«Він помер у січні 1944 року. Жив 81 рік і відійшов, причастившись і висповідавшись. І не залишив по собі видимих слідів. Лише кілька церков, вже зруйнованих, кілька садів, вже всохлих, дітей, котрі повмирали. І книжку «З Трускавця у світ хмародерів», – так глибоко філософськи, правдиво і поетично водночас пише про свого прадіда – трускавчанина отця Олексу Пристая – його правнук письменник Тарас Прохасько. І мемуари отця з Трускавця, які написані та видані в тридцятих роках минулого століття, друкувалися колонками з продовженням у газеті «Діло» за 1936 рік, досі вражають простотою, щирістю, добрим стилем та актуальністю описів та висновків.
Тож трускавчани просто не могли не вшанувати свого славного земляка, який на початку бурхливого ХХ століття відчув потребу зафіксувати, описати світ, який навколо, звичаї та традиції малої батьківщини, де народився, чим зробив безсмертну рекламу Трускавцю. В неділю, 3 березня, на вулиці Симоненка,3 на місці хати, де в лютому 1863 року народився Олекса Пристай, відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки отцю-подвижнику, отцю-письменнику. Урочистість зібрала багато представників славних трускавецьких родин. А сам камінь з пам’ятною дошкою встановили за меценатської підтримки Галини Шиманської-Карп’юк, родини Пристай-Лаврінок та Олеся Скольського.
Пам’ятний знак освятив отець-декан Петро Івасівка та побажав, щоб пам’ятна дошка була добрим спомином про отця, який колись згадав про всіх нас, а всі українці знаходили себе, своє щастя на рідній землі, а не на чужині.
З вітальним словом виступив міський голова Руслан Козир. Віхи цікавого і багатого на події життя отця Олекси Пристая нагадав керівник міського історико-краєзнавчого клубу «Сива давнина» Микола Іваник. Приїхав та подякував за пам’ять та пошанування прадіда і правнук Олекси Пристая письменник Тарас Прохасько.
– Вперше за 40 років доїхав до Трускавця, але завжди знав, що є таке рідне місце, до якого можна приїхати. Маючи такий приклад з дитинства, орієнтир набагато легше жити. Воно є і воно діє. Потрапивши в Нью-Йорк, я пам’ятав, що тут був мій прадід і дав собі раду, значить, я уже не почувався «голим» і беззахисним серед хмародерів. З дитинства захоплювався мовою, епітетами прадіда. Він збагнув, що найважливіше описати не героїчні події, а щоденне буденне життя, – щиро ділився відчуттями та роздумами пан Тарас та ще раз подякував за добру згадку про Олексу Пристая, яка обов’язково є добрим відгуком для душі.
А після урочистого відкриття пам’ятної дошки всіх присутніх запросили в Народний дім на літературно-музичну композицію «Спомин – це рай, з якого нас ніхто не вижене».
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»
Від «ТВ». А вже наступного вівторка, 12 березня, відбудеться вшанування іншого трускавчанина – Романа Різняка-Макомацького. Урочистості з нагоди 92-го дня народження бойовика, референта ОУН-УПА відбудуться біля пам’ятника Р. Макомацькому о 14.00.
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень