Кожний день народження – репетиція похорону: море квітів – і жодного поганого слова про покійника (даруйте, іменинника).
Дев’ятого липня Януковичу виповниться 62 роки. Будуть подарунки, те ж море квітів, гарні слова. В добрі радянські часи іменинник вже би був на заслуженому відпочинку, бавив би внуків, а так доводиться жити в постійному страху за власне життя і перебувати мало не в цілодобових стресах. Чи вартує так жити і чи в цьому призначення, дане Януковичу Богом?
Рідна Партія регіонів теж піднесла йому своєрідний подарунок – закон Ківалова-Колісниченка. Це як валіза, яку не хочеться кидати, але важко нести. Вже скоро Янукович незлим, тихим словом згадає Азарова, який переконував його, що саме цей закон допоможе Партії регіонів виграти парламентські вибори.
Можна сказати, що саме з цього закону в Україні почав реалізовуватися стратегічний план Путіна щодо Євразійського союзу. Не даремно в Києві за день до прийняття документу побував Сергій Іванов, голова адміністрації російського президента, його бойовий соратник по КГБ-ФСБ. Мабуть, маємо справу з успішно проведеною росіянами спец-операцією, яку блискуче виконали українські агенти Кремля. Комусь дуже муляв відносний успіх України під час проведення чемпіонату Європи з футболу. Треба було це позитивне враження нівелювати.
І тут слід укотре говорити про яловість опозиції, лідери якої обіцяли, що не допустять, аби цей закон прийняли. Але як і в першому випадку, коли вони буцімто проґавили прийняття закону, так і тепер, доводиться сумніватися в їхній щирості. Я далекий від думки звинувачувати опозицію в зраді, але вже багато разів спостерігаємо цікавий факт: те, що вигідно владі, автоматично стає вигідним опозиції. Ніби влада й опозиція діють в унісон. А, може, так воно і є насправді?
Звичайно, подібні вибрики Партії регіонів, як це хамське і зухвале прийняття мовного закону, з порушенням не лише регламенту, а насамперед людської порядності, – звичайно, це розділяє країну. Звужується використання української мови, коли мільйони людей можуть її й не знати, зрозумівши з часом, що їх банально підставили, прокладається шлях до визнання російської мови другою офіційною. Причому йдеться не про захист людей (чого лукавити? – насамперед російськомовних), а про політичні технології, які дозволять партіям – провладним і опозиційним – зміцнити позиції. Кожний хоче надурити опонента, роблячи з нього ворога, використовуючи електорат як гарматне м’ясо в своїх махінаціях.
Якщо вірити Колісниченку, Янукович хотів саме такого подарунку. Це на людях він може грати роль Гаранта Конституції, але ж усі чудово розуміють, на чиєму боці симпатії президента. На жаль, Янукович так і не став президентом усієї України. Боюсь, що вже не стане, бо не зумів спротивитися цьому закону, люб’язно підсунутому йому близькими по духу людьми. Можна нагинати Україну, але без довіри абсолютної більшості людей неможливо проводити будь-які реформи, а лише імітувати їх.
Не заздрю Януковичу, який на свій день народження отримав такий подарунок…
Анатолій Власюк
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень