Воша не може літати або стрибати, а тільки повзати. Переважно діти, уражені педикульозом, заражаються тоді, коли вони притуляються один до одного головами. Крім того, передача комах відбувається через подушки, ковдри, гребінці, щітки для волосся або м`які іграшки. Коли діти обмінюються шапками або куртками чи просто вішають їх поруч в дитячому садку чи школі, воші легко переходять від одного господаря до іншого.
Якщо ви вирішили підстригти малюка у перукарні, не поспішайте садовити його у крісло; спочатку придивіться, чи обробляють тут інструменти для стрижки волосся після того, як зробили зачіску попередньому відвідувачу. У громадських місцях, транспорті та просто на вулиці намагайтеся триматися подалі від неохайних людей. Якщо ви придбали річ, яка вже була у використанні, перед тим як її надягти, продезинфікуйте, а потім ще й ретельно виперіть.
Чим небезпечний педикульоз?
На тілі людини паразитують три види вошей: головні, платяні та лобкові. Платяні та головні воші є переносниками висипного тифу, волинської гарячки і зворотного тифу. Оскільки платяні та лобкові воші зараз зустрічаються дуже рідко, а кількість головного педикульозу, навпаки, зростає, то мова піде саме про нього.
Воші протягом свого життя, перебуваючи на тілі людини і живлячись її кров’ю, у своєму розвитку проходять три стадії: яйце (тобто гнида), личинка і статевозріла воша. Яйце має довгасту форму, жовтувато-білого кольору, міцно склеєне з волоссям за рахунок речовини, що виділяє самка.
Головна воша найчастіше живе у волосяній частині голови, в основному на скронях, потилиці, тімені. Тривалість життя дорослої особини 27-38 діб. Самка відкладає на волоссі до 4 яєць на день, а за життя, відповідно, – до 160 штук.
Живиться воша кров’ю. Поза тілом людини головна воша живе 24 години, платяна – 7-10 діб. Розповсюджуються паразити, переповзаючи з однієї людини на іншу під час безпосереднього контакту (за хвилину вони долають 20 см). А також при користуванні спільними речами: одягом, білизною, головними уборами, гребінцями, щітками для волосся. Збереженню проблеми із завошивленням сприяють скупченість населення, недотримання правил особистої гігієни, значні міграційні процеси.
Останнім часом почастішали випадки виявлення педикульозу в дітей, які живуть у нормальних умовах, дотримуються правил особистої гігієни. Це, певною мірою, пояснюється біологічними особливостями вошей.
Що треба робити, якщо виявили педикульоз?
Перш за все, кожні 7-10 днів ретельно оглядайте волосся на наявність педикульозу. В разі його виявлення, треба провести відповідну обробку голови, тобто дезинсекцію.
Для цього зараз є широкий асортимент препаратів: Педикулін, Педицид, Ніттифор, Нітилон, Локодин, Лонцид, 20% водно-мильна суспензія бензилбензоату, 10% водно-мильно-гасова емульсія.
Нанесіть на волосся один із вищевказаних препаратів, зав’яжіть голову поліетиленовою хусткою і рушником, витримайте відповідний час згідно з інструкцією. Після цього промийте волосся проточною водою з милом або шампунем і нанесіть теплий 5-10% столовий оцет, зав’яжіть голову поліетиленовою хусткою і рушником, витримайте ще 30 хвилин, прополощіть у проточній воді, після чого вичешіть густим гребінцем загиблих вошей та гниди.
Це надзвичайно кропіткий, але важливий процес.
Треба пам’ятати, що, проводячи боротьбу з педикульозом, здійснюється профілактика висипного тифу. Який зв’язок між вошами і висипним тифом, запитаєте ви? Як відомо, щоб виникло інфекційне захворювання, необхідна взаємодія трьох складових: джерела інфекції, факторів її передачі та сприятливого організму. На превеликий жаль, усі ці чинники сьогодні спостерігаються в нашому суспільстві.
Джерело інфекції – це люди, які колись давно перехворіли на висипний тиф, а зараз періодично хворіють на його рецидивну форму – хворобу Бриля. Тому вони містять у своїй крові збудник висипного тифу – рикетсії Провачека. Воші живляться кров’ю і саме під час укусів можуть передавати збудників захворювання здоровим людям.
Як свідчать дані Львівського науково-дослідного інституту епідеміології, 96% дітей не мають імунітету до висипного тифу. Все це створює реальну загрозу виникнення та розповсюдження висипного тифу на Україні.
Отже, проводячи боротьбу з педикульозом, ми проводимо профілактику виникнення висипного тифу.
Проблема педикульозу в інших країнах світу
Лондонська Школа Гігієни розпочала роботу над дослідницьким проектом, який передбачає вивчення механізму формування стійкості вошей голови до сучасних методів лікування. Це є проблемою для багатьох країн світу. За оцінками експертів Великобританії, батьки та національна охорона здоров’я щорічно витрачають на боротьбу з вошами майже 30 мільйонів фунтів стерлінгів. Але все одно бажаного ефекту не досягається.
Вчені вважають, що однією з причин такого несприйняття вошей можуть бути слабкі концентрації хімічних сполук, які використовують у розчинах для лікування педикульозу. На думку медичного ентомолога Нейджела Хілла, бажаного результату можна досягти тільки тоді, якщо цього захочуть усі батьки. А необхідний засіб буде знайдено.
Воші зустрічаються набагато частіше, ніж багато хто вважає. Вони харчуються людською кров’ю.
Педикульоз не має нічого спільного із відсутністю гігієни. Воші однаково нападають на бідних і багатих. Потрібно додати, що комахи віддають перевагу людям, які часто миють волосся і у яких шкіра на голові, відповідно, чиста. Так вошам легше смоктати кров. Протягом свого життя, що триває від трьох до чотирьох тижнів, самиці відкладають по 200 яєць. Але при відсутності їжі протягом 48 годин воша вмирає від голоду.
Школи і дитячі садки повинні повідомляти про появу вошей в управління охорони здоров’я. Діти можуть повернутися в колектив тільки у разі повного позбавлення від цих комах.
Лікування потрібно провести як можна швидше, щоб запобігти подальшим випадкам ураження. При цьому гинуть не тільки воші, але і гниди. Але оскільки ці засоби впливають на нервову систему, вони протипоказані вагітним і годуючим матерям. Однак із недавнього часу з’явилися препарати на кокосовому маслі, якими може користуватися навіть ця група.
Англійський вчений Міндер якось зауважив: “Щоб побачити вошу, треба подивитись в голову своєї дитини”. З року в рік після кожних канікул виявляється педикульоз серед учнів шкіл.
Будьмо відповідальними за здоров’я своєї сім’ї, дітей, ретельно і повсякчас, особливо після літніх канікул, оглядаймо їх, тому що якщо не ми, то оточуючі могли підхопити паразитів і поділитися ними не бажаючи цього. При необхідності користуйтесь нашими порадами.
Т.Ю. Грицик, фахівець відділення дезінфектології Дрогобицького міжміського відділу ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень