Вірити чи ні? Сподіватись на краще чи вже не варто? Ці питання сьогодні як ніколи актуальні для кожного з нас. Адже постійні розчарування зневірили кожного з нас, зробили нас черствими, замкнутими та дали болючі уроки того, що люди зрадливі і вірити їм не можна.
Та надія як то кажуть помирає останньою. Як би ми не злились на обставини, на ситуацію в країні та місті, на людей, які до неї призвели, в нас завжди жеврітиме слабка надія на краще. І її, цю надію, ні в якому разі не можна втратити.
Тому, як би нам не було боляче спостерігати за тим, як наш народ вкотре хочуть обдурити та обікрасти, як би не боліло серце за тих, хто втрачає здоров’я або й життя в цій придуманій та розіграній політиками війні, нам потрібно вірити та сподіватись на краще. Бо якщо ми здамося, ми втратимо все.
Цьогоріч дуже багато людей йдуть у політику. Туди прямують старі кадри під новими іменами та лозунгами, нові та ще невідомі люди, які запевняють, що втомились дивитись не те, що відбувається з нашою країною. Політичних партій на цих виборах буде справді багато. Тому й вибрати між ними справді достойних буде непросто.
Чому ми маємо йти на вибори?
Число людей, які не хочуть йти на вибори, з кожним роком зростає. Люди зневірені у політичних партіях, у політиках, зневірені у самому виборчому процесі, який часто-густо демонструє фальсифікації.
Але, як би там не було, ми маємо ходити на вибори, бо це наш обов’язок перед країною, перед містом, в якому живемо. Якщо ми проігноруємо його, наш голос неодмінно використають не на нашу користь. І чим більше голосів байдужих людей використають, тим вища вірогідність того, що до влади знову потраплять грошовиті та нечесні політики.
Не варто думати, що один ваш голос нічого не вартий. Насправді його вага є дуже великою. І чим краще кожен з нас усвідомить це, тим менше шансів ми залишимо казнокрадам та політичним маріонеткам добратися до “владного корита”.
Важливість правильного вибору.
За старих “добрих” радянських часів в людей практично не було вибору. Їх ставили перед фактом того, що вже вирішили замість них інші. Сьогодні у нас всіх є великий вибір і кожен із нас має право обирати та бути обраним.
Та як не розгубитись в цьому різноманітті? Як серед всіх обрати тих, які не зрадять.
Політиків, лідерів, які були при владі та обіцяли працювати на благо народу було немало. Чесних та правдивих серед них – одиниці. Тому ми неодмінно повинні сто разів зважити свій вибір, щоб вкотре не помилитись і не купитися на їхні пустослівні обіцянки.
Старі чи нові?
Кому ж віддати свій вибір? Старим та досвідченим кадрам чи новим і ще невідомим… Всі вони обіцятимуть схожі речі. Кожен із них, залежно від своєї красномовності, переконуватиме нас з вами в тому, що ми маємо вірити саме їм. Хтось може повірити вдало відрепетируваним фразам і добре зіграній ролі. Але задумаймось: якщо ці люди вже були при владі і нічого доброго не зробили, чому ми повинні знову їм вірити? У них вже був шанс, вони його провалили, тому вони повинні піти з політичної арени та визнати своє фіаско.
Лише нові люди можуть знайти нові рішення, показати нові методи роботи та продемонструвати нові свіжі погляди на проблеми та їх вирішення. Хай в них немає великого досвіду в політиці, але зате вони не заплямовані політичними махінаціями, брудними схемами та корупцією. Саме таких людей потрібно обирати та дати їм шанс проявити себе в якості політика.
Іноді й серед цих нових людей бувають псевдопатріоти, які йдуть в політику виключно задля наживи та власних інтересів. Тому потрібно добре проаналізувати те, що це за люди,які вони мають погляди та чим вони займаються і чи відстоювали вони правду та законніст завжди чи виключно перед виборами задля піару.
Партії повинні демонструвати громаді відкритість та прозорість своїх списків. Якщо вони цього не роблять – їм є що приховувати. Якщо ж вони це роблять – то наше завдання дізнатись якомога більше інформації про тих людей, які є в цьому списку. Дізнатись та перевірити, чи немає серед них сумнівних кадрів з заплямованою політичною репутацією, замішаних в фінансовому шахрайстві.
Варто остерігатись також тих кандидатур, які йдуть в політику під крилом багатих та впливових протеже. Вони наче й нові для виборців, але вже втягнуті в брудні ігри. В нас теж є такі кандидати-щироукраїнці, які дозволяють собі витрачати шалені гроші на численну рекламу, на майданчики, і поспіхом швидше часу проходити “мерські навчання”. Але всі вкладені гроші рано чи пізно прийдеться повертати. Їх власник неодмінно поставить свої умови політичної гри, від яких відмовитись так просто не вийде.
Чи потрібні нам чергові політичні махінації? Вони ж ніколи не дозволять змінити щось на краще! Старими схемами нічого нового не збудуєш. Тому потрібно закласти нову платформу задля розвитку якісно нової та чистої політики. Лише тоді зможе відбутись перелом звичних поглядів і з’явиться нова політична складова, яка зуміє здобути довіру громади.
Ніна Федько
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень