Перший рік роботи Президента України Віктора Януковича: впевнений старт України на шляху до національного прогресу

ДОСЯГНЕННЯ ПОЛІТИЧНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ

Обрання В. ЯНУКОВИЧА Президентом України відкрило новий – стабільний і прогнозований етап в історії української держави. Особистий авторитет Президента, його твердість і рішучість дозволили в найкоротші терміни консолідувати політичну еліту країни, припинити тривали роками чвари і протистояння, вивести країну на траєкторію стійкого і перспективного розвитку. Досягнення політичної стабільності отримало високу оцінку міжнародного співтовариства:

13.09.2010: У ході зустрічі з Президентом України В. Януковичем Президент Європейської ради Герман Ван Ромпей підкреслив, що вітає політичну стабільність в Україні, оскільки вона допомагає посилити європейські настрої серед українських громадян. Звертаючись до Віктора Януковича, він, зокрема, зазначив: «Нова українська влада йде шляхом стабільності і реформ, і сьогодні настав час для реального прогресу не тільки в тому, що ви робите в Україні, але і у відносинах України з Європейським Союзом».

У найкоротші терміни створено дієздатну парламентську більшість, сформований професійний уряд, відновлена повноцінна управлінська вертикаль.

Далеко у минулому залишилися міжусобні війни між гілками влади, бурхливі з’ясування відносин між Ющенком і Тимошенко, конфронтація вищих осіб держави, автоматично породжує управлінський параліч всієї виконавчої системи, безвідповідальність і необмежені корупційні апетити чиновників як у центральних, так і в місцевих органах влади.

Президент і його команда демонструють максимально високу працездатність і результативність. Практично кожен день ознаменований знаковими подіями, прийняттям найважливіших для країни рішень, підписанням доленосних документів.

Результативність, продемонстрована командою Президента, його рішучість і націленість на результат є гарантами успішного здійснення всіх його починань, виконання ПРОГРАМИ МАСШТАБНИХ РЕФОРМ, покликаних вивести країну на якісно новий, європейський рівень розвитку, забезпечити динамічне зростання добробуту громадян України.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА

Завдяки зусиллям Президента вперше за всі роки незалежності України стає справді рівноправним суб’єктом міжнародних відносин, на найвищому міжнародному рівні не лише заявляє про свої національні інтереси, але й демонструє готовність і ЗДАТНІСТЬ забезпечити їх захист.

Відновлено оптимальний і природний баланс зовнішньополітичних пріоритетів України.

Зовнішня політика перестала бути заручником хворобливих амбіцій тепер уже відставних високопосадовців, а є ефективним засобом для відстоювання національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету України.

У найкоротші терміни Україна відновила братські добросусідські відносини зі своїм стратегічним партнером на міжнародній арені – Росією, повернула їх у колишнє русло конструктивного та взаємовигідного співробітництва.

«Ми з оптимізмом дивимося на перспективи економічного співробітництва між Україною та Російською Федерацією. Головне – ми повернулися до формату стратегічного партнерства, який визначений Договором про дружбу і співробітництво.

Відкриваються можливості переходу до якісно нового етапу взаємодії наших країн. Маю на увазі модернізацію всього спектру торговельно-економічних відносин, розвиток інноваційно-інвестиційних напрямків, двостороннього співробітництва у сфері економіки ». (Президент України В. Янукович, 18.05.2010).

Завдяки підписання 21 квітня 2010 року в м. Харків Угоди між Україною і Російською Федерацією вдалося добитися істотного зниження ціни на російський газ, відновити конкурентні переваги української промисловості, зберегти сотні тисяч робочих місць, не допустити закриття підприємств. За підрахунками експертів, загальний економічний ефект для України від зниження ціни на газ за 10 років становитиме 40 млрд. доларів. «Харківські домовленості про зниження цін на російський газ дозволили зняти напруженість у питанні забезпечення України газом і вивільнити додаткові ресурси для модернізації газотранспортної системи».

(Прем’єр-міністр України М. Азаров, 27.10.2010).

Відновлення рівноправного і взаємовигідного українсько-російського співробітництва в газовій сфері стало самою надійною гарантією забезпечення стабільності транзитних поставок російського газу в Європу. Далеко у минулому залишилися новорічні «газові загострення» українсько-російських відносин, стрясали Європу. Європейські та українські споживачі, промислові підприємства, цілі галузі економіки і рядові громадяни ставали тоді заручниками хворобливих амбіцій «майданних» правителів, непродуманою і авантюрної політики уряду Тимошенко.

«Все, що відбувалося останні 5 років в газових відносинах між Україною і Росією, від чого страждала Європа, – це дуже прикрі випадки, які пішли вже в небуття. Такого більше ніколи не буде … За короткий час ми відновили відносини з Росією на рівні стратегічних, і сьогодні у нас немає жодних розбіжностей щодо постачань і транспортування російського газу до Європи »(Президент України В. Янукович, 17.12.2010).

Активними зусиллями Президента України було відновлено роботу українсько-російської міждержавної комісії. Вона не тільки стала ключовим інструментом інтенсифікації політичного діалогу, а й надала потужний імпульс розвиткові всього комплексу українсько-російських відносин, виведенню їх на якісно новий рівень стратегічного партнерства.

У 2010 році зовнішньоторговельний оборот між Україною і Росією виріс на 60% в порівнянні з минулим роком і перевищив 40 млрд. доларів.

Вже перший міжнародний візит новообраного Президента України до Брюсселя відкрив нову сторінку у взаєминах України і Євросоюзу, надав нову якість двосторонньому діалогу, окреслив реальні перспективи результативної співпраці: набуття асоціативного членства в ЄС, створення зони вільної торгівлі, введення безвізового режиму.

Європейське співтовариство переконалося у серйозності євроінтеграційних устремлінь України, здатності нашої держави виконувати взяті на себе міжнародні зобов’язання, розвивати ефективні партнерські відносини з країнами ЄС на основі загальноєвропейських демократичних норм і стандартів.

Як вважають міжнародні експерти, буквально за один рік Президентства Віктора Януковича Україні вдалося досягти значного прогресу у відносинах з ЄС: на зміну п’ятирічному періоду «євроінтеграційного тупцювання на місці» прийшов час прийняття відповідальних рішень, досягнення стратегічно важливих для держави зовнішньополітичних цілей.

Наочним підтвердженням готовності Європи йти назустріч України стало результативне проведення 22 листопада 2010 року в Брюсселі чотирнадцятий Саміту Україна – Європейський Союз. Ключовим підсумком Саміту стало надання Україні Плану дій щодо встановлення безвізового режиму, досягнення спільної домовленості про важливість якнайшвидшого завершення переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, встановлення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

У спільній заяві для преси Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу, Президент Європейської ради Герман Ван Ромпей висловили задоволення прогресом, досягнутим у відносинах Україна – ЄС, вітали важливі реформи, здійснювані в Україну, особливо в економічній сфері з метою забезпечення швидкого відновлення зростання і конкурентоспроможності ( 22.11.2010).

Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу висловив упевненість, що укладення Плану дій щодо введення безвізового режиму і підписання Протоколу «принесуть реальну користь громадянам України», що обидва ці документи відображають спільні прагнення України та ЄС з економічної інтеграції та політичної асоціації нашої держави в Європейське співтовариство. «Україна не лише близький сусід ЄС, а й гарний його партнер», – зазначив Жозе Мануель Баррозу. «У нас дуже хороші перспективи», – переконаний він (22.11.2010).

Євроінтеграційні успіхи, досягнуті Україною в 2010 році, змушені визнати навіть опозиційні політики. Неперевершені майстри зі спотворення інформації і маніпулювання суспільною свідомістю, в даному випадку вони виявилися безсилі проти об’єктивних фактів.

Голова Комітету верховної Ради з питань Європейської інтеграції, лідера НРУ Б. Тарасюк провів Зустріч із Комісаром ЄС з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефаном Фюле. Під час зустрічі Б. Тарасюк та Ш. Фюле високо оцінили динаміку двосторонніх відносин Між Україною та ЄС у 2010 році, особливо Щодо підготовкі Угода про Асоціацію та прогресу у безвізовому діалозі, результатом якого стало надання Україні Плану Дій з візової лібералізації. (З повідомлення прес-служби НРУ, 10.01.2011). http://www.nru.org.ua/news/?id=12172

Україна досягла значного прогресу у зміцненні стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки, надала світової громадськості вагомі гарантії збереження свого без’ядерного статусу, отримала високу оцінку своїх ініціатив, безумовну підтримку курсу реформ, проголошених Президентом України Віктором Януковичем.

Знаменною віхою в історії українсько-американських відносин стала участь Президента України у роботі Саміту з питань глобальної ядерної безпеки (Вашингтон, 12-13 квітня 2010 року), рішення Віктора Януковича відмовитися від розміщених на території України запасів високозбагаченого урану, підтримати ініціативу Президента США Барака Обами щодо зміцнення ядерної безпеки у світі.

Колишній голова Ради національної безпеки та оборони Польщі, депутат Європейського парламенту Марек Сівець назвав заяву Віктора Януковича про відмову від високозбагаченого урану «реальним внеском у світову безпеку”.

У ході зустрічі Президентів України та США також були обговорені перспективи активізації двосторонніх торговельно-економічних відносин, питання співпраці в енергетичній сфері. Президенти наголосили, що проведення розпочатих в Україні економічних реформ сприятиме поліпшенню бізнес-клімату, збільшення інвестицій і, відповідно, якнайшвидшому виходу із системної кризи в українській економіці.

Президент США висловив впевненість, що найкращим кроком є реалізація складних реформ на першому етапі керівництва державою, коли існує значний політичний капітал. Б. Обама відзначив, що Сполучені Штати зацікавлені, щоб Україна була сильною, незалежною і процвітаючою державою, і готові їй у цьому допомагати. «Україна може розраховувати на підтримку США в проведенні економічних реформ і відновлення співпраці з МВФ», – зокрема, сказав він.

Завдяки проведенню прагматичною і збалансованої зовнішньої політики України вдалося значно посилити свої позиції на міжнародній арені, розширити спектр ефективної співпраці з авторитетними міжнародними  організаціями – ООН, ОБСЄ, Радою Європи, МВФ.

Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Пан Гі Мун відзначає важливу роль України у підтримці політики ООН, висловлює вдячність Президенту України: «Я дійсно вдячний Вам за сильну підтримку в Організації Об’єднаних Націй, за ваш особистий внесок» (30.11.2010).

Підтвердженням високої оцінки міжнародною спільнотою досягнень України у розвитку демократії стало рішення про надання Україні права головувати в 2013 році в Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Це рішення підтримали всі п’ятдесят шість міністрів закордонних справ країн-членів цієї організації.

Особлива роль серед зовнішньополітичних пріоритетів України приділяється прагматичним і конструктивним відносинам нашої держави з Радою Європи. 12 січня 2011 Президент України Віктор Янукович своїм Указом затвердив план заходів із виконання обов’язків та зобов’язань Україною, що випливають з її членства в Раді Європи. На виконання Президентського Указу Кабінет Міністрів України затвердив відповідний План дій по виконанню зобов’язань України перед Радою Європи.

У травні-листопаді 2011 року вперше за роки членства в Раді Європи Україну буде головувати в Комітеті Міністрів Ради Європи. Це є ще одним підтвердженням особливого інтересу європейських політичних кіл до подій, що відбуваються в Україні, визначальної ролі Президента України у забезпеченні гарантій її демократичного розвитку.

Актуальні зовнішньополітичні орієнтири знайшли своє відображення в Президентському законопроекті «Про засади зовнішньої і внутрішньої політики», прийнятому Верховною Радою України.

Розробка і прийняття цього Закону стали ще одним свідченням ефективної діяльності Президента і його команди. Близько півтора десятка років тривала безрезультатна «епопея» з підготовкою і прийняттям цього документа, і лише обрання Віктора Януковича на пост Президента України, формування дієздатної парламентської більшості дозволили вирішити це стратегічно важливе питання – на законодавчому рівні закріпити основи внутрішньої і зовнішньої політики держави.

Віктор Янукович послідовно виконує взяті на себе передвиборчі зобов’язання – виступаючи від імені народу України, керуючись волею переважної більшості громадян України, Президент законодавчо закріпити ПОЗАБЛОКОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВИ, раз і назавжди припинив політичні спекуляції на дану, надзвичайно болючу для суспільства тему, охолодив запал окремих політиків, прагнуть усупереч волі народу втягнути Україну у військовий блок.

Головним пріоритетом зовнішньої політики, національною ідеєю, здатною об’єднати співвітчизників, Президент України бачить ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ, забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний, правовий простір з метою набуття ЧЛЕНСТВА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ.

Президенту України вдалося кардинально розширити рамки міжнародного співробітництва, налагодити надзвичайно вигідні для України торговельно-економічні відносини з перспективними ринками Близького Сходу, країн Східної Азії, Латинської Америки – забезпечуючи України цілісний «периметр розвитку», використовувати нові зовнішньополітичні можливості для розвитку національної економіки.

На зміну п’ятирічному періоду «зовнішньополітичного самітництва» (коли сфера зовнішньополітичних інтересів і пріоритетів Україна не виходила за рамки, визначені осями «Київ-Варшава», «Київ-Вільнюс», «Київ-Тбілісі») прийшов час активної зовнішньої політики, час «пошуку нових шляхів, а не тільки ісхоженних доріжок », час зміцнення міжнародного авторитету України.

Так, в ході державного візиту Президента України Віктора Януковича до Китайської Народної Республіки (1-5 вересня 2010 року) було підписано 22 двосторонніх документа, була досягнута принципова домовленість про встановлення відносин стратегічного партнерства між Україною і КНР.

Зміцненню позицій України в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні сприяли Офіційний візит Президента України Віктора Януковича до Японії (18-21 січня 2011 року), в ході якого було підписано 7 двосторонніх документів, участь Президента України у Третьому саміті Наради з взаємодії і заходів довіри в Азії ( Туреччина, 8 червня 2010 року).

Різнобічність зовнішньополітичних інтересів і нових можливостей Україні була підтверджена візитами Глави держави до Грецької Республіки (6 червня 2010 року), Французької Республіки (7-8 жовтня 2010 року), його зустрічами з Прем’єр-міністром Канади Стівеном Харпером (25 жовтня 2010 року), Президентом Венесуели Уго Чавесом (18 жовтня 2010 року), Президентом Держави Ізраїль Шимоном Пересом (24 листопада 2010 року), Президентом Сирії Башаром Аль-Асадом (3 грудня 2010 року), а також главами інших держав південноамериканського, європейського, азіатського і африканського континентів.

Безсумнівним успіхом зовнішньої політики України є прогрес, досягнутий у відносинах з Державою Ізраїль, одним з основних політичних і торговельно-економічних партнерів України у Близькосхідному регіоні. Знаменною подією у двосторонніх відносинах стало введення безвізового режиму між Україною та Ізраїлем.

Максимально використовуючи свій геополітичний потенціал, успішно здійснивши системні реформи, Україна набуде статусу ЛІДЕРА СХІДНОЇ ЄВРОПИ, вже через 10 років увійде до двадцятки найбільш та найвпливовіші КРАЇН СВІТУ.

ПІДГОТОВКА ДО ЄВРО-2012

Завдяки зусиллям команди Президента, принципової позиції Віце-прем’єр-міністра – Міністра інфраструктури України Бориса Колесникова відразу ж після формування Кабінету Міністрів України розпочалася системна інтенсивна робота з підготовки до проведення в України фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Детальний аудит, проведений в ході інспекційних поїздок, виявив серйозні порушення і прорахунки, допущені недбайливими попередниками. Внаслідок їх халатності та непрофесіоналізму будівництво та реконструкція цілого ряду стратегічно важливих об’єктів Євро-2012 опинилися під загрозою зриву, на високому європейському рівні зазвучали тривожні заяви, що нагадують України про взяті на себе зобов’язання з підготовки до європейського чемпіонату.

03.07.2009 «Президент УЄФА Мішель Платіні не виключає, що Україні може бути позбавлена права на проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року. В інтерв’ю виданню L’Equipe президент УЄФА Мішель Платіні нагадав, що остаточне рішення з приводу міст, де пройдуть матчі Євро-2012, буде прийнято в грудні. «Часу залишається все менше. Якщо Україна не буде готова, нам потрібно знайти ще два стадіони », – сказав М. Платіні. При цьому француз підтвердив, що Берлін і Лейпциг розглядаються як варіанти на заміну українським ». http://sport.tochka.net/1670-evro-2012-platini-ishchet-alternativu-ukraine

До початку 2010 року ситуація з підготовкою до Євро-2012 якісно не змінилася. Численні інспекції УЄФА могли спостерігати безрадісну картину зупинених будівництв, констатували нездатність Україні прийняти першість Європи.

Переломним моментом можна вважати відбулася 8 квітня 2010 особисту зустріч Мішеля Платіні з Президентом України Віктором Януковичем, в ході якої Глава держави дав гарантії своєчасного виконання Україною взятих на себе зобов’язань, взяв під особистий контроль процес підготовки до Євро-2012.

До цього часу вже був підписаний Президентський Указ про створення Комітету з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, розроблено комплекс першочергових заходів для невідкладного поліпшення ситуації у сфері підготовки до європейської футбольної першості.

Враховуючи складність завдань, які стояли перед державою, Президент прийняв рішення особисто очолити створений Комітет.  http://www.president.gov.ua/ru/documents/10777.html

Оперативно вжиті заходи організаційного, кадрового та фінансового характеру дозволили стабілізувати ситуацію, значно підвищити рівень виконавської дисципліни, надолужити згаяний час, увійти в планові графіки зведення об’єктів:

У Львові вдалося домогтися значного прогресу в будівництві стадіону, прискореними темпами здійснюється реконструкція злітної смуги міжнародного аеропорту «Львів», будівництво нового пасажирського терміналу (завершено монтаж скляних фасадних систем, тривають внутрішні оздоблювальні роботи, прокладка інженерних систем водопостачання, вентиляції, електричних мереж).

Будівництво нового пасажирського терміналу міжнародного аеропорту «Донецьк» виходить на завершальну стадію – станом на початок лютого 2011 року почати роботи з установки покрівлі, завершується будівництво аеродромно-диспетчерської вишки, вводиться в експлуатацію центрально-розподільний пункт.

Завдяки зусиллям команди Президента вдалося усунути більш, ніж 3-місячне відставання в графіку будівництва терміналу «D» аеропорту «Бориспіль», допущене попередниками. Значно збільшено фінансування об’єкту, для його зведення залучено додаткові будівельні потужності. Вжиті всі необхідні заходи, щоб завершити будівництво у встановлений термін – восени 2011 року.

Вжиті заходи дозволили кардинально змінити ситуацію з реконструкцією центрального стадіону столиці – НСК «Олімпійський». Станом на початок лютого 2011 загальна готовність об’єкту складає більше 70%, оперативно розпочато роботи з будівництва електропідстанції «Олімпійська», яка буде забезпечувати електроенергією не тільки стадіон і зону гостинності, але й об’єкти інфраструктури у центрі міста.

28 серпня 2010 Президент України Віктор Янукович урочисто відкрив новий пасажирський термінал міжнародного аеропорту «Харків». Введення в експлуатацію нового терміналу дозволило в кілька разів збільшити пропускну здатність аеропорту, підвищити рівень обслуговування пасажирів до світових стандартів.

Сьогодні ні в кого з європейських чиновників, вітчизняних і міжнародних експертів не викликає сумнів той факт, що всі 4 українських міста збережуть свій статус приймаючої сторони, обов’язково будуть брати участь у проведенні європейської футбольної першості.

Мішель Платіні: «Ситуація колосально змінилася на краще. Наші ультиматуми скасовуються. Можна бути впевненим у тому, що будуть готові чотири стадіони в Польщі і чотири в Україні »(02.09.2010).  http://weekly.ua/accent/world/2010/09/02/100807.html

«Протягом останнього року ми спостерігаємо величезний прогрес, зокрема, були введені в експлуатацію нові стадіони і термінали аеропортів. Темпи робіт дозволяють УЄФА бути дуже впевненим щодо готовності всієї необхідної інфраструктури », – заявив керівник європейського футболу у коментарі офіційному сайту УЄФА (26.01.2011). http://www.soccer.ru/news/223831.shtml

Створивши Організаційний комітет з підготовки до Євро-2012, взявши на себе відповідальність за підготовку та проведення Чемпіонату, Президент України висловив впевненість, що всі завдання будуть виконані вчасно. Час підтверджує правоту його слів. Україна активно готується до проведення Євро-2012, успішно виконує взяті на себе міжнародні зобов’язання. Знаючи характер Президента, його принциповість і цілеспрямованість, можна не сумніватися – Україна забезпечить високий рівень підготовки та проведення Європейської першості, гідно витримає відповідальний іспит, підтвердить реалістичність своїх масштабних євроінтеграційних амбіцій і прагнень.

ЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА

Завдяки зусиллям Президента, вивіреним і системних дій Президентської команди вдалося переламати негативні тенденції, що визначали розвиток національної економіки протягом останніх двох років. Міжнародні та національні експерти фіксують поступовий вихід України з фази економічної кризи, відзначають зростання показників виробництва, підвищення ділової активності, зростання доходної частини бюджету, безумовне виконання всіх бюджетних зобов’язань.

Неупереджена статистика підтверджує очевидну закономірність: прихід до влади Віктора Януковича і його команди завжди надавав саме сприятливий вплив на національну економіку, в найкоротші терміни дозволяв виправити помилки недбайливих попередників.

Виступаючи на засіданні Регіонального комітету з економічних реформ (м. Харків, 15 лютого 2011 року), Президент України Віктор Янукович заявив про плани щорічно збільшувати валовий внутрішній продукт України щонайменше 100 млрд. гривень, таким чином збільшити ВВП України за 10 років в 2 рази :

«Ми, нарешті, переступили за трильйон гривень на рік ВВП. І зараз завдання щорічно його збільшувати приблизно мінімум на 100 мільярдів гривень. Ми дивимося на 2012 рік і вважаємо, що реально в 2012-му досягти приблизно 1 трильйон 300 мільярдів гривень, збільшити ВВП приблизно на 200 мільярдів »

БЮДЖЕТНО-ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА

Формування дієздатної і відповідальної влади стало знаковим сигналом для бюджетно-фінансової і банківської сфери країни. У найкоротші терміни вдалося добитися її стабілізації, визначити орієнтири для її подальшого динамічного і прогнозованого розвитку.

Прийнято Державний бюджет України, наведено порядок у системі управління бюджетними коштами. Залишилася в минулому порочна практика «ручного управління», коли перспективи розвитку цілих галузей і регіонів України залежали від поточної політичної кон’юнктури, особистих настроїв та уподобань окремих керівників.

У результаті проведення грамотної бюджетної політики вдалося значно скоротити дефіцит Державного бюджету, домогтися реальної збалансованості доходів і витрат.

Невідкладні заходи, прийняті Урядом, дозволили вберегти від банкрутства НАК «Нафтогаз України», значно скоротити його боргові зобов’язання, забезпечити перспективи його подальшого розвитку.

Завдяки принциповій позиції Президента України та підтримки парламентської коаліції прийнятий Закон України «Про здійснення державних закупівель», покликаний гарантувати прозоре, раціональне використання державних коштів, викорінити роками створювалися корупційні схеми.

Оперативно вжиті заходи дозволили вберегти Україну від фінансового банкрутства, порядок боргові зобов’язання держави. Кабінет Міністрів зробив усе можливе, щоб мінімізувати згубні наслідки авантюрних рішень попереднього уряду Тимошенко, коли фінансові кошти запозичувалися по катастрофічно високою і непідйомною для бюджету країни процентній ставці, що досягала 22-30%. Грамотна політика на ринку зовнішніх запозичень дозволила замінити дорогі кредити дешевшими, в 3 рази (до 7,7%) знизити показник середньозваженої процентної ставки, тим самим заощадити сотні мільйонів гривень.

У найкоротші терміни була запропонована нова модель бюджетно-фінансової взаємодії між центром і регіонами. Завдяки прийняттю нового Бюджетного кодексу значно розширені фінансові повноваження органів місцевого самоврядування, вони отримали додатковий фінансовий ресурс, необхідний для якісного виконання покладених на них функцій.

Подібна децентралізація міжбюджетних відносин покликана значно підвищити ефективність управління державними фінансами, дозволить сконцентрувати саме на місцевому рівні ті кошти, які необхідні для забезпечення динамічного розвитку територіальних громад.

Наочним свідченням ефективності нової влади є стабільний валютний курс, підвищення довіри до національної банківської системи. Як кошмарний сон згадують виборці валютно-курсової хаос 2009 року, спровокований бездарною політикою Тимошенко, рекордну девальвацію національної валюти.

За даними Національного банку України, обсяг депозитів фізичних осіб в українських банках за підсумками 2010 року збільшився на 60,6 млрд. гривень (+28,8%), і станом на 1 січня 2011 року досяг рекордних за всю історію банківської системи 270, 7 млрд. гривень.

Результати, досягнуті Урядом України щодо стабілізації бюджетно-фінансової сфери, отримали високу оцінку авторитетних міжнародних фінансових організацій.

Так, експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ) позитивно оцінили заходи української влади з подолання наслідків глобальної економічної кризи, удосконалення і реформування економіки держави, безумовного виконання встановлених бюджетних параметрів.
Як відзначив глава місії МВФ Танос Арванітіс в ході зустрічі з головою Національного банку України Сергієм Арбузовим, що відбулася 1 лютого 2011, завдяки спільним зусиллям НБУ та Уряду вперше за багато років вдалося досягти показника інфляції на рівні менше 10%.
http://www.bank.gov.ua/Publication/pres_service/2011/1stMeeting_010211.pdf

СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА

Підвищення рівня і якості життя громадян України, забезпечення зростання їх добробуту є ключовим пріоритетом соціальної політики Президента України Віктора Януковича.

Головним своїм завданням Президент вважає боротьбу з бідністю.

«Ми за те, щоб в Україні людина відчувала себе людиною, щоб росла економіка і добробут громадян країни. Новий період в історії нашої держави обов’язково настане, але для цього треба перемогти нашого спільного ворога. Цей ворог – бідність, і перемогти його можна тільки спільними зусиллями ». Лідер Партії регіонів Віктор Янукович, 02.07.2009).

«Скорочення масштабів бідності та її викорінення залежить від рішучих дій кожного громадянина, небайдужого до долі тих, хто страждає від злиднів. Тому, звертаючись до представників влади, соціально відповідальному бізнесу та депутатів усіх рівнів, закликаю докласти максимум зусиль, щоб подолати це соціальне зло »(Президент України Віктор Янукович, 17.10.2010).

Вже 26 лютого 2010 одним зі своїх перших Указів Президент України затвердив невідкладні заходи з подолання бідності, доручив Кабінету Міністрів України забезпечити надання необхідної допомоги найбільш незахищеним верствам населення, провести реформування системи оплати праці, соціального захисту, розширити можливості для працевлаштування молоді, людей з особливими потребами, підвищити ефективність системи надання адресної соціальної допомоги.   http://www.president.gov.ua/ru/documents/10556.html

На виконання доручення Президента Уряд України забезпечує поетапне зростання прожиткового мінімуму, зарплат, пенсій і соціальних виплат, у повному обсязі перераховуються субсидії за житлово-комунальні послуги. Парламент прийняв у першому читанні внесений Президентом України законопроект, який передбачає значне збільшення виплат при народженні дитини.

Соціальний захист громадян перебуває на щоденному контролі Глави держави.

Влада вважає своїм першочерговим обов’язком забезпечення подальшого зростання реальних доходів громадян в умовах перехідного періоду.

«Зростання реальних доходів населення – це основа основ наших планів щодо виходу з кризи». (Прем’єр-міністр України М. Азаров).

Головна мета ініційованих Президентом України реформ – будівництво нової країни – соціальної держави, здатного гарантувати своїм громадянам європейські стандарти життя.
ГУМАНІТАРНА ПОЛІТИКА

У безповоротній минулому залишилася згубна практика, коли гуманітарна сфера була заручницею хворобливих амбіцій окремих високопоставлених державних осіб, предметом цинічних торгів, елементом маніпулятивних технологій. У минулому залишилися часи, коли в ранг державних пріоритетів зводилося цілеспрямоване і свідоме перекручування історичних фактів, створення помилкової системи ціннісних орієнтирів, в якій не було місця цілим поколінням, історичної правди та справедливості.

Вже в перші 100 днів президентства Віктора Януковича були зроблені кроки по «деполітизації» гуманітарної сфери, повернення їй споконвічних, конституційно закріплених функцій освіти і виховання ОСОБИСТОСТІ, її духовно-морального і культурного просвітництва.

2 квітня 2010 Президент України підписує Указ про створення Громадської гуманітарної ради, який покликаний стати відкритою дискусійним майданчиком щодо визначення пріоритетів у сфері гуманітарного розвитку, основних напрямків в діяльності органів влади щодо збереження суспільної злагоди, історичної та культурної спадщини, формування толерантності в міжнаціональних і міжконфесійних відносинах.
http://www.president.gov.ua/ru/documents/10775.html

Як Гарант Конституції, конституційних прав і свобод людини і громадянина Президент України завжди приділяє першорядне значення питання консолідації суспільства, національної єдності і згоди.
«… Прагнення українців жити в об’єднаному, соборній державі завжди зміцнювало наш народ як зріле світове співтовариство, здатне будувати потужне миролюбна демократична держава. Я категорично засуджую будь-які спроби поставити під сумнів соборність Україні і єдність нашого народу, протиставити одну частину наших громадян іншої. Я за те, щоб ми шукали спільне для людей, незалежно від того, живуть вони на заході чи сході України. У нас є загальне прагнення жити в добробуті і в світі. Мати можливість забезпечити майбутнє наших дітей, забезпечити літнім людям гідну старість ». (З Слова Президента України Віктора Януковича до Дня Соборності, 22 січня 2011 року). http://www.president.gov.ua/ru/news/19163.html

Глибоко переконаний, що нам необхідно назавжди перегорнути сторінку протистояння. У політиків, безумовно, можуть бути різні погляди на ідеологію, політичний устрій чи економічну політику. Але є проблеми, які мають партійності, – бідність і безробіття, неефективна економіка, нереформовані Збройні сили, зубожілі лікарні, школи, корупція. І вирішення цих проблем – загальне державне справа всіх без винятку політичних сил, які вважають себе патріотами своєї країни ». (З виступу Президента України Віктора Януковича на відкритті VIII сесії Верховної Ради України VI скликання, 01 лютого 2011 року). http://www.president.gov.ua/ru/news/19240.html

БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ

Питання боротьби з корупцією завжди було вкрай затребуваним у політичних та громадських дискусіях, завжди знаходило належне місце в передвиборних програмах партій і кандидатів. Проте ніхто з політиків і вищих посадових осіб України так і не перейшов від слів до справи – пов’язані «круговою порукою» негласної чиновницької солідарності, вони не робили реальних кроків, спрямованих на боротьбу з цим соціально небезпечним явищем.

Відразу ж після обрання на пост Президента України Віктор Янукович розірвав це порочне коло взаємної безвідповідальності та бездіяльності, розгорнув широку і безкомпромісну боротьбу з цим злом.

Одним зі своїх перших Указів Президент України створив Національний антикорупційний комітет, на який було покладено завдання з розробки системних антикорупційних заходів, підготовці законодавчих ініціатив, спрямованих на вдосконалення антикорупційного законодавства. http://www.president.gov.ua/ru/documents/10557.html

Одним з результатів роботи Національного антикорупційного комітету стала розробка проекту Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції в Україна», який відразу ж був внесений Главою держави на розгляд Парламенту. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=39289

При підготовці даного законопроекту був врахований кращий європейський і світовий досвід, а також пропозиції, висловлені провідними вітчизняними фахівцями в галузі права, науковцями і практиками. Законопроект отримав високу оцінку авторитетних міжнародних організацій, у тому числі позитивні відгуки з боку експертів Групи країн проти корупції Ради Європи (GRECO), яка відповідно до Плану дій України – ЄС контролює виконання Україною взятих на себе зобов’язань. 23 грудня 2010 законопроект був підтриманий парламентською більшістю в першому читанні, а вже на початку березня 2011 року буде прийнятий як закон – вітчизняне антикорупційне законодавство буде приведено у відповідність з міжнародними стандартами.

Завдяки політичній волі і рішучості Президента цілеспрямована і системна боротьба з корупцією розглядається як одне із стратегічно важливих напрямів державної політики. Її результатом стали тисячі кримінальних справ, порушених проти нечистих на руку чиновників, що посміли переступити Закон, використовувати свої владні повноваження в корисливих цілях, завдати шкоди суспільству та державі.

І як би не намагалися деякі з злодійкуватих чинуш видати себе за «жертв політичних переслідувань», зіграти роль мало не «в’язнів совісті», нікому з них не вдасться уникнути відповідальності, кожен із них, незважаючи на посади і звання, політичні погляди і переконання, відповідатиме за всією суворістю Закону.

УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ РЕФОРМ

2010 рік став стартовою віхою в здійсненні кардинальних реформ, ініційованих Президентом України Віктором Януковичем. Близько двох десятків років на самих різних рівнях звучали гучні заяви про необхідність кардинальних перетворень, об’єктивно продиктовані плачевним станом національної економіки, недосконалістю фінансової, кредитно-грошової і податкової систем, низькою ефективністю системи державного управління.
Проходили роки, одна за одною пишно презентувалися і непомітно забувалися чергові виборчі програми, маніфести і декларації, змінилися покоління українських політиків, державних діячів та інших посадових осіб, але нікому так і не вистачило політичної волі і мужності прийняти принципове рішення – розпочати проведення реформ, дати країні перспективу, а українцям – шанс на краще життя.

Як правило, проголошені амбітні плани високих керівників на ділі оберталися банальним «латанням дір», застосуванням косметичних заходів, неабияк розбавлених популізмом і покликаних «навести зовнішній блиск» на добряче зношений державний механізм. Подібна безвідповідальна практика приносила лише короткостроковий ефект, безповоротно втрачалося дорогоцінний час, а не-вирішені проблеми проявляли себе з новою силою.   Зрештою, в результаті подібної недбалої бездіяльності України опинилася на межі економічного краху, ризикувала назавжди залишитися на периферії світового економічного простору, перетворитися на державу-банкрута, не здатного виконувати свої соціальні зобов’язання.

Сувора реальність вимагала ухвалення швидких і відповідальних рішень. І такі рішення були прийняті НОВООБРАНИЙ ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ ВІКТОРОМ ЯНУКОВИЧЕМ.

Ще у своїй передвиборній програмі «Україні для людей» Віктор Янукович розглядав проведення системних реформ як необхідна умова для досягнення національного прогресу, гідної якості життя громадян України, як єдино можливий шлях для країни до світового визнання. http://www.cvk.gov.ua/pls/vp2010/WP0011

У своїй інавгураційній промові, виголошеній у стінах українського парламенту 25 лютого 2010 року (http://for-ua.com/main/2010/02/25/110219.html), Президент України висловив впевненість у своїх силах і можливості врятувати Україну від соціально-економічного колапсу, вивести її на шлях прискореного розвитку. Неодмінними умовами національного прогресу були названі досягнення внутрішньополітичної стабільності, подолання корупції, реформування системи влади, судочинства, інших важливих сфер життя українського суспільства.

Вже на наступний день, 26 лютого 2010 року, Президентом України було підписав перший указ:

був утворений Комітет з економічних реформ № 273/2010) http://www.president.gov.ua/ru/documents/10555.html;

• затверджені невідкладні заходи щодо подолання бідності (№ 274/2010);

• створено Національний антикорупційний комітет (№ 275/2010).

Комітет з економічних реформ став ефективним майданчиком для експертного обговорення та підготовки загальнодержавної стратегії економічних реформ, визначення пріоритетних напрямів її реалізації, вироблення пропозицій щодо її законодавчого забезпечення.

Вже в ході першого засідання Комітету, що відбулося 22 березня 2010 року, Президент України поставив завдання в найкоротші терміни підготувати проект програми економічних реформ:

«Перший проект програми економічних реформ має бути підготовлений не пізніше, ніж за 60 днів. Не маємо права марнувати жодного дня. Потрібно використати кризу для глибоких і системних реформ як шанс для модернізації економіки ».

«Зараз ми прийшли до влади, щоб дати країні зміни, дати нове дихання. Ми відкриємо людям нові перспективи через повноцінні реформи. Я впевнений, що ми вийдемо з кризи сильнішими і зробимо якісні реформи на шляху до стратегічної мети – через десять років увійти до двадцятки найбільш розвинених країн світу », – підкреслив Президент.   http://news.liga.net/news/N1008605.html

2 червня 2010 на розширеному засіданні Комітету з економічних реформ під головуванням Президента України Віктора Януковича була затверджена п’ятирічна програма перетворень економіки – Програма економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможності економіка, ефективна держава». http://www.president.gov.ua/docs/Programa_reform_FINAL_2.pdf   Пріоритетними напрямами програми стали забезпечення сталого економічного розвитку, формування сприятливого інвестиційного клімату, технологічна модернізація економіки і розвиток інфраструктури, створення умов для економічного розвитку регіонів, формування нової якості міжнародної інтеграції та економічної співпраці держави, корінна реформа соціальної сфери.

Передбачено 3 етапи реалізації Програми: 2010 рік, 2011-2012 роки, 2013-2014 роки.

8 вересня 2010 Президент України підписує Указ, який визначає пріоритетні напрями соціально-економічного і культурного розвитку країни («Нова енергія», «Нова якість життя», «Нова інфраструктура», «Олімпійська надія – 2022»), дає доручення розробити Національні проекти з кожному з даних напрямів. http://www.president.gov.ua/ru/documents/12284.html

2 листопада 2010 відбулася публічна презентація пріоритетних Національних проектів, які, за словами Президента України, покликані стати своєрідними орієнтирами перспективного розвитку Україна, невід’ємною частиною проводяться соціально-економічних перетворень, визначають нову якість і новий рівень розвитку як відповідних галузей економіки, так і цілих регіонів .

ttp://www.president.gov.ua/ru/news/18663.html

31 січня 2011 на виконання розпорядження Президента України Віктора Януковича Кабінет Міністрів прийняв «Національний план дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ« Заможне суспільство, конкурентоспроможності економіка, ефективна держава ».

Головною метою плану дій на 2011 рік є тактична реалізація середньострокової програми економічних реформ. План дій побудований відповідно до напрямків реформ – це 21 вектор, які повністю охоплюють всі галузі економіки.  http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article?art_id=244024039&cat_id=243365172

У 2010 році був дан старт податкової реформи, поетапного реформування судової системи, системи державного управління, було проведено широке громадське обговорення майбутніх пенсійної та житлової реформ, підготовлені законодавчі ініціативи з реформування трудових і земельних відносин, модернізації вітчизняної системи охорони здоров’я та освіти.

Завдяки політичній волі Президента України Віктора Януковича Україна визначила для себе стратегічний напрям розвитку – обрала шлях масштабних реформ, кардинальних перетворень у всіх сферах соціально-економічних і суспільних відносин.

Податкова реформа

У 2010 році було розпочато процес реформування вітчизняної податкової системи, був прийнятий Податковий кодекс як один з головних інструментів детінізації національної економіки, створення сприятливого інвестиційного клімату.

Історія створення Податкового кодексу налічує близько двох десятків років, десятки Указів та розпоряджень про створення підготовчих робочих і експертних груп, сотні гучних політичних заяв та обіцянок.

• В. Пинзеник (віце-прем’єр-міністр з питань економічної реформи в уряді Л. Кучми) пообіцяв підготувати проект Податкового кодексу до березня 1993 року.

• Ю. Тимошенко (голова бюджетного комітету ВРУ) пообіцяла підготувати проект до 1999 року.

• У 2000 році Кабінет Міністрів України на чолі з В. Ющенко вніс свій проект, але він не зміг отримати підтримки Парламенту в третьому читанні

• У 2006 році Президент України В. Ющенко висловив переконання, що «в 2006 році Податковий кодекс буде прийнятий у парламенті … ».

• У 2007 році Президент України В. Ющенко знову заявив про необхідність прийняття Податкового кодексу: «Ми обов’язково повинні прийняти новий Податковий кодекс»

• Виступаючи перед учасниками одного з всеукраїнських форум 30 січня 2008 року, Президент України В. Ющенко виступив за введення Податкового кодексу в 2009 році.

Вже в ході перших 100 днів президентства Віктора Януковича довгоочікуваний Податковий кодекс був розроблений і внесений на розгляд Верховної Ради України. Президент виконав свої обіцянки – Новий, 2011 рік країна зустріла з новим Податковим кодексом.

Даний документ знижує податкове навантаження на економіку, передбачає значне спрощення адміністрування податків, скорочує їх чисельність.

Новації, закладені в кодексі, забезпечують оптимальний баланс інтересів держави і бізнесу, створюють необхідні умови для досягнення високих темпів економічного і соціального розвитку.

Судова реформа

Здійснюючи свої конституційні повноваження, Президент України Віктор Янукович демонструє найвищу оперативність і працездатність.

Вже 2 березня 2010 року, на п’ятий день свого перебування на посаді Президента, Віктор Янукович у ході зустрічі з головами Конституційного, Верховного та Вищого Господарського судів Україна ініціює створення робочої групи з підготовки та проведення судової реформи. 24 березня 2010 своїм Указом Президент створює таку групу, а 31 травня 2010 року особисто вносить на розгляд Парламенту підсумковий документ – проект Закону України «Про судоустрій та статус суддів», і 7 липня більшістю голосів Верховна Рада України приймає його як Закон.

Президентський законопроект дав старт, заклав правові та організаційні основи судової реформи. Завдяки Президентові Україні вперше широкої громадськості і Парламенту Україна була запропонована не абстрактна «декларація про благі наміри», а реальний, цілісний документ, покликаний забезпечити в країні закріплені в Конституції України принципи верховенства права, рівність всіх перед законом незалежно від статусу та майнового стану.

Проведення судової реформи зупинить судове свавілля, не дозволить несумлінним служителям Феміди зловживати своїми повноваженнями, здійснювати корупційні діяння, використовувати своє службове становище з метою наживи.

Майже 20 років політики, державні діячі, експерти, представники громадськості заявляли про необхідність реформування судової системи, робилися поодинокі, розрізнені кроки в цьому напрямку, але ніхто, крім Президента України Віктора Януковича, не зміг від слів перейти до справи – почати судову реформу, наблизити Україна до загальнодемократичним європейським стандартам.

Необхідність проведення судової реформи завжди було одним з вимог ЄС для організації інтенсивного і результативного двостороннього діалогу Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу називає ключовими для покращення двосторонніх відносин здійснення Україною судової реформи, покращення бізнес-клімату та вступ України до Світової організації торгівлі (26 жовтня 2006 р.)

Перебуваючи з візитом в Україну 21-23 квітня 2010 єврокомісар з питань розширення ЄС і політики сусідства Штефан Фюле передав представникам української влади документи, що представляють собою список ключових реформ, реалізація яких необхідна для поглиблення подальшої співпраці України та ЄС. Серед запропонованого переліку – реформування судової системи, Нафтогазу, виборчого, антикорупційного законодавства.

Адміністративна реформа

У 2010 році було розпочато перший етап адміністративної реформи, прийняті рішення, спрямовані на підвищення ефективності системи державного управління.

Плачевним результатом п’ятирічної діяльності колишніх керівників країни стало значне збільшення загальної кількості та штатної чисельності центральних і місцевих органів виконавчої влади, її «переродження» в громіздкий бюрократичний апарат, який обслуговує свої власні інтереси, не здатний забезпечити адекватне реагування на потреби та очікування суспільства, реалізацію основоположних конституційних прав громадян України.

Відсутність продуманої кадрової політики, постійні склоки перших осіб держави призвели до повного розбалансування системи державного управління, катастрофічного зниження рівня виконавської дисципліни.

Без наведення порядку у сфері державного управління будь-які реформи були б неефективні, не могли б принести очікуваного результату.

9 грудня 2010 Президент України Віктор Янукович підписав Указ «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», дав старт адміністративної реформи в Україні. http://www.president.gov.ua/ru/documents/12584.html

Після 5 років правління попередників :

• Розбалансована система органів виконавчої влади, дублювання управлінських функцій, відсутність чітких, законодавчо закріплених повноважень, наявність «конфлікту інтересів».
• Бюрократизація державно-адміністративного апарату, необгрунтоване збільшення його штатної чисельності.
• Відсутність кадрової політики. Здійснення необгрунтованих і непродуманих кадрових призначень.
• Зловживання чиновниками владними повноваженнями, використання службового становища в особистих або групових корисливих інтересах – на шкоду суспільству і державі.

Пріоритети адміністративної реформи Віктора Януковича :

• Оптимізація системи органів виконавчої влади, створення чіткої схеми підпорядкування і відповідальності. Усунення дублюючих функцій. Нормативне закріплення владних повноважень і сфер виключної компетенції.
• Зниження штатної чисельності управлінського апарату, спрощення внутрішньо-і міжвідомчих процедур підготовки, погодження та видання нормативних документів, ведення документообігу.
• Підбір та підготовка талановитих, високоосвічених і високопрофесійних фахівців.
• Обмеження наглядових і регуляторних повноважень органів влади як один із способів зменшення корупційних ризиків, профілактики та припинення злочинних діянь. Проведення ефективних і результативних антикорупційних заходів.

Реформа передбачає істотні зміни в структурі виконавчої влади. Всього визначено 6 типів центральних органів виконавчої влади: Міністерство, Служба, Інспекція, Агентство, незалежні регулятори і органи зі спеціальним статусом. З 112 органів центральної виконавчої влади створені 63. З них 16 міністерств, 28 служб, 12 агентств і 7 інспекцій. З 36 до 17 зменшилася кількість членів Кабінету Міністрів.

Проведення реформи дозволяє не тільки підвищити ефективність державного управління, але і добитися значної економії бюджетних коштів. Відповідно до Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» загальна чисельність державних службовців, які працюють у центральних органах виконавчої влади, скорочується не менш ніж на 30%, штатна чисельність працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України скорочується не менш ніж на 50%. У ході проведення другого етапу адміністративної реформи (2011 рік), який передбачає реформування органів місцевої виконавчої влади, кількість чиновників на місцевому рівні також буде скорочено практично вдвічі.

У контексті реалізації адміністративної реформи велике значення приділяється обмеження наглядових і регуляторних повноважень органів влади, створенню сприятливих умов для ведення бізнесу, підвищення інвестиційної привабливості національної економіки.

На виконання Доручення Президента України Віктора Януковича Уряд України кардинально скоротило кількість ліцензованих видів робіт – на думку експертів, «зробило революцію у сфері ліцензування».

На відміну від попереднього уряду Тимошенко, що вводив у 2008-2009 рр.. додаткові види ліцензій і створював тим самим нові «корупційні годівниці», Уряд М. Азарова скоротило кількість ліцензованих видів робіт з 2268 до 222, тобто більше ніж на 90%.

Україна переходить від дозвільного до декларативним принципом при відкритті бізнесу, значно (з 227 до 91) скорочено кількість видів документів дозвільного характеру. Найближчим часом буде прийнято цілу низку профільних законів, що передбачають дерегуляцію у різних сферах економічної діяльності.

Виступаючи на засіданні Регіонального комітету з економічних реформ (м. Одеса, 17 лютого 2011 р.), Президент України Віктор Янукович зазначив: «2011 рік – рік реформ, які вже розпочаті за сімома напрямами, а найближчим часом я озвучу ще 14 реформ, які розраховані на період до 2014 року. Таким чином, ми реформуємо загалом 21 напрямок життєдіяльності держави. Чітко хочу заявити, що ці реформи – не одноразова акція і не гра в популізм. Це той шлях, з якого Україна вже не зверне, – попередні 20 років незалежності країна жила в несистемного підходу управління у всіх сферах діяльності ».

Слова Президента не розходяться з ділом. Передвиборче зобов’язання Віктора Януковича здійснити необхідні країні перетворення знаходить своє практичне втілення – успішно пройшовши стартовий етап, ми вступаємо в активну фазу процесу реформування, приступаємо до виконання масштабних і відповідальних завдань з модернізації національної економіки, побудові процвітаючого та конкурентоспроможної держави.

Наскільки б не були складні поставлені завдання, команда Президента подолає всі труднощі і перешкоди, в черговий раз продемонструє свій високий професіоналізм і ефективність, без політичного галасу і тріскотні чесно і сумлінно виконає свою роботу, досягне поставлених цілей – забезпечить європейське майбутнє для країни, гідне якість життя для кожного громадянина.

About WOLODYMYR

Błogosławieni którzy wprowadzają pokój, albowiem oni będą nazwani synami Bożymi.