, що 2013 рік може стати останнім в його інформаційній кар’єрі, яка не відповідала професійним і моральним засадам журналістики.
Другу десятку відкриває міністр юстиції України, Почесний громадянин Борислава Олександр Лавринович. Експерти зазначають, що місцева влада очікувала з його боку більшої допомоги, сподіваючись на неї і в 2013 році.
На думку експертів, посилить свої позиції селищний голова Східниці Іван Піляк – завдяки вітчизняним і закордонним олігархам, які “окупували” ласі території.
Також експерти серед найвпливовіших бориславців 2012 року назвали керівника нафтогазовидобувного управління “Бориславнафтогаз” Ігоря Михайлишина та заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Михайла Янковського. Очевидно, їхні рейтинги і вплив на розвиток подій у Бориславі були би вищими, якби експерти віднесли їх до самостійних керівників. Це ж стосується і Миколи Тустановського, кандидата у народні депутати України по Дрогобицькому виборчому округу N121.
До найвпливовіших бориславців 2012 року експерти віднесли першого демократично обраного міського голову Борислава Володимира Копися, депутатів першого демократичного скликання Любов Дадацьку, Романа Копися, Мирона Пігура і Ярослава Дзіндзя, заступника головного редактора газети “Нафтовик Борислава” Петра Магура, директора Бориславської друкарні Мар’яна Наминаніка, підприємців Ореста Наминаніка та Юрія Флюнта, секретаря міської ради Ігоря Мельника, заступника міського голови Сергія Оленича, депутата Львівської обласної ради Осипа Магура та ще деяких осіб, яких назвали один-два експерти.
Експерти вважають свої оцінки суб’єктивними, що може не співпасти з думкою більшості, проте той факт, що їхні оцінки здебільшого співпадали, теж є знаковою подією.
Анатолій Власюк, газета «Барабський міст»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень