Українські Герої – це не лише українці. Це кожен, хто виступив проти Московщини, проти імперського режиму. Це поляки, білоруси, євреї, грузини, представники інших народів. Символічно, що першими з Небесної Сотні були теж не-українці – вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський.
Більшість з українських Героїв – це мученики. Вони були закатовані на рідній землі або в тюрмах чи концтаборах, були вбиті пострілом кулі чи отрутою зрадника. Скільки прізвищ можна назвати! Бандера, Шухевич, Чорновіл, Стус, Коновалець, Грушевський, Калнишевський, Ромжа, Курбас, Підмогильний… Та що там прізвищ! Цілими сотнями, тисячами нищили людей московіти та їх прислужники – згадаймо Героїв Крут, згадаймо Катинь-1 та Катинь-2, і пом`янімо мільйони замордованих Голодомором.
Серед Героїв, замучених в особливо жорстокий спосіб – Номан Челебіджіхан. Хто він і чому ми його згадуємо?
Це кримський татарин, знаний ще як Челебі Челебієв, політичний і державний діяч, один з організаторів Першого кримсько-татарського Курултаю.
Як подано у Вікіпедії, народився Номан Челебіджіхан у 1885 році в селі Біюк-Сонак Перекопського повіту у Криму, в сім`ї імама. Отримавши початкову освіту в сільській школі, продовжив її в медресе Акчора, а потім у Зинджирли медресе. Спільно з Джафером Сейдаметовим і Абібуллою Одабаш, заснував патріотичну спільноту «Батьківщина» (крим. «Vatan») (1909 р.) — підпільну політичну організацію, членами якої були кримськотатарські студенти в Османській імперії. Був заарештований, а після Лютневої революції 1917 Челебіджіхан повернувся до Криму, очолив національний рух кримських татар. На їх першому з’їзді у Сімферополі 25 березня 1917 обраний головою Всекримського Мусульманського виконкому і муфтієм-головою Таврійського мусульманського духовного управління. Очолюваний ним Мусульманський виконком було визнано органом Тимчасового уряду в управлінні кримськими татарами з підпорядкуванням його міністерству внутрішніх справ Росії.
Челебіджіхан закликає до формування мусульманських збройних сил, виступає проти відправки на фронт трьох запасних мусульманських полків. Ця активність у Криму не подобається Тимчасовому уряду Росії, який готується до її пригнічення.
23 червня 1917 р., Номан Челебіджіхан був заарештований севастопольською контррозвідкою, але незабаром його були змушені звільнити, оскільки кримські татари висловили протест на захист свого лідера, закріпивши його п’ятьма тисячами підписів.
На Всекримському з’їзді кримських татар у Сімферополі 2 жовтня 1917 Челебіджіхан виклав програму реорганізації Мусульманського виконкому в Курултай — парламент кримськотатарського народу. Перед ним ставилось завдання взяти участь у здійсненні територіальної автономії півострова під гаслом: «Крим для кримчан».
Челебіджіхан засудив більшовицький переворот у Петрограді 25 жовтня 1917, виступав за утворення революційної влади з участю всіх соціалістичних партій (без кадетів).
У листопаді 1917 р. (за старим стилем) у Криму проходить I Курултай кримськотатарського народу, підготовлений Номаном Челебіджиханом із соратниками. Челебіджіхан входить до комісії з розробки проекту Конституції Кримської Народної Республіки.
Курултай затверджує представлений комісією проект Конституції і проголошує створення Кримської Народної Республіки, а Номана Челебіджіхана обирають головою Директорії (національного уряду) і паралельно — міністром юстиції. У представленому на сторінках газет «Millet» і «Голос татар» програмному повідомленні створеного уряду йшлося: «Кримськотатарський національний уряд покликаний забезпечити щастя і нормальну життєдіяльність не лише корінного народу, але й захищати всіх земляків, мешканців півострова від узурпації, анархії і заколоту, захищати їх життя і гідність, і вважає це своїм священним обов’язком».
Номан Челебіджіхан виступав за рівноправ’я всіх народів, що живуть у Криму: «Наше завдання – створення такої держави як Швейцарія. Народи Криму є прекрасним букетом, і для кожного народу потрібні рівні права й умови, бо нам іти пліч-о-пліч».
Проте прихід до влади більшовиків, які не визнавали кримськотатарський уряд, поставив під загрозу існування молодої Кримської Народної Республіки.
Щоправда, Номан Челебіджіхан виявив нерішучість у збройній боротьбі з більшовиками і 4 січня 1918 з власної ініціативи подав у відставку з керівних посад. На його пропозицію 10 січня 1918 Курултай утворив комісію, яка вела переговори з більшовиками про припинення збройної боротьби в Криму. Скориставшись цим, більшовики 14 січня 1918 безперешкодно захопили владу в Сімферополі, заарештували Челебіджіхана і літаком перевезли у Севастополь. 23 лютого 1918 був розстріляний у міській в’язниці матросами-більшовиками, а його тіло викинуте в Чорне море.
Така історія одного з незаслужено забутих Героїв, людини, котра вітала створення УНР і бачила в молодій українській державі рівноправного партнера для Кримської Народної Республіки. В наш час, коли кримські татари піддаються геноциду та етноциду злочинним путінським режимом, а Україна не в змозі належно захистити своїх громадян на окупованих територіях, ми можемо і мусимо внести свою лепту хоча б у моральну підтримку тих, хто зараз терпить тортури та приниження.
Частина кримських татар покинула Крим, розселилася по всій Україні. Завдяки ним ми можемо більше дізнатися про культуру цього народу та його Героїв, які є і нашими Героями, адже ворог в нас спільний – московство.
Кримсько-татарська спільнота Дрогобича та громадська організація «Арекет» («Рух»), яку очолює Амет Бекіров, видала книжечку-брошурку «Ми – кримські татари!», в якій зокрема є згадка і про Номана Челебіджіхана як автора слів національного гімну «Ant Etkenmen» («Я поклявся»). Ця книжечка, а ще спілкування з Аметом Бекіровим, і стали поштовхом для даної публікації.
Публікація про Номана Челебіджіхана на «Трускавецькому віснику» приурочена до річниці його мученицької смерті. Вчора, 23 лютого, минуло 98 років відтоді, коли окупанти вбили духовного та політичного провідника кримських татар, одного з організаторів першого Курултаю, першого глави уряду проголошеної Кримської Народної Республіки, першого муфтія мусульман Криму, Литви, Польщі і Білорусі, автора слів кримсько-татарського гімну.
Побажаємо ж кримським татарам гідно вшанувати пам`ять Номана Челебіджіхана – в 100-ту річницю від дня його загибелі бути справжніми господарями на своїй кримській землі, де не звучатиме мова окупанта і не висітиме триколор, натомість лунатиме «Я поклявся», а блакитний прапор із золотою тамгою лопотітиме на вітрі у відблисках сонця.
Підготував Володимир Ключак
ТОП коментованих за тиждень