Знайди людину щасливу,
Хай запалить тобі вогонь…
Марія Чумарна
Представляти Марію Чумарну немає особливої потреби. Адже в творчих колах знають її дуже добре – як поетесу, педагога, журналістку, громадсько-культурну діячку. Але найбільше пані Марія відома як засновниця авторської українознавчої школи, як та, хто розуміється на кодах України – коді вишиванки, коді казки, коді легенди, тайнописах наших старожитностей.
Зустріч з Марією Чумарною відбулася у Трускавці в День книголюба (9 серпня) – в ресторані готелю «Оскар». Тут, у колі своїх, мисткиня слова поспілкувалася з тими, кого болить теперішнє та майбутнє України, хто небайдужий до культури, хто вносить свій посильний вклад у популяризацію українства в своєму оточенні. Приємно, що серед гостей були не лише відомі у Трускавці особистості, громадські діячі Анна Литвин, Іван Скибак, Лілія Собко та інші, але й гості з Дрогобича (Ярослав Янишин), а навіть з далекого Новосибірська (очільник тамтешнього Товариства української мови Володимир Павук).
Про що говорила Марія Чумарна? Про людське серце як сховок таємниць. Про коди української сили. Про виховання дітей. Про надчутливість Шевченка. Про «Тризну» Великого Кобзаря. Про творчість як містику. Про те, що «ген пальцем не роздавиш». А ще розповідала притчі, читала свою поезію, ділилася історіями своєї родини.
Слухаючи Марію Чумарну чи читаючи її книги, всотуєш в себе якусь дивну мудрість, котра змушує по-іншому дивитися на світ, по-іншому сприймати притчі з Біблії чи Корану, по-іншому розуміти народні казки та легенди, трепетно ставитися до вишиванки – не як до ужиткової речі, а як до закодованого оберегу, своєрідного «космічного панцира» від злих сил тутешніх та потойбічних. Візерунки на сорочці чи блузці поетеса тайнопису називає «платонівською геометрією сили, яка вводить наше тіло в резонанс з космічною енергією».
Україну Марія Чумарна порівнює з молодицею, котра сидить на скрині з різними добрами, та й плаче. Ридає, схлипує, заводить, що їй дуже зле, що їй несила далі терпіти, що хтось винен і виходу немає. А вихід такий простий – підняти одне місце, встати та підняти віко скрині, щоб користуватися тим багатством, яке в тій скрині знаходиться. Так метафорично поетеса вказує шлях у майбутнє нашої держави, шлях за принципом «треба діяти», тобто не сидіти і не нарікати, а піднятися і почати робити щось для себе.
Зустріч з Марією Чумарною – одна з бісеринок літературного життя міста, осередком якого є готель-ресторан «Оскар». Два тижні тому тут проходила зустріч з поетесою та співачкою Галиною Міколяш, а вже 21 серпня знову ж таки в «Оскарі» пройде зустріч з письменницею та журналісткою Галиною Плачиндою (поч. о 16.00).
Тож від імені читачів Трускавця хочеться подякувати адміністрації «Оскара» (директор Олег Блажівський) за культурно-просвітницьку роботу та популяризацію українських авторів і колективів.
Володимир Ключак
ТОП коментованих за тиждень