У Трускавці журналістів обмежують у їхніх правах доступу до інформації. За прикладом далеко йти не треба – міський голова Руслан Козир “чемно просить вийти” представників мас-медіа із понеділкових нарад. Оперативні виробничі наради, які проводяться у понеділок зранку, є одним із основних джерел інформації про те, що робилося в місті за останній тиждень і що планується робити в поточному. Як пригадують бувалі журналісти, за часів керування містом Болеслава Денисовича Петровського, Богдана Михайловича Матолича та Лева Ярославовича Грицака не було випадків, щоб журналістів виганяли чи “просили вийти” під час виробничої наради (!) із залу засідань. Виняток був лише із спровокованою ситуацією, коли один раз (!) Лев Грицак не допустив (якщо приходили, то нікого не виганяв!) на вранішнє засідання представників однієї газети, що і стало причиною назвати його “ворогом преси” (це була замовна ситуація перед виборами, в деталі тут вдаватися не будемо).
Напевно, ситуація в місті дійсно катастрофічна, що пану Козиру та його команді є що приховувати. Також міський голова Трускавця останнім часом надто вже полюбляє вислови “брехлива преса” та “брехлива інформація”. Наразі вибачаємо йому цю грубість. Інколи через обмежений доступ до інформації реально важко дослідити якусь тему в деталях, тож якщо і появляються в ЗМІ якісь неточності, то тільки з вини міської влади Трускавця та через її нехтування чинним законодавством, особливо законом “Про доступ до публічної інформації”. Адже те, що говориться на нараді, не є ні конфіденційна, ні таємна, ні службова інформація, яку не можна поширювати згідно статті 6 (Публічна інформація з обмеженим доступом). Просимо міського голову перечитати цей закон, додатково подаємо витяги із нього.
Стаття 1. Публічна інформація. 1. Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. 2. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 3. Гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації. 1. Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов’язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 4) доступом до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Стаття 4. Принципи забезпечення доступу до публічної інформації. 1. Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб’єктів владних повноважень; 2) вільного отримання та поширення інформації, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. 1. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів. 2. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.
Також прохання міському голові звернути увагу на ст. 13. п.1.1. та п.2.4, ст. 14. п.1.6 та повністю статтю 15. А депутатам радимо ознайомитися зі статтею 17 п.2. Гадаємо, що не варто міській владі загострювати стосунки із пресою та змушувати її вдаватися до тотального закидання її інформаційними запитами та подальшого оскарження неправильних дій місцевої влади, порушення вищеназваного закону тощо. Та все це є можливим, якщо влада не змінить свою позицію стосовно журналістів.
Схоже, жорстко взятися за працівників пера та повоювати зі свободою слова у Трускавці вирішив і незаконно (на нашу думку) призначений на посаду головного лікаря міської лікарні Андрій Кульчинський. Щоб працівники лікарні (лікарі, медсестри, санітарки тощо) та хворі не мали можливості прочитати всю правду про події у Трускавці, пан Кульчинський зобов’язав керівників відділів лікарні повернути йому всі свіжі примірники газети “Франкова криниця Підгір’я”, котра ось вже майже три роки безкоштовно доставляється в різні установи міста (в тому числі до лікарні) та магазини. Така собі самодурська інквізиція, використання адмінресурсу проти свободи слова. Причина, вочевидь, криється в публікації “Кадрове безумство з ознаками корупційних діянь” із № 40 (138) “ФКП” за 14 жовтня 2011 року, в котрій автор доводить, що призначення А. Кульчинського – незаконне.
Владі Трускавця та новим “кадрам” дуже невигідно, щоб люди отримували правдиву інформацію із джерел, які їм непідконтрольні. Тому й дивляться в мерії косим оком на представників газет окремих мас-медіа, тому й шаленіють, коли пишуть правду про діяння влади окремі газети чи Інтернет-видання, тому й намагаються представники влади на офіційних сайтах не подавати інформацію про діяльність тих політичних сил, які не лягли повністю під трускавецьку владу в особі п. Козира, подаючи новини з життя привілейованих політичних сил. Але люди мають право на інформацію і ніякі козирні вказівки та конфіскати кульчинських-інквізиторів не допоможуть тим, хто втратив довіру власної громади за такий короткий період часу. Правда восторжествує, завдяки вільній пресі люди знатимуть хто є хто і знатимуть все про те, що коїться в місті – ми і надалі подаватимемо інформацію оперативно, об’єктивно, неупереджено, із висвітленням різних позицій. Ми завжди готові подати і точку зору тих, хто нищить газети та перешкоджає доступу до інформації, але, видно, цим людям нема що сказати ні журналістам, ні громаді. Насамкінець хочеться нагадати окремим палким цензорам та інквізиторам, що слово – це сильна зброя, а утиски та заборони нести людям правду про події викликають виключно осуд та зневагу. Тож не воюйте проти правди, шановні панове владоможці, бо в такому випадку ви можете виграти якийсь один бій, але не всю війну, яку ви невідомо з якої причини розпочали проти громади та її представників – журналістів.
Володимир Ключак, головний редактор газети “Франкова криниця Підгір’я”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень