/Інтерв’ю з начальником фінансового управління Трускавецької міської ради Федоричаком Миколою Михайловичем/
Бюджет міста – це грошове вираження збалансованого розпису доходів і видатків міста за певний період часу. На щастя, Трускавець зараз можна назвати процвітаючим, у тому числі в бюджетному плані – доходи вимірюються десятками мільйонів, виконується чимало робіт по благоустрою, порівняно з сусідами Трускавець почуває себе впевнено та забезпечено.
Але чи все так гладко і чому за останні два роки відбувається такий стрибок у зростанні доходів міста? І які проблеми є в бюджетній сфері, про які не знає пересічний трускавчанин? Про це поговоримо з начальником фінансового управління Трускавецької міської ради Миколою Федоричаком.
– Миколо Михайловичу, у 2017 році бюджет Трускавця становить понад 160 мільйонів. Звідки ми маємо такі великі доходи і куди вони в основному спрямовуються?
– Якщо говорити про бюджет 2017 року, то очікуване виконання загального фонду орієнтовно складе 146 мільйонів гривень, спеціального 13 мільйонів гривень з яких 5,6 мільйонів гривень власні надходження бюджетних установ. Разом доходи загального і спеціального фонду становитимуть 159 мільйонів. Сюди необхідно додати субвенції з державного і обласного бюджетів на програми соціального захисту, освітню субвенцію, медичну субвенцію тоді це все разом орієнтовно складе 277 мільйонів гривень.
Щодо джерел надходжень до загального фонду бюджету, то так як було раніше, так і залишається зараз, що основне джерело доходів – це податок та збір на доходи фізичних осіб (ПДФО). Цей податок в структурі доходів загального фонду складає 44,5%, а в сумарному вигляді 65 мільйонів з 156 млн. .
Друге місце займає податок на землю. Очікуване виконання в 2017 році цього податку складе 41 млн. 700 тис. грн., або 28,6% в структурі доходів загального фонду. В загальному податок за землю і податок із заробітної плати дають нам 73,1% доходів загального фонду. Решта доходів поступають від інших податків.
Якщо говорити про податок на майно і про акциз на паливно-мастильні матеріали, тютюн, алкоголь, то вони нам дають в рік 18 мільйонів гривень, або 12,3%.
Структура видатків у нас залишається в основному незмінною. Основні кошти, які йдуть з бюджету міста – це видатки на утримання бюджетних установ: освіти, охорони здоров`я, культури та житлово-комунальне господарство міста.
Якщо ж говорити про структуру видатків загального фонду бюджету то більше як 75% – це видатки на заробітну плату і енергоносії.
– Вже близько десяти років однією зі статей доходів бюджету Трускавця є так звана сплата пайової участі. Розкажіть, будь ласка, детальніше – що це таке, хто платить цю пайову участь на розвиток інфраструктури, скільки грошей поступає в міську казну, куди ці гроші можна використати?
– Так, є такий платіж, він надходить в бюджет розвитку поряд з доходами від продажу землі несільськогосподарського призначення і від продажу комунального майна.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури.
Відповідно до рішення міської ради та інших нормативних документів забудівники сплачують цей платіж до бюджету міста. Ці кошти скеровуються капітальний ремонт та реконструкцію наших бюджетних установ а також капітальний ремонт і реконструкцію вулиць міста.
Якщо говорити про ці доходи, то вони не є великі. У 2017 році в нас очікується надходження 1,5 мільйона таких коштів. У 2016 році таких коштів надійшло 2 млн. 200 тис., в 2015 р., це було 3 млн. 400 тис., в 2014 р. – 995 тис., в 2013 р. – 618 тис. грн. Погоди в бюджеті Трускавця ці кошти не роблять.
– Яка загальна сума бюджету розвитку в цьому році?
– Як я вже говорив, бюджет розвитку складається з трьох джерел надходжень – 1) надходження коштів від продажу об’єктів нерухомості (планувалося 200 тис., але фактично на даний час нічого не надійшло так як майно не продавалось), 2) від продажу землі (планується 4 млн. 830 тис.), 3) пайова участь (1,5 млн.). Отже, бюджет розвитку цього року – 6 млн. 330 тис. грн.
Якщо говорити про капітальні видатки, то орієнтовно вони сягнуть 32 млн. грн. Це маються на увазі кошти, які скеровуються на реконструкцію, на капітальні ремонти і на придбання основних засобів. У валютному еквіваленти це на рівні попередніх років.
– Нещодавно на апаратній нараді в Трускавецькій міській раді прозвучала інформація, що освітяни мають проблеми з субвенціями в класах, де є поділ учнів. Чи можете Ви роз`яснити, що таке субвенції, чому їх дають і чи може місто обходитися без них?
– Субвенції – це міжбюджетні трансфери для використання з певною метою в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції.
Однією з таких субвенцій, наданих державою для міста, є освітня субвенція, цільове призначення якої для виплати заробітної плати педагогам. Однак обсяг такої субвенції не забезпечує потребу в таких коштах, безпідставно зменшено її на 1,9 млн. грн. незважаючи на те, що розмір зарплат зростає, а також при розрахунку даної субвенції не враховано поділ класів при вивченні окремих предметів. Тепер дану різницю доведеться покривати за рахунок своїх коштів.
Зараз всі говорять про децентралізацію влади і про передачу повноважень органам місцевого самоврядування. Були внесені зміни до Бюджетного кодексу, нам дали додаткові доходи, яких у нас не було в попередніх роках – акцизний податок і податок на нерухоме майно. У нас податок на акциз складає 9,5 млн. і податок на нерухоме майно 8,5 млн.
Якщо взяти податок на доходи фізичних осіб, то раніше в нас поступало 75% від контингенту. На даний час зарахування ПДФО до бюджету міста зменшили до 60%.
Якщо проаналізувати, то цих 15% ПДФО – це 16,2 млн. грн. А додали нам акцизу та податку на нерухоме майно 18 млн. Різниця виходить 1,8 млн. грн. Але всі мовчать про додатково передані повноваження фінансування яких проводиться за рахунок коштів бюджету міста, а це не один мільйон гривень, тільки пільги державного значення які планують передати на бюджет міста в 2018 році складуть 2,8 млн. грн.
– Якщо порівнювати бюджети 2016 та 2017 року, то що змінилося для Трускавця? І який прогноз щодо бюджету міста-курорту на 2018 рік?
– Якщо говорити про прогноз бюджету по доходах, то, звичайно, він буде більший від очікуваного виконання 2017 року. Ми плануємо збільшити його орієнтовно на 5 мільйонів. Звичайно, буде збільшення доходів від заробітної плати, бо зростатиме мінімальна заробітна плата, плануємо, що будуть в нас відкриватися нові готелі, які також дадуть нові робочі місця і нові надходження.
Незначний ріст плануємо по податку на землю, який у нас і так досить немалий за показником надходжень. І плануємо збільшення надходжень від туристичного збору за рахунок збільшення кількості відпочивальників, які приїдуть до Трускавця.
Звичайно, зростуть і видатки. Зростуть видатки на заробітну плату, зростуть видатки і на енергоносії, які дорожчають з кожним роком і це не таємниця. І знову вийде так, що зарплата та енергоносії з`їдатимуть більше 75% загального фонду бюджету міста.
Крім того, додаткові навантаження в нас будуть по пільгах державного значення, які передадуть на фінансування до місцевого бюджету.
– Чи за останні два роки, відколи ми з Вами спілкувалися на теми бюджету, нічого не змінилося щодо акцизу? І як трускавчани можуть долучитися до наповнення бюджету міста?
– Абсолютно нічого не змінилося. Звичайно, акциз поступає. Хочеться, щоб і мешканці, і відпочивальники знали, що купуючи підакцизні товари чи не підакцизні, в магазині чи на заправці, беручи чек це унеможливлює продаж необлікованого товару, з якого не сплачуються податки.
Щодо долучення трускавчан до наповнення бюджету міста, то є побажання як до трускавчан, так і до інших осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, а також надають послуги туристично-відпочинкового характеру і не зареєстровані як підприємці – зареєструватись. Не таємниця, що якщо зайти в Інтернет, то є дуже багато міні-вілл, приватних пансіонатів, котеджів, квартир під ключ, але їхні власники не зареєстровані як підприємці, хоча й надають послуги відпочивальникам. Хотілося б, щоб вони проявили свідомість, зареєструвались та вносили до бюджету міста хоч маленьку лепту.
Ну і ще раз наголошу, як і два роки тому, що купуючи бензин, інші паливно-мастильні матеріали, алкоголь та тютюн на території Трускавця, ми сприяємо наповненню бюджету нашого міста-курорту. З кожної такої покупки – це 5% до місцевого бюджету…
– Чи існує ідеальний бюджет? І який він – з великими профіцитом, відсутністю дотацій чи якийсь інший?
– Звичайно, що існує. Бюджет міста – це те саме, що бюджет області, району, держави, зрештою, це те саме, що бюджет сім`ї. Тобто, є планування, є доходи, є видатки.
Ідеальний бюджет для мене як для фінансиста – це збалансований бюджет, в якому передбачені всі необхідні видатки, які потрібні розпорядникам бюджетних коштів, у тому числі й капітальні (реконструкція, нове будівництво, придбання основних засобів та інше). Ну і однозначно, що такий бюджет має мати стабільні джерела доходів.
– Останнім часом активізувалися розмови про адміністративно-територіальну реформу, згідно якої Трускавець став би центром великої об’єднаної територіальної громади. Чи доцільно з точки зору фінансиста брати в цю громаду такі великі за площею і відповідно видатками на дороги, освіту, інфраструктуру села як Орів, Уличне, Доброгостів? Яка Ваша думка?
– Питання децентралізації не є простим питанням, але так чи інакше реформа децентралізації пройде.
Все залежить від того, в яких перспективних планах дане питання розглядати. Якщо говорити на сьогоднішній день, то я відверто скажу як фінансист, що Трускавець – це самодостатнє місто, яке саме може проживати. Ми більш-менш забезпечуємо свої видатки, ми фінансуємо заробітну плату, оплачуємо енергоносії, проводимо роботи. Звичайно, приєднання будь-яких територіальних громад на початках буде тягнути за собою додаткові видатки на утримання інфраструктури тих населених пунктів, які будуть приєднані до міста Трускавця, тобто які входитимуть в ОТГ. Якщо говорити з короткотермінових планів на рік-два, то звичайно, що це буде навантаження.
Але якщо говорити з перспективних планів, тобто з планів розвитку даних територій і розвитку всієї ОТГ, з точки зору ефективного використання ресурсів та іншого, то в загальному воно б дало позитивний результат – я так думаю. Кожен населений пункт повинен працювати так, щоб він був самодостатнім. Якщо будемо працювати в комплексі і використовуватиме всі можливості, які є, з розробленням плану розвитку та залученням інвестицій, то це абсолютно реально. Але це перспективні плани на майбутнє.
Я все-таки надіюся, що наша країна, наш регіон, область будуть розвиватися, і в цьому наше майбутнє.
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень