Кожен, хто завітає на територію готельно-курортного комплексу «Карпати», відразу зануриться в незвичну атмосферу краси карпатської природи та скульптурних витворів на мотиви міфів горян.
Уже на межі оздоровниці, тобто за її металевою огорожею, немов надійна нерушима сторожа, густою стіною стоять вічнозелені красені-туї. На акуратно підстрижених зелених пагорбах та схилах, немов з монолітної кам’яної основи Карпатських гір, то тут, то там виростають могутні гранітні брили-бескиди, оповиті екзотичними рослинами. На деяких каменях в очікуванні сонячних променів застигли фантастичної величини виготовлені з бронзи равлики та ящірки. У літню пору діти гостей із цікавістю розглядають цих звірят, торкаються руками.
Гармонійним продовженням оцих композицій з кам`яних велетнів є неповторні рукотворні скульптури, що є особливою окрасою всього ландшафтного парку «Підгір`я» ГКК «Карпати». Ось при самому вході в оздоровницю Вашу увагу приверне скульптурна композиція «Трембітарі». 
Це два горянина, в національній гуцульській одежі, стоять на високій гранітній скелі і, піднявши вгору трембіти, що притулені до уст, своїми мелодійними тужливими і протяжними звуками щось важливе сповіщають людям верхів і долів. Скажемо, що трембіта – це гуцульський народний духовий музичний інструмент триметрової довжини, виготовлений з бересту без винтелів і клапанів. У горян є давній звичай за допомогою трембіти давати сигнал про якусь важливу подію. Гадаємо, автор «Трембітарів» Роман Романович своїм твором символізує на всю Україну про відкриття прекрасної оздоровниці «Карпати».
Дуже важливий символічний зміст несе прекрасна бронзова скульптурна композиція «Джерела Карпат», автор якої – талановитий львівський скульптор Василь Ярич. Він зобразив три жіночі постаті, що тісно стоять одна біля одної і обернені обличчям у різні сторони, а в їх руках глек, з якого витікає вода. Вони символізують славнозвісні мінеральні води Трускавця – «Нафтусю», «Марію» і «Софію». 
Скажемо, що на курорті є ще інші відомі джерела мінеральних вод, зокрема «Юзя», «Броніслава», «Едвард» та інші, але автор для символу курорту обрав найбільш популярні джерела. А популярні вони ось чим.
«Нафтуся» – це, як вказано у давньому польському путівнику по оздоровниці, бальнеологічний унікум як у краю, так і у світі. Ця мінеральна вода незрівняна при хворобах нирок, сечових шляхів, пухлині простати, ревматизмі, запобігає цукриці, вапнуванню кровоносних шляхів.
«Нафтуся» розчиняє і безболісно виводить пісок і нирковий камінь, буквально на очах позбавляє людей страждань. Легкий запах і присмак нафти дали цій воді відповідну назву.
«Марія». Вода цього джерела окрім соди містить у собі певну кількість заліза, вона прозора, без запаху, зі солоно-гіркуватим присмаком.
Медичні спостереження доводять, що «Марія» сприяє виділенню соляної кислоти, допомагає травленню, вивільненню шлунку. Широко використовують «Марію» при лікуванні золотухи, рахіту, пом’якшенні костей, а найбільше вона помічна при хворобах крові.
«Софія». На смак ця вода солоно-гіркувата. На вигляд – прозора, коли постоїть – мутніє. Вода дуже помічна для органів травлення, її успішно використовують при хворобах шлунка, пониженій кислотності, затримці стільця, малокрів`ї, надмірній вазі тощо. Води ці містять переважно хлористий натрій. «Марія» і «Софія» застосовуються для пиття. Назви цих джерел дано на честь знатних імен австрійського цісарського двору. У наш час лікувальні властивості цих джерел вивчені значно глибше і ґрунтовніше.
В партерній частині «Карпат», крім уже названих скульптур, радує око оригінальний штучний водоспад, біля якого люблять бавитися діти, фотографуватися дорослі. Міфологічну частину ландшафтного парку відкриває бронзова скульптура «Біжучого Перуна» – східнослов’янського бога дощу, блискавки і грому. 
Він зображений в шаленому русі, лише однією ногою торкається землі і цілком без одягу. У лівій руці над собою тримає великий листок лопуха, яким ніби накривається від дощу, а в другій стискає гадюку, що випрямилася мов стріла і готова ось-ось вкусити. Так, гадаємо, автор Роман Петрук символічно передав перемогу Перуна над своїм змієподібним ворогом Велесом, який викрадає свійських тварин, людей і навіть жінку громовержця. Перемога над Велесом завершується довгоочікуваним і плідним дощем, що посилає його після спеки людям.
Йдучи вниз по схилу до відомого в місті етнографічного кафе «Гражда», ви побачите багатофігурне зображення галицького «Вертепу», про який вже йшла мова у газеті «Карпати» (№ 12, 2013 р.), 
а праворуч – міфологічне зображення сонячного годинника, де центром композиції є обезглавлений міфічний бог Див – вічне світило-вогонь, символ жертовного служіння всьому живому. Він самознищуючись (піднімає над собою відрубану власноруч свою голову), бунтує проти нерозумної самовбивчої діяльності людства у використанні природних багатств. 
Композиція сонячного годинника з богом Дивом є символом безповоротності часу, пересторога людській цивілізації, заклик до розумної її діяльності.
Неподалік, прямуючи в бік штучного озерця, ви обов’язково зустрінетесь зі бронзовою композицією «Мавки і Чугайстра». Скульптор поставив їх на дві великі колони і зобразив ці фігури у арочному сплетінні, під яким можна вільно пройти. 
Що символізує ця скульптура? В гуцульській міфології «Чугайстер» – це веселий і лукавий лісовий дух-чоловік. Уявляють його оброслим буйним волоссям, мисливцем на мавок (нявок). За словами мешканця Гуцульщини, ветерана «Карпат» Володимира Кушніра, Чугайстер – це лісовий чоловік, опікун вівчарства, який живиться нявками. Походження самого слова «чугайстер» до кінця не з’ясоване. Мавка (нявка) – це лісова німфа, рідше русалка, або погублені нехрещені діти, яких знищує Чугайстер. За задумом автора (Роман Петрук), в цій композиції закладено ідею миру і любові ворогуючих істот, що могло б служити добрим прикладом для людей.
На цьому мистецькі пам’ятки народної міфології в ГКК «Карпати» не закінчуються. Ними прикрашені холи і просторі вестибюлі оздоровниці, є тут багато скульптурних композицій з дерева, мистецькі твори з гутного скла, кованого заліза, кераміки, тисненої шкіри. Все це робить ГКК «Карпати» неповторною скарбницею мистецьких творів, що благодійно впливають на естетичний та духовний стан гостей, сприяють їх оздоровленню.
Андрій Говіщак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень