Про розумовий рівень

Наша влада безперечно вважає нас усіх дурнями, і має для цього цілком залізобетонну підставу: ніхто інший, окрім дурнів, не дозволив би своїй владі робити те, що робить нині українська.

Є такий закон, згідно з яким середній розумовий рівень натовпу дорівнює розумовому рівню найтупішого члена цього натовпу. Так от, як кажуть, «спасибо жителям Донбасса за президента-п.дараса». Люмпен депресивних донбаських териконів, якого виявилося найбільше, просто не міг обрати когось, хто був би розумово вище і краще за нього, особливо за відсутності вибору.

Однак плюватися крізь вибиті зуби на «западєнцов», «бандєравцов» та «майдаунов» добре лише до того часу, поки до влади не приходить своє, рідне лайно – міцного бандитсько-шахтарського розливу. І от коли жерти стає нічого, а ще гірше – нічого випити, отоді, сцуко, розумовий рівень цього натовпу починає зростати.

Не даремно ж, згідно з опитуванням GfK Ukraine, нинішня влада викликає роздратування у 32%, презирство – у 20,5%, ненависть – у 13,9%, а ще у 7,6% українців – страх. Якщо враховувати, що Янукович таки отримав на виборах найбільше голосів – справи його, здається, вже зовсім кепські.

Але шо ви хотіли? Ці «проффесіонали» витворяють усе, що тільки захочуть, навіть не приховуючи своєї зневаги до тих дурнів, які їх випхали нагору. А народ хоч і дурний, зате святий – його їбуть, а він вніманія на те не ображає, і хоч полєзного не робить ніхуя, зате й не злобиться(с).

Скажімо, закривають у Донецьку одразу три школи. Нє, ну все правильно. З одного боку, дохне потихеньку з голоду народ від цього безкінечного покращення життя в Межигір’ї вже сьогодні. А з іншого – нєфіг дітям вчитися, хай у шахту йдуть вкалувать. Так користі з них більше буде.

Або, наприклад, ввели в дію минулого року нову податкову «біблію». І так її розхвалювали, що 3,14здєц яка прогресивна хрєнь у нас, мовляв, народилася, самі в шоці, як таке вабщє могло статися. Обіцяв Сірожа Тигібкий, що от тепер-то держава точно отримає усе, що їй належить і, нарешті, відчикрижить тупою заточкою голову гідрі тіньового ринку.

Минув рік – і шось воно не кує, не меле. Дефіцит бюджету росте, податків менше і менше. Навіть Державна податкова адміністрація сором’язливо зізнається, що у порівнянні з минулим роком на 30% скоротилася кількість новостворюваних підприємств. Боюся навіть уявити справжню цифру, але не викликає сумніву, що народ розумнішає на очах – раз зменшується кількість бажаючих годувати межигірських кенгуру Януковича.