Поет та письменник Василь Кузан ніколи не забуває звідки його коріння. Уродженець Срібної землі (село Довге Іршавського району на Закарпатті) є автором 21 книги, одна з яких написана рідною русинською мовою (закарпатською, діалектом рідного села Василя Кузана). Саме цю книгу під назвою «Дьоньдята», що означає «пацьорки» (намистинки), а також лірично-філософську збірку «Різдво метелика» і презентував 13 березня в Дрогобичі Василь Кузан – поет, письменник, член правління Національної спілки письменників України, директор пансіонату «Нафтуся» у Трускавці.
Зустріч з Василем Кузаном та бесіда про його нові і давні твори проходили в центральній районній бібліотеці. На зустріч завітали голова Дрогобицької районної ради Михайло Сікора з братом Любомиром (голова етнологічного товариства «Бойківщина»), начальник відділу культури та туризму Дрогобицької РДА Надія Козар, професор Микола Зимомря, поети Ігор Гургула, Богдан Британ, Йосип Фиштик, Роман Квітневий, депутат ВРУ першого демократичного складання, засновник та редактор видавництва «Український Пріоритет» Володимир Шовкошитний, письменники Олесь Дяк та Василь Мароді, барди Сергій Соболь та Роберт Голованенко, іменитий фотомитець Микола Поцко та велика кількість шанувальників творчості Василя Кузана.
25 лютого Василеві Кузанові виповнилося 55, тож з нагоди свого ювілею він вирішив провести презентації в 55 містах. Перші три зустрічі пройшли на його рідному Закарпатті, а Дрогобич став четвертим містом, яке так тепло та сердечно вітало ювіляра та майстра пера. До речі, зустріч з поетом планується провести і в Трускавці – орієнтовно в кінці березня, після 20-го числа. Між іншим, саме в Трускавці постало більшість творів із нових двох збірок Василя Кузана, зокрема вірші русинською мовою «Дьоньдята».
Першою поетичною збіркою Василя Кузана була книга «Загублене мовчання», видана в 1996 році за кошти українців та русинів Австралії. Серед його книг чільне місце посідає і прозовий роман «Експрес-наречений», від якого неможливо відірватися і який направду є добрим гумористичним твором. Цьому творові дійсно варто присвятити три дні часу, як і гласить інструкція. 20 збірок поета-письменника написані чистою літературною українською мовою, і тільки одні «Дьоньдята» мовою рідного села. Як признається сам Василь Кузан, вперше він почав писати русинською у 2012 році, але потім припинив. 2017 рік став дуже плідним для автора, тож до цієї збірки могло ввійти поза 120 віршів по-русинськи (ввійшло близько 80). Більшість з них писалися у курортному Трускавці. Чи то так курортна аура посприяла, чи то ностальгія за рідним Закарпаттям прокинулася, чи то любовна муза надихнула, але факт залишається фактом – Трускавець став місцем інспірації, натхнення для поета, тут витворилися не лише чудові русинські вірші, але й українська лірика поета та його глибокі філософські рефлексії.
Під час презентації слово мав не лише автор-ювіляр, але і його друзі – згадувані вище голова Дрогобицької райради Михайло Сікора і очільник «Бойківщини» Любомир Сікора, професор Дрогобицького педуніверситету Микола Зимомря, видавець Володимир Шовкошитний. А барди Сергій Соболь і Роберт Голованенко виконали пісні на вірші Василя Кузана.
Зустріч в бібліотеці була своєрідним прологом до потужнішого заходу – творчого вечора Василя Кузана в районному Народному домі. Тут виконували пісні, які вийшли з-під пера закарпатця. До речі, таких пісень є півтори сотні, і виконують їх зокрема й такі велетні української естради як Іван Попович та Степан Гіга. Для прикладу, відома пісня «Золото Карпат» теж є авторства Василя Кузана. Тож Дрогобиччина може радіти, що з-поміж багатьох місцевих талантів маємо посеред себе таку талановиту і дружелюбну, творчу і плідну, розумну та веселу людину як поет та письменник Василь Кузан. Від редакції «Трускавецького вісника» можемо побажати майстрові слова нових творчих звершень і ще стільки ж літ в щасті та гаразді.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень