30 вересня Україна відзначає День усиновлення, який співпадає з християнським святом Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. І, мабуть, невипадково.
– Доброта і любов – головне, що ми повинні дарувати нашим дітям, – каже начальник відділу-служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Орест Лобик. – Адже діти – це наша надія і наше майбутнє. Щоб ця надія здійснилася, ми, дорослі, повинні пам’ятати про свою відповідальність, піклуватися про кожну дитину. Особливо про дітей, які залишилися без батьківської опіки. Турбота про них – наше спільне завдання, обов’язок міста, суспільства, держави.
Нa обліку відділу служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради перебувають 102 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з них 31 – дитина-сирота, 71 дитина, позбавлена батьківського піклування, а також 38 дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Із загальної кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 83 дітей проживають у сім’ях опікунів (піклувальників), 5 дітей виховуються у прийомних сім’ях, 19 дітей перебувають на місцевому обліку дітей, які можуть бути усиновлені.
Прийомна сім’я – це влаштування дітей в сім’ї громадян України на спільне проживання і виховання. Таке влаштування не передбачає виникнення родинних зв’язків, яке настає в результаті усиновлення. В прийомну сім’ю можна взяти на виховання від 1 до 4 дітей. Держава сплачує за утримання дітей у прийомній сім’ї два прожиткові мінімуми щомісячно, залежно від віку дитини. Грошове забезпечення осіб, які взяли на себе місію виховання дітей, – 35% від суми коштів, які нараховуються на утримання дітей, але не більше 1,5 прожиткового мінімуму, встановлених для дорослої працездатної людини. Від 01.01.2009р. держава також сплачує опікунам два прожиткові мінімуми на дитину. На дитину віком до 6 років допомога становить 1114 грн., до 18 років – 1402 грн.
Традиційно вважають, що усиновлення – це вирішення проблем дитини, яка втратила сімейне оточення. Наважимося уточнити. Усиновлення – це і вирішення проблем дорослих, які хочуть виховати дитину. Дитину, яка народжена не ними, але потребує саме їхньої любові та піклування.
Дітям, які втратили родину, може допомогти кожен, хто небайдужий. Одні усиновлять і виховають дитину, інші допоможуть дитині знайти батьків, треті нададуть фахову консультацію тим, хто хоче усиновити, або тим, хто вже усиновив і зіткнувся з проблемами. Основне, щоб ми всі намагалися допомогти кожній дитині вирости у любові і повазі.
Необхідну консультацію з питань усиновлення нададуть спеціалісти відділу-служби у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.
Відповіді на деякі запитання, які хвилюють читачів, сьогодні пропонує головний спеціаліст відділу-служби Оксана Павловська.
– Чи легкою є процедура усиновлення? Адже законодавство часто змінюється, а люди про це не знають? Ось і нещодавно вступив у дію Закон щодо усиновлення. Що у ньому нового?
– Цей закон підписаний Президентом 10 червня ц.р., а набув чинності 11 липня. Він удосконалює законодавство щодо усиновлення дітей як українцями, так і іноземцями. 212 стаття Сімейного кодексу доповнила коло осіб, які не можуть бути усиновлювачами. Йдеться про тих, хто за станом здоров’я потребує постійного стороннього догляду. Тобто вони не можуть брати дитину і повноцінно її виховувати через стан свого здоров’я. Зміни торкнулися також 283 статті – усиновлення іноземцями. До набуття чинності цього закону іноземцями могли бути усиновлені діти, які перебувають не менш як один рік на обліку в Державному департаменті з усиновлення та захисту прав дитини. Тепер до цієї умови додалась ще одна – «і досягли віку п’яти років».
Зазначені обмеження не стосуються випадків, коли: – подружжя іноземців раніше вже усиновило брата чи сестру дитини, яку вони також хочуть усиновити, тобто йдеться про об’єднання братів і сестер; – усиновлення здійснюється родичем дитини; – іноземці бажають усиновити кількох братів і сестер, серед яких є дитина віком до п’яти років.
І насамкінець: обмеження не стосуються випадків, коли усиновлювачі хочуть усиновити дитину з особливими потребами, яка страждає на хворобу відповідно до переліку, затвердженого МОЗ.
– З якого віку може бути усиновлена дитина? Чи існує вікова межа для дорослих?
– Усиновленою може бути дитина, тобто особа у віці від 2 місяців до 18 років. У виняткових випадках суд може винести рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.
Щодо вікових меж для дорослих, які виявили бажання усиновити дитину, то законом встановлено, що усиновлювачем може бути дієздатна особа, не молодша 21 року, щоправда, за умови, якщо мінімальна різниця між дитиною і усиновлювачем не менше 15 років. Щодо верхньої вікової межі, то різниця у віці між усиновлювачем і дитиною не може перевищувати 45 років. Узагалі усиновлювачі за віком не обмежені, тобто якщо людині виповнилося 45, вона може усиновити дитину двомісячного віку. Якщо 47 років – відповідно дитину від двох років і старшу, якщо 48 – від трьох років і старшу.
– Чи отримують усиновлювачі кошти від держави?
– Українці отримують. На іноземців це не поширюється. Допомогу виплачують у розмірі як при народженні першої дитини, запроваджена вона від 1 січня 2009 року.
– Чи можуть усиновити дитину одинаки?
– Можуть, але це стосується лише українців. Іноземні громадяни такого права не мають.
– Як часто соціальний працівник навідує прийомні сім’ї?
– Не рідше одного разу на місяць у прийомні сім’ї навідується фахівець, який здійснює соціальний супровід родини. Крім того, законодавством передбачений контроль за умовами проживання і виховання дітей у прийомних родинах, який здійснює відділ-служба у справах дітей. Ми раз на рік готуємо звіти про умови проживання дитини в прийомній родині з урахуванням інформації, що надається також дільничним інспектором органу внутрішніх справ, педіатром, учителем або вихователем щодо цієї дитини. На підставі звіту робиться висновок щодо подальшого функціонування такої сім’ї.
– Яку житлову площу повинна мати родина, яка хоче усиновити дитину? Які хвороби чоловіка чи дружини можуть бути протипоказаними для усиновлення?
– Нема норми житлової площі, яка чітко встановлена законодавством. Людям може бути відмовлено в тому, щоб вони стали на облік як кандидати в усиновлювачі, якщо житлове приміщення заявників перебуває в незадовільному санітарно-гігієнічному стані або в ньому неможливо влаштувати місце для занять і окреме спальне місце для дитини. Це може бути і однокімнатна квартира, але в якій можна облаштувати ігровий куточок, окреме ліжко-місце для дитини. Якщо дитина шкільного віку, то має бути стіл і таке інше. Щодо другого запитання, то є наказ МОЗ від 20 серпня 2008 року № 479 «Про затвердження переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем». Цей перелік не дуже великий, там 18 хвороб, зокрема йдеться про психічні захворювання.
– Сім’я має власних дітей, але хоче стати прийомними батьками. Чи допомагатиме держава хоч трохи матеріально у їх вихованні?
– Прийомні батьки отримують щомісячно допомогу в розмірі двох прожиткових мінімумів на кожну дитину. Крім того, їм нараховується 35% грошового забезпечення від цих двох прожиткових мінімумів на кожну дитину.
– Відпустку вони теж мають?
– Ні, це нетрудові відносини. Проте якщо прийомні батьки працюють за трудовим договором і виховують двох чи більше дітей віком до 14 років, вони мають право на додаткову оплачувану соціальну відпустку тривалістю 14 календарних днів.
– Поясніть різницю. Чим відрізняється усиновлена дитина від прийомної? Чому усиновлення вважається пріоритетним напрямком?
– Справді, ви маєте рацію, усиновлення є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Чому усиновлення стоїть на першому місці? Бо за правовими наслідками усиновлення дитина втрачає статус дитини-сироти і набуває прав біологічної дитини. За дитиною, яка виховується в прийомній сім’ї, зберігається статус, і за певних умов вона може бути повернута на виховання біологічним батькам.
– До якого віку діти виховуються в прийомних сім’ях?
– Дитина може бути вихованцем прийомної родини до 23 років за умови, якщо навчається у вищому навчальному закладі. Така дитина повністю отримує всі виплати, не виводиться зі складу прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу, і всі пільги і за сім’єю, й за дитиною зберігаються.
– Як вирішуються житлові питання сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після завершення перебування їх в інтернатних закладах, сім’ях громадян?
– Питання вчасного забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальним житлом є дуже актуальним. Якщо за дитиною закріплено житло на праві власності, вона після завершення перебування в інтернатному закладі, сім’ях громадян повертається до свого житла. Якщо у дитини нема житла, вона має право бути поставлена на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та соціальний квартирний облік позачергово. При цьому в липні 2010 року набрав чинності закон, який дає право зазначеній категорії дітей бути зарахованими на квартирний облік після досягнення 16 років із тим, щоб після досягнення 18 років дитина могла б отримати житло.
Іван Тихий, газета “Галицька зоря”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень