Експертна група незалежного опозиційного часопису “Тустань” оприлюднила список найвпливовіших осіб, які мали вирішальний вплив на розвиток Дрогобиччини у 2012 році.
В документі зазначено, що експерти спеціально не називали прізвища представників правоохоронних, силових і фіскальних структур, а також бандитських угруповань, які, звісно, теж впливають на розвиток нашого краю, але роблять це опосередковано.
До першої п’ятірки найвпливовіших дрогобичан 2012 року увійшли Олександр Коростельов, Олексій Радзієвський, Надія Скотна, Роман Ілик, Олексій Дорофтей.
Перше місце Олександра Коростельова викликане тим, що він фактично розв’язує всі внутрішні дрогобицькі проблеми. Міський голова віддав своєму першому заступникові всі важелі впливу, причому така ситуація влаштовує обидві сторони. Олексій Радзієвський уже не той енергійний керівник, що був колись, тому менеджерські здібності Олександра Коростельова йому знадобились. Однак експерти вважають, що перший заступник міського голови все ж більше дбає про захист особистих інтересів, ніж про благо громади. Міському голові легко буде звалити всю провину на першого заступника, якщо наслідки їхньої спільної діяльності будуть негативними, і присвоїти перемогу собі при позитивному результаті. Вважається, що така стратегія і тактика призведуть Олександра Коростельова до перемоги на наступних виборах міського голови.
Друге місце Олексія Радзієвського визначено експертами з перевагою в один голос над Надією Скотною, що говорить про дуже слабку позицію міського голови, яка буде ще нижчою у результаті погіршення економічного та соціального стану в Дрогобичі. Він ще не став весільним генералом, але його гублять лестощі підлеглих, особиста некритичність власної діяльності чи, вірніше, бездіяльності. Як ніколи, Олексій Радзієвський став залежним від багатьох людей, а вони, своєю чергою, від нього. Це заважає Дрогобичу розвиватись як європейському місту.
Третє місце Надії Скотної є цілком заслуженим. Ректорові Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка вдалося минулого року не лише гідно продовжити справу покійного чоловіка, а й сконцентрувати в своїх ніжних жіночих руках владу, якої він не мав. Але вирішальним є той чинник, що на тлі зупинки практично всіх основних підприємств Дрогобича університет фактично перетворився на головного донора міського бюджету.
Четверте місце Романа Ілика свідчить про те, що він набирає обертів, аби мати ще більший вплив на розвиток подій у Дрогобичі. Очевидно, народний депутат України співпрацюватиме з міською владою, виходячи з прагматичних позицій, однак у кінцевому результаті розраховуватиме на своїх людей у виконавчих структурах та депутатському корпусі, не чекаючи закінчення каденції міського голови.
П’яте місце Олексія Дорофтея обумовлене впливом на пересічного дрогобичанина видань, за якими він стоїть. Мова йде насамперед про “Вільне слово” і “Високий замок плюс Дрогобиччина”, сумарний наклад яких перевищує наклади інших видань, які розповсюджуються в Дрогобичі.
До другої п’ятірки увійшли депутати Дрогобицької міської ради Роман Пукало, Андрій Шевкенич, Богдан Недбальський, Михайло Ваврин, а також радниця міського голови Віра Байса. Перші два очолюють земельну і приватизаційну комісії, що говорить саме про себе. Богдан Недбальський фактично виступає головним комунальником міста, маючи можливість розпоряджатися великими коштами. Михайло Ваврин, що б там хто не говорив, усе-таки залишається головним опозиціонером нинішньої влади, а Віра Байса, хоча й втратила колишню могутність, ще здатна сплутати карти багатьом місцевим політиканам.
Певний вплив на розвиток подій у Дрогобичі мають також Ігор Курус, Віталій Мойсеєнко, Тарас Метик, Роман Курчик, Богдан Волошин, Богдан Іванців, Олег Хрущ, Петро Мацан, отець Іван Гаваньо, отець Мирон Бендик, отець Софрон, Богдан Хамандяк, Михайло Лужецький, Андрій Янів, Іван Лепкий, Сергій Гориславський, Степан Федак, Володимир Кондзьолка, Тарас Демко, Святослав Сурма, Микола Лагодич, Михайло Задорожний, Віктор Возняк, Микола Гук, Хосе Турчик, Євгеній Шильник, Микола Крук, Віра Меньок.
Окремо слід зазначити найбільш впливових стебничан: Микола Яковлєв, отець Михайло Комарницький, Василь Пецюх, Микола Гориславський, Любов Калапач, Роман Калапач, Тарас Курчик, Павло Побережний, Богдан Уневич, Леся Качмар, Роман Броницький.
Експерти вважають свої оцінки суб’єктивними, що може не співпасти з думкою більшості, проте той факт, що їхні оцінки здебільшого співпадали, теж є знаковою подією.
Анатолій Власюк, www.tustan.io.ua
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень