Поліомієліт – це вірусна інфекція, що протікає з переважним ураженням центральної нервової системи та призводить до розвитку млявих парезів і паралічів. Залежно від клінічної форми, перебіг поліомієліту може бути як малосимптомним (з короткочасною лихоманкою, катаральними явищами, диспепсією), так і з вираженими менінгеальними симптомами, вегетативними розладами, розвитком периферичних паралічів, деформацією кінцівок тощо.
Збудником захворювання є поліовірус, який за сприятливих умов може зберігатися в зовнішньому середовищі до 3-4 місяців, добре переносить заморожування, висушування, не втрачає життєздатності у фекаліях, стічних водах, залишається на овочах і в молоці. Поліовірус гине під час кип’ятіння, під впливом ультрафіолетового опромінення та дезінфекційних засобів.
Джерелом інфекції при поліомієліті може виступати як хвора людина, так і безсимптомний вірусоносій, що виділяє вірус з носоглотковим слизом і випорожненнями. Передача захворювання може здійснюватися контактним, повітряно-краплинним та фекально-оральним шляхами. Виділення вірусу відбувається через слиз носоглотки або з кишківника з фекаліями і розпочинається вже в інкубаційний період, який триває, в середньому, 5-12 днів (можливі коливання від 2 до 35 днів). Після появи перших симптомів захворювання, вірус продовжує виділятися з фекаліями. Сприйнятливість до вірусу поліомієліту серед дітей становить 0,2-1%. При цьому абсолютну більшість хворих становлять діти віком до 7 років.
Перші симптоми захворювання проявляються підвищеною температурою, втомою, головним болем, нудотою, ригідністю м’язів шиї та болем у кінцівках. Розрізняють дві форми поліомієліту: непаралітична та паралітична.
Непаралітична форма перебігає у вигляді так званої «малої хвороби» (абортивна форма), яка проявляється короткочасною лихоманкою, катаральними (кашель, нежить, біль у горлі) та диспептичними (нудота, блювота, рідкі випорожнення) явищами. Усі клінічні прояви зникають зазвичай упродовж кількох днів. Іноді після непаралітичної форми настає тимчасове поліпшення стану хворого зі зниженням температури, або хвороба одразу переходить у другу фазу – «велику хворобу», коли головний біль більш виражений і супроводжується болем у спині, кінцівках, підвищеною стомлюваністю м’язів. За відсутності паралічів хворий видужує.
У період до початку проведення вакцинації, паралітичний поліомієліт був чи не однією з найзагрозливіших хвороб, оскільки вражав тисячі та десятки тисяч людей, головним чином дітей віком до 5 років, з яких близько 10% помирали, а 40% ставали інвалідами.
Завдяки багаторічній цілеспрямованій вакцинопрофілактиці захворювання, переважають легкі інапарантні та абортивні форми інфекції. Паралітичні форми виникають тільки у невакцинованих осіб.
Останній спалах поліомієліту в Україні був зафіксований у 2015 році. Причиною спалаху поліомієліту є хронічно низький рівень імунізації в країні.
Поліомієліт невиліковний, але його можна попередити за допомогою вакцинації. Щеплення проти поліомієліту входять до переліку обов’язкових щеплень, включених до національного Календаря профілактичних щеплень.
Вакцинація складається з трьох щеплень і проводиться дітям у віці 2, 4 і 6 місяців; перші 2 щеплення – з використанням інактивованої вакцини проти поліомієліту (ІПВ); третє щеплення та ревакцинація проводяться дітям у віці 18 місяців, 6 та 14 років з використанням оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ). Діти з підозрою на поліомієліт підлягають негайній ізоляції, в приміщенні проводиться дезінфекція, за контактними особами встановлюється спостереження.
Щоб попередити зараження дитини на поліомієліт, необхідно: обов’язково дотримуватися графіку профілактичних щеплень; уникати контакту з особами, що перебували в країнах, ендемічних по поліомієліту, та відвідування країн ендемічних по поліомієліту; навчити дітей мити руки з милом; провітрювати приміщення декілька разів на день; проводити вологе прибирання оселі; пити тільки кип’ячену або бутильовану воду, їсти тільки добре вимиті овочі та фрукти.
За здоров’я кожної дитини несуть відповідальність в першу чергу батьки. Відмова від проведення щеплення може призвести до захворювання дитини та непередбачуваних наслідків. Тому на запитання «Чи потрібна вакцинація проти поліомієліту?» відповідь повинна бути лише позитивною!!!
Л.В. Янківська, завідувач відділення організації епіддосліджень Дрогобицького міжміського відділу ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень