Оптимізація – як багато в цьому слові. Особливо у багатому та дорогому Трускавці, в який потоками пливуть грошенята – маємо ж “Нафтусю”, інші джерела, маємо курорт. Та чи відчуваємо це на власному добробуті? Чи відчувають це наші діти? Цілком можливо, що скоро відчують, проте, на жаль, не в доброму значенні цього слова, як не парадоксально це звучить.
“Нелегка ситуація, потрібно скорочувати, урізати видатки, потрібно затягнути пояси, потрібно економити, потрібно проводити оптимізацію”. Ці сентенції ми вже чули не раз і вже й звикли до них. І в державі, і у Трускавці. Але виглядає на те, що так зле, як є тепер, у Трускавці ще не було. Про це свідчать хоча б кроки теперішньої влади, яка борсається та бореться із видимими та невидимими ворогами, яка щось реформує, наводить, наче Гітлер, новий порядок, щось оптимізує, комбінує, займається промоціями та різними заходами, а результату нема хоч плач, хоч скач. Некошена трава, вигнані з роботи люди, яким залишалося по кілька місяців до пенсії, жахливий стан доріг, професіонали, від професійності яких аж у піт кидає, протистояння із підприємцями, турфірмами, митцями, яким не місце в парку так само, як і роверистам, і музикантам, і трускавчанам, які можуть порушити спокій відпочивальників.
Разброд і шатаніє? Та ні, це зміни, які нам треба пережити. Буде спочатку боляче, а згодом звикнемо…
Показовою у плані діянь піврічного урядування нинішньої владної команди Трускавця є пертурбації в міській освіті. То за Орестом Лобиком “тягнеться негативний шлейф”, то “він прекрасний фахівець і знайде собі не менш достойне місце”. То “ви потрібні Тимофію Михайловичу, і нам, і Вашому колективу” на похороні дружини директора БУТ, то “його однозначно потрібно відправити на пенсію”. А час іде, діти вчаться, закінчують школу, потрібно думати за канікули, за новий навчальний рік, словом – жити далі, незважаючи на цю владу. Бо вона минеться, ця влада теперішня у нашому славному місті, а освіта мусить вистояти, відстояти себе.
А ще більш показовою в міській освіті є ситуація навколо Будинку учнівської творчості – позашкільного закладу, який діє у Трускавці вже 50 років. Не із самого початку він знаходився там, де є тепер, був і на вулиці Суховоля, і в інших місцях, та нарешті знайшов своє гідне місце. Здавалося б, діти мають заняття, не байдикують, займаються корисними справами – все, як у людей. Окреме приміщення БУТ має і в Турці, і в Скольому, про більші міста мовчимо. А от Трускавець вирішив вислужитися перед вищою владою, показати, що оптимізація в нас проходить ще дужче, ніж потрібно. Навіщо тоді говорити про “ідеологію в освіті”, навіщо декларувати сповідування націоналістичних ідей та відданість українському духові? За такі оптимізації, як їх хоче проводити влада Трускавця, в ОУН розстрілювали б, Бандера сам підписав цей наказ.
І впав БУТ в око владі, і не дає він їй спокою, і ніяк не можуть у мерії зрозуміти, чого ж то б не віддати це приміщення на благородні цілі – і землю в придачу, а площі ж то теж багатенько та ще й у центрі міста. І розпочала влада міста шукати шляхів та способів, як би здійснити задумане, та певні сили стали їй на заваді. Так про події навколо БУТ писав би древній літописець, ми ж подамо інформацію простіше та прозаїчніше. У БУТ хочуть скоротити кількість гуртків, кількість викладачів, звільнити директора Тимофія Бойка, на його місце поставити когось більш ручного та більш зручного, згідливішого та поступливішого, запровадити батьківську плату за відвідування гуртків, які планується перевести в школи міста, сюди переселити соціальні служби та суд, а два приміщення у центрі на вулиці Шевченка та вулиці Річки продати, покупці є.
Маємо інформацію, що з вересня вже може не бути гуртків англійської мови при дитячих садочках, а цілком можливо, що не буде самого позашкільного закладу, бо – “оптимізація”. До слова, за найгірших часів в історії незалежної України, у Трускавці не було такого, щоб хтось ставив питання так, як ставить оця влада. Нелегко було Богдану Михайловичу Матоличу у складні 90-ті, але не забирав він від дітей та освіти майна БУТ. Лев Ярославович Грицак був мером при трьох президентах (Кучма, Ющенко, Янукович), але ніколи не поставало питання, щоб батьки платили за відвідування гуртків. А тепер міська влада навіть забирає щомісячно тих три з половиною тисячі, які БУТ отримує від оренди приміщення аптекою. Натомість обіцяє, що фінансувати не буде, бо нема коштів.
А чому нема коштів? Як працює мер та його вся команда? Не протирати штани потрібно та не займатися демагогією, а робити реальні кроки. І звітувати після того, як є ефект, успіх, а не перед тим, як це було із фан-зоною до Євро-2012. Розтрубіли, що 100 тисяч гривень держава виділить Трускавцю! А не виділять жодної копійки. Називається, обробилися по самі вуха.
Хіба громада такого заможного міста (а стало воно суперзаможним за найчеснішої влади 2010 – 2011 років) не зможе утримувати два позашкільні заклади (БУТ та “Спортовець”), що потрібні різні опікунські та наглядові ради, які мають шкаляти гроші невідомо де і невідомо з якої причини? Хіба до цього часу все було аж так гладко із фінансуванням? Та ніхто не ліз у кишеню батькам, не простягав своєї руки по те, що не поклав там. Цю руку треба обрубати, якщо вона хоче красти те, що їй не належить – так образно можна висловитися по суті даної проблеми. Бо якщо хтось із батьків захоче допомогти, він допоможе – і школі, і садочку, і позашкільним установам. А громаді цікаво б знати, чому так різко урізали видатки в бюджеті для потреб освіти, медицини, а на деякі пункти визначили великі кошти, використання яких навряд чи доцільне в теперішній час. Громаді багато що варто знати, та от звідки довідається? З “Голосу ради”? З сайту міської ради? З міського радіо? Чи може із приватної газети пана Козира?
Намагання знищити позашкільний заклад (Будинок учнівської творчості) у Трускавці не повинно бути чимось, що не обходить нас, батьків, як зрештою і всіх трускавчан. Однозначно, що якщо влада не схаменеться та не припинить свої “ініціативи з оптимізації”, то питання повинно порушуватися не тільки перед місцевими та обласними правоохоронними органами, перед ЛОДА та провідними політичними силами області, але й на рівні міністра освіти, прем’єр-міністра Азарова, Президента України Віктора Януковича. Не хотілося б виносити сміття із хати, проте запевняємо, що якщо чинна влада Трускавця не залишить у спокої Будинок учнівської творчості, то питання буде піднято навіть поза межами України як факт недотримання конституційних прав та свобод громадян України органом місцевого самоврядування. Так, вже накидані певні матеріали для публікації у польських та німецьких ЗМІ, нав’язуються контакти із європарламентарями. Паралельно прийдеться протидіяти окремим крокам влади щодо так званої “промоції курорту Трускавець”, що дуже не хотілося б робити. Бо навіщо нам така промоція, коли при збільшенні кількості відпочивальників та збільшенні поступлень до бюджету міста різко урізається фінансування “галузей майбутнього”, соціальної сфери, освіти тощо. Може тоді варто винести на світ Божий правду про якість озокериту і чи озокерит це насправді, про кварцювання “Нафтусі” та втрату нею лікувальних властивостей, про каналізацію у першій санітарній зоні, про те, що до нас у певних випадках їхати небезпечно? Мовчимо про кумівство та сватовство, про кричущі порушення законодавства, про “прозорі” конкурси та про підкилимні ігри. Але сподіваємося, що це не буде розцінене владою міста як шантаж чи намагання примусити змінити свої позиції. Віримо, що до таких публікацій справа не дійде, що протистояння не буде, що влада змінить свою позицію на таку, що відповідатиме інтересам громади без жодного тиску з будь-чиєї сторони, що і надалі у Трускавці діятимуть три школи, всі дитячі садочки, які є на теперішній час, ДЮСК “Спортовець” і звісно ж, Будинок учнівської творчості (за теперішньою адресою, без скорочень гуртків та при повному фінансуванні). А якщо влада нездатна виконувати свої зобов’язання перед громадою, то варто розпочати лікування від цієї імпотенції – тут уже можна і радикальними методами.
Дивує ще одне – чому перед виборами “Рада міста” та її висуванець Руслан Козир не агітували людей таким чином: “Закриємо БУТ!”, “Догробимо комуналку!”, “Погіршимо умови праці вчителів, лікарів, працівників культури!”, “Розпочнемо політичні переслідування та переділ власності!”? Чому бідкалися, що не тече вода із крана, що погана якість доріг? Чому звинувачували у всіх смертних гріхах тодішніх чиновників, в тому числі і освітянське керівництво? І чи не пора Руслану Козиру прозвітувати за всі “успіхи” в “едукатіонкампф” та “культуркампф” не перед своїми соратниками, а перед батьками учнів – хоча б у тому ж БУТі? І чи не пора вже нам, батькам, стати на захист наш і наших дітей, бо політика діючої міської влади дуже вже нагадує політику геноциду? Але ж бо хіба це окупанти прийшли на трускавецьку землю? Ні, ми самі привели цих людей до влади, то тепер пожинаємо плоди наших рокових помилок. І може варто вже виправляти ці помилки, бо чим далі в ліс, тим більше дров. Станьмо на захист БУТ і не віддаймо його на поталу. Не дозволимо забирати те, що належить дітям, нашим дітям! Геть руки від БУТ!
Володимир Михайлович
P. S. У вищевикладеній статті використано суб’єктивні оціночні судження.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень