Шо сі робит? Нафтуся платна! Зрада! Та як же так? Та шо то далі буде? Бандити! Вони нас кинули! Та світ такого не видів! Корінні люди мають пити воду задурно! Які паспорти, які довідки? А-во, раніше такого не було! Світ валитсі!
Істерія, яку свідомо чи несвідомо роздмухують у соцмережах з приводу платного відпуску «Нафтусі» та інших мінеральних вод Трускавця, є явно комусь вигідна. В першу чергу політично, частково економічно. Маніпулюючи почуттями людей, трускавчанам намагаються вбити в голову, що їх обдурили, що влада міста погана, що рятівник-месія-господар приїде на білому коні (або «Мерседесі») чи прилетить на білому вертольоті і настане такий комунізм, про який і комуністи не мріяли.
Але так не буде. Нижче – тезово про те, чому «Нафтуся» платна, чому політиканам вірити не слід, чому все в нас буде добре.
- Безплатний сир буває тільки в мишоловці. За все в житті доводиться платити. Купуємо хліб – платимо, купуємо ліки в аптеці – платимо, купуємо воду – платимо. «Нафтуся» є водою, на видобуток якої потрібні певні кошти. На обслуговування свердловин, на збереження гідромінеральної бази, на утримання бювету та насосних станцій, на зарплату робітникам. В бюветі ми отримуємо товар – лікувальну воду. За неї треба платити. Всім. Як всі платимо за ліки, всі платимо за хліб, всі платимо за воду. Крапка. Інше питання – ціна «Нафтусі». Якщо монополіст поставить її занадто високу, зловживаючи монопольним становищем, тоді можна скаржитись в Антимонопольний комітет.
- Кому платимо? Приватній структурі. Політикани та істеричні боти-коментатори намагаються звинуватити чинну владу Трускавця в тому, що це вина Андрія Кульчинського і депутатського корпусу, що «Нафтуся» стала платною. Насправді ж «Нафтуся» ЗАВЖДИ була платною, просто одні змушені були платити за інших. Санаторії, які купували воду, оплачували її вартість і для тих «диких» відпочивальників на квартирах та віллах, котрі хлебтали цілющу водичку безкоштовно. Кому платили? Видобувачу. Хто видобувач? Раніше це був ГГРЕС ПрАТ «Трускавецькурорт», тепер це ТОВ «Трускавецькі лікувальні води». Вони продають «Нафтусю», і всі кошти за сплату йдуть їм. Бо бювет не міський, а приватний.
- «Нафтуся» ніколи не належала місту. Розмови про те, що от, раніше, було безплатно, а тепер «продали» лікувальні води «баригам», не мають під собою жодного підґрунтя. За всю історію Трускавця мінеральні води ніколи не належали громаді. За Австрії (а курорт виник в 1827 р., тобто в часи Австрії) це була державна власність. За Польщі курортом управляла спілка «Трускавецькі джерела», одним з власників якої був Раймунд Ярош. Місцевим вхід був заборонений. За СРСР мінводи були у віданні управління профспілок.
В 1990-х рр. проходила приватизація, і профспілкове майно, в тому числі санаторії, Палаци культури, бальнеологічно-озокеритні лікарні, їдальні, бювети (!), гідромінеральна база перейшли у приватну власність. Процес проходив за часів мера міста Богдана Матолича. Потім двічі мером був Лев Грицак, раз – Руслан Козир, і за всі ці каденції бювет чи гідромінеральна база НЕ СТАЛИ власністю громади. Нікого не звинувачуємо, бо домогтися цього було тяжко. Розмови про запровадження платної «Нафтусі» йшли ще з початку 2000-х років (часи мерства Лева Грицака), і те, що сталося 8 червня 2020 року – лише логічний наслідок в ланцюжку подій.
- Єдина спроба. Спробою домогтися контролю міста над гідромінеральною базою курорту можна вважати і створення комунальної ГГРЕС в часи Лева Грицака, але це була мертвонароджена структура. Було створене комунальне підприємство (КП «ГГРЕС»), був штат, був начальник (Олег Ковальчин, потім став керуючим справами ТМР в 2010-2015 рр.), отримував зарплату. Результату від цього комунального ГГРЕС – нуль. За Козира за це КП просто-напросто забули. На папері воно може й досі існує.
Єдиним унікальним шансом здобути повний контроль над гідромінеральною базою курорту були наміри мера Андрія Кульчинського створити спільне підприємство з видобутку та реалізації «Нафтусі» з ПрАТ «Трускавецькурорт», а якщо точніше, то з його дочірньою структурою ТОВ «Трускавецькі лікувальні води». Створення СП чи входження міста в ТОВ «ТЛВ» дало б можливість спочатку отримати частковий, а згодом і повний контроль над гідромінеральною базою курорту. Проти ідеї СП різко виступили Лев Грицак, Ігор Кісак, так звана «ініціативна група» на чолі з Вірою Стецик, деякі депутати міськради (Бучкович, Яворський, Тимчишак). Затягування процесу в часі призвело до того, що ПрАТ «Трускавецькурорт» просто продав ТОВ «ТЛВ» теперішнім власникам. Винуватці втрати містом унікального шансу досі не покаялися.
- Ціна питання. Літр «Нафтусі» коштує 8,80. Округляємо до 10. Відпочивальник випиває приблизно 600-700 г води в день. Округляємо до 1 літра. Більшість приїжджає до Трускавця на 7-10 днів. Округляємо до двох тижнів. І підсумовуємо – скільки цей відпочивальник витратить на лікувальні води за всю свою відпустку? 10 гривень на день множимо на 14 днів, і виходить 140 грн. За один сніданок чи обід відпочивальник платить значно більше. За добу перебування на курорті викладає біля тисячі.
Тепер рахуємо для трускавчан. Якщо 100 трускавчан п`є «Нафтусю» в місяць – то це дуже великий показник. Бо споживає її реально значно менше. Але беремо сотню. 100 людей множимо на 140 гривень. Вийде 14 тисяч в місяць за всіх трускавчан з бюджету міста. Ті, що найбільше бушують, мають місячний дохід значно-значно більший, ніж оплата «Нафтусі» для всіх трускавчан.
- Хто найбільше шумить? Cui prodest? Кому вигідно найбільше нарікати, шуміти, піднімати хвилю істерики та скиглінь? По-перше, тим, хто планує йти на осінні вибори. Тобто політиканам різної масті. І тим, хто був при владі, і тим, хто хоче туди, аж пищить.
По-друге, найбільше шумлять ті, хто має по 10-15 чи й більше квартир, нелегальні вілли, готелі, тримає курортників, здає кімнати і не сплачує за це НІ КОПІЙОЧКИ до бюджетів всіх рівнів. Бо часто вони навіть ФОПами не зареєстровані. А є й такі, які отримують субсидії, бо дуже вони нібито бідні. А самі обмотані в золотих ланцюгах їздять на «Лексусах». Саме вони найдужче пищать, бо їхні клієнти можуть перейти в санаторії, де «Нафтуся» включена в ціну путівки. Була включена завжди! Тож тепер чухаються власники тих готелів, які щораз приходили на сесії, як по свячену воду, кричачи, що їхні постояльці п`ють «Боржомі», а на бювет не ходять. Тепер стане видно хто реально ходить на бювет.
- Є суд і є альтернатива. Якщо когось щось не влаштовує чи чиїсь права ущемлені, той завжди може звернутися в суд. Не вперше господарські спори суб’єкти підприємницької діяльності Трускавця вирішують у судах. Інколи справи стосуються мільйонних боргів. Хтось комусь винен за «Нафтусю», хтось не сплачує за воду водоканалові, хтось заборгував за оренду готелю і змушений згортати свою господарську діяльність та повністю переходити в політичну площину діяльності. Таке життя. Якщо хтось не хоче платити за отриманий товар (лікувальна вода «Нафтуся» як джерело здоров`я), то може в суді оскаржити дії власників ТОВ «Трускавецькі лікувальні води», які запровадили плату за «Нафтусю». Ще раз нагадуємо для тих, хто досі не зрозумів – плату за «Нафтусю» встановила не місцева влада, а приватна структура. Яка не потребувала погоджувати з міською владою ціни за свій товар.
Але не всі підуть в суд. Тоді є альтернатива. Не таємниця, що окрім «Нафтусі» з родовища в курортній балці («Трускавецьке») є ще «Нафтуся» з Помірецького родовища. В бюветах деяких санаторіїв вона доступна вже понад рік, і лікарі кажуть, що результати лікування нею досить хороші. Але чомусь претензій до власника тої іншої, Помірецької, «Нафтусі», ніхто й не думав виставляти. А тут така буря в склянці води.
На завершення висновок. Перш ніж щось ляпати язиком, слід детально розібратися, розкласти все по поличках.
Перше: «Нафтуся» є товаром, отже має свою ціну.
Друге: цей товар виставляє на продаж приватний власник, а не міська влада, не голова, не депутати, не держава тощо.
Третє: «Нафтуся» ніколи не була власністю громади.
Четверте: унікальний шанс отримати контроль громади над гідромінеральною базою курорту був у 2018-2019 рр., але він втрачений через деструктивну позицію кількох осіб, які заблокували цей процес, в тому числі через суди.
П`яте: оплата за мінеральну воду обійдеться одній людині на курс лікування у сміховинно низьку ціну, а бюджету міста за фактом споживання її трускавчанами в суму, що не перевищує розмір зарплати одного працівника на будь-якому підприємстві.
Шосте: весь шум навколо запровадження ціни на «Нафтусю» штучно створюють політикани та недобросовісні ділки, які здають помешкання відпочивальникам і не платять податків.
Сьоме: хто не згідний з вищенаведеними аргументами, може купувати «Нафтусю» №2 або ж звертатися в суд.
Іншого не дано.
Володимир
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень