Сьогодні, 23 січня, директором Трускавецької ЦБС Наталією Марковецькою видано наказ № 15-р «Про погодження позапланових заходів», яким керівників структурних підрозділів зобов’язується скеровувати у відділ культури всіх користувачів бібліотек, які мають намір проводити позапланової заходи,
Пропонуємо обрати один з варіантів відповіді на запитання щодо вищезгаданого наказу. Цей наказ – це: 1) помста завідувачці УРБАН-бібліотеки Вірі Савці за її коментарі-відповіді зав. відділу культури Тетяні Татомир на сайті “Трускавецький вісник” (посилання http://protruskavets.org.ua/e-chym-pohvalytysya-je-z-koho-braty-pryklad/), 2) щира турбота про відвідувачів бібліотек та палке бажання їх побачити наживо, 3) казна-що? Обирайте свій варіант.
Цікаво, що підписує наказ начальник Трускавецької ЦБС Наталія Володимирівна Марковецька, а відвідувачі, які хочуть зустрітися в бібліотеках, мають йти на поклін не до неї, а у відділ культури.
Завідувач УРБАН-бібліотеки Віра Савка вже відреагувала на цей наказ своїм постом в мережі Фейсбук.
«Вся цивілізована Європа створює додаткові заохочення, полює за розумними головами, працьовитими, дієвими людьми, платить гідну зарплату по європейським міркам, бо розуміє, що найцінніший капітал – це людські ресурси, людські здібності та можливості. А задоволені люди – це шлях до прогресу, розвитку, фінансового благополуччя всіх зацікавлених сторін і зростання економіки даної території.
Це розуміють всі, тільки не у нас. У нас, якщо людина починає своєю працею, наполегливістю, здобутками вирізнятись із загальної маси колективу, в першу чергу сам колектив різними методами тиску і терору намагається поставити таку людину на місце, якщо не помагає, підключаються керівники вищої ланки, бо сприймають таку людину як загрозу своїй чиновницькій стабільності, прикриваючи, маскуючи свою меншовартісність і своє невігластво.
Тому у такої людини є три шляхи:
1 – це стати як усі, прийняти, змиритись, опустити руки.
2 – продовжувати, незважаючи на обставини, чиновницьку захланність робити свою справу, міняти світ навколо себе, і розуміти, що ніколи ні до чого не доробишся.
3 – залишити все, і їхати у цивілізовані світи, шукати більш вдячних працедавців, отримуючи в рази більшу і гіднішу зарплату за навіть некваліфіковану роботу. Так зробили більша половина активних, дієвих українців, і стали набагато щасливіші та забезпечені, тому повертатись сюди, де все лишилось, як було, де процвітає владне нахабство, вседозволеність, і кругова порука, де не ціниться людські ресурси, особистість, індивідуальність, чесна сумлінна праця, ніхто не збирається», – написала завідувачка УРБАН-бібліотеки Трускавця.
Песимістичний тон посту свідчить, що з системою боротися надзвичайно важко, особливо коли громада є пасивною, а чиновницька вседозволеність процвітає по всій країні.
Вл. інф.
ТОП коментованих за тиждень