Певні сили у Трускавці та поза його межами хотіли б зробити ПрАТ «Трускавецькурорт» головним винуватцем усіх бід на курорті, своєрідним «офірним цапом», на якого можна покласти відповідальність абсолютно за все. Виставляються непривабливі фото з першої санітарної зони, роздмухується тема закриття верхнього бювету, маніпулюється інформацією стосовно масового скорочення працівників та непривабливого стану нижнього бювету, а все це аж ніяк не сприяє промоції курорту. Тож з метою відкинути та спростувати різноманітні звинувачення та закликати до конструктиву та спільної роботи на благо Трускавця новий генеральний директор ПрАТ «Трускавецькурорт» Андріан Драновський провів сьогодні, 8 серпня, зустріч з представниками трускавецьких та львівських ЗМІ. У неформальній обстановці, в панорамному залі ресторану готелю «Міротель» відбулося спілкування, яке тривало протягом двох з половиною годин.
Андріан Драновський працює в структурі компанії «Трускавецькурорт» більше 20 років, а якщо точніше, то 24 (з 1994 року). Наприкінці травня він очолив ПрАТ, і ця новина викликала певні надії в певних колах Трускавця. По-перше, місцевий, по-друге, неконфліктний та готовий іти на компроміси, по-третє, розумний, по-четверте, непогано зарекомендував себе на посадах, які займав раніше. Проте з зустрічі, яку можна назвати і прес-конференцією, стало зрозуміло, що в політиці ПрАТ «Трускавецькурорту» змін буде небагато. Верхній бювет в найближчому часі не відкриють, нижній бювет доводитимуть до європейського рівня поволі, плани платного входу в бювет і далі на порядку денному, а на оздоровлення гідромінеральної бази курорту потрібні немалі кошти. І все ж певна зміна акцентів є – це готовність активної участі у розробці стратегії розвитку Трускавця, обіцянка безкоштовного входу на бювет для всіх трускавчан без обмежень, часткове визнання вини за стан справ у нагірній частині курорту.
Розпочав свою бесіду з журналістами Андріан Драновський з того, що ПрАТ «Трускавецькурорт» – це бюджетоутворююче підприємство міста, один з основних платників податків у місті та регіоні. В 2016-2017 рр. ПрАТ займав перше місце за кількістю сплачених податків до місцевого бюджету та друге місце за обсягом сплачених податків до зведеного бюджету. Так, в 2016 р. підприємство заплатило 23,2 млн. грн. податків, у 2017 – 37,6 млн.
В той же час «Трускавецькурорт» за останні три-чотири роки стикнувся з проблемами, які виявилися для нього непосильними для вирішення. Війна, котру розпочала Московія проти України в 2014 році, різко зменшила кількість тих відпочивальників, котрі були основними клієнтами ЗАТу – Луганська та Донецька області, Крим, Московія, Білорусь, Молдова. Зміна державної політики щодо соціальних путівок на оздоровлення теж боляче вдарила по ЗАТу. Так, починаючи з 2015 року різко зменшились закупівлі санаторно-курортних послуг та послуг з відновлювального лікування для застрахованих осіб і членів їх сімей Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (зараз Фонд соціального страхування України). Якщо в 2010 році цим фондом у ПрАТу було закуплено 32,5 тис. путівок, в 2014 – 23,3 тис. путівок, то в 2017 році – всього лише 900 путівок.
Доходи зменшувалися, а видатки зростали, бо оплата комунальних послуг, податки, зарплата, продукти харчування, паливно-мастильні матеріали потребували тепер значно більше коштів, ніж раніше – і в кількісному, і в процентному вимірі. Золоті часи, коли можна було викачувати кошти, отримані за рахунок головного багатства Трускавця, закінчилися. Впливові покровителі теж опинилися не в фаворі. Розпочалася чорна смуга, і дай Боже, щоб вона чимшвидше закінчилася.
Результатом постмайданного періоду для «Трускавецькурорту» стали закриття санаторіїв «Рубін» та «Янтар», закриття верхнього бювету, передача в оренду ряду об`єктів, у тому числі санаторію «Кристал» «Українській Готельній Групі», а «Міротелю» – «Hotel Management Group». Зовсім нещодавно закрилася і курортна поліклініка №2.
Але в структурі ПрАТу залишилася ГГРЕС, а в її складі бювет №1, видатки на обслуговування яких немалі. Пропозиція запровадження плати за воду, як це має місце на бюветах Моршина та Миргорода, призвела до несприйняття громади та ескалації конфлікту. Окрім внутрішніх проблем керівництву ПрАТу довелося ще відбивати зовнішні атаки, які проявилися не лише в численних зверненнях та цькуваннях, але і в нищенні турнікетів, символічній демонстрації шин, «наїздів» на сесіях тощо.
Що пропонує ПрАТ «Трускавецькурорт» зараз? Зі слів Андріана Драновського, для належного утримання родовищ мінеральних вод ПрАТ хотів би зосередитися на трьох основних напрямках: 1) продовження виконання санітарно-оздоровчих заходів в окрузі та зонах санітарної охорони курорту Трускавець, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР № 548 від 9 листопада 1981 р., 2) взяття під особливий контроль правоохоронних органів факти та спроби незаконного будівництва в межах перших зон санітарної охорони Трускавецького родовища мінеральних вод та розсолів, 3) винесення за межі перших зон санітарної охорони існуючі незаконно збудовані об’єкти нерухомості.
Звісно, зробити це буде непросто, тим більше зважаючи на те, що тема мусолиться давно, а толку мало. Але Андріан Драновський озвучує і перші кроки як розв’язати проблему, а серед них, як не дивно – вимога не допустити до переведення питного озера Трускавця в статус рекреаційного. Зрештою, є й цілком адекватні пропозиції типу заборонити скидання стоків ТзОВ «Трускавецьінвест» (сан. «Женева») в курортну балку.
– Ми рано чи пізно знову повернемося до питання платних послуг за відпуск мінеральних вод, – каже Андріан Драновський. – Тільки таким чином можна знайти додаткові кошти на розвиток гідромінеральної бази Трускавецького родовища мінеральних вод, на поточний та капітальний ремонт бюветів, закупівлю нового обладнання для відпуску мінеральних вод, сучасного обладнання для хіміко-бактеріологічної лабораторії та інше. Бювет №1 – це серце міста-курорту Трускавець. Від його справної роботи залежить і робота інших санаторіїв та готелів міста, і доля 26 тисяч мешканців курорту. Поки що нас не розуміють. Треба спільно з мешканцями міста та владою позитивно вирішувати питання платного відвідування бювету.
Отже, від планів запровадити платний вхід на бювет №1 «Трускавецькурорт» не відмовляється і надалі. Щодо бювету №2 (верхній бювет), то Андріан Драновський тут чесний, як на сповіді – найближчим часом його не відкриють. І справа не у впертості, а в двох причинах – економічній недоцільності та фатальному технічному стані об’єкта.
Закриття верхнього бювету у грудні 2016 року стало практично непомітним, підтримує генерального директора ПрАТу його заступник, очільник філії ГГРЕС Андрій Тарнавський. Нагірна частина міста – це переважно або закриті, або недобудовані об’єкти, тож на бюветі під час його роботи всередині було в середньому по 5-6 осіб нараз. А помилка проектантів споруди, які не врахували наші кліматичні особливості та зробили дах у вигляді чаші, могла коштувати багато. Чи готові ми платити життям відпочивальників та іміджем Трускавця? Питання радше риторичне. Хоча, якщо були б кошти, якщо б знайшовся інвестор, а ті, які 10-15 років тому закинули свої об’єкти, тепер раптом почали їх добудовувати і розвивати нагірну частину курорту, то хто зна… Ось така позиція.
– Ми готові до відкритого діалогу, – каже Андріан Драновський. – З міською владою, з громадою, з журналістами. На мою думку, обґрунтована критика є добрим інструментом для розвитку. Тому ми її вивчаємо, аналізуємо і шукаємо рішення, які будуть ефективними для вирішення проблем.
В той же час очільник ПрАТу виступає категорично проти деструктивної критики, очорнювання міста, висмикування з контексту, непривабливих фото чи відеосюжетів, які поширюють в Інтернеті окремі особи. В радянські часи тема стану джерел була табу, а зараз, на жаль, багато хто хоче собі заробити на ній політичні дивіденди. Наскільки логічно та продумано це? – ще одне риторичне запитання.
Презентація на 28 слайдів – це тільки половина зустрічі. Бо дальше Андріана Драновського засипають запитаннями. Якщо вам невигідно та нерентабельно утримувати ГГРЕС та бювет, то чому б не віддати їх місту, у комунальну власність? Як вирішуєте питання боргів за мінеральну воду? Чому занедбана територія біля колишнього ПК «Мир», а сам об’єкт буквально розвозиться по цеглині? Коли конкретно буде запроваджено платний вхід на бювет? Яка доля чекає «Рубін» та «Янтар»? Чому не реалізували проект спільного підприємства ПрАТу та міської ради? Що буде, якщо спецдозвіл на видобуток та реалізацію мінеральних вод отримають якісь інші господарюючі структури? Кому вигідно поширювати плітки про зменшення дебету трускавецьких вод?
На ці та інші запитання Андріан Драновський пробував дати відповіді, хоча деякі з них були досить ухильними. Відверто кажучи, на цій зустрічі чогось явно нового сказано не було. Видно, що новий генеральний директор ПрАТ «Трускавецькурорт», на відміну від Віктора Жданова, схильний не загострювати конфлікт, а згладжувати кути. Та чи допоможе це місту і ПрАТу?
В Євангелії від Матея сказано: «Не судіть і не судимі будете» (Мт, 7:1-2). Легко критикувати ПрАТ і давати «цінні поради», не беручи на себе жодної відповідальності. Тим часом вартує поставити питання по-іншому: «А що б я робив на місці Андріана Драновського?».
Отримавши у спадок розбалансовану структуру, котра розлізається по швах, новий очільник товариства пробує не тільки затримати агонію, а й реанімувати. У цьому йому можна допомагати, можна мовчки зі сторони спостерігати, а можна і ставити палки в колеса. Який варіант обере міська влада і громадськість?
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень