18 червня 2013 року сімейство Генерального прокурора України Віктора Пшонки безуспішно намагалось зібрати ячмінь на землях в Первомайському районі Миколаївської області. Тих самих землях, які прокуратура відібрала в родини Аркадія Корнацького – місцевого сільгосппідприємця, що минулого року переміг на виборах до Верховної ради по злощасному округу №132. Точніше, це Віктор Павлович разом з синком Артемом думає, що відібрали землю, підробивши документи. Але селяни вважають по-інакшому. Ось і довелось начальникові УМВС України в Миколаївській області Валентину Парсенюку направити шість десятків «соціально-близьких» з пістолетами та помповими рушницями, щоби забезпечити прокурорські жнива. 
Збирати для Генпрокурора ячмінь, який посіяло ТОВ «Агфрофірма Корнацьких» на 1700 га поблизу села Чаусово-2, повинні були комбайни Державної акціонерної компанії «Хліб України» під охороною співробітників Первомайського райвідділу міліції. Замовником комбайнів та транспорту виступило ТОВ «Партнер-Агро», що контролюється сином Генерального прокурора України Артемом Пшонкою, а також заступником прокурора Київської області Миколою Стояновим і головою Миколаївської облдержадміністрації Миколою Кругловим. На випадок, якщо селяни стануть протестувати проти крадіжки (точніше, пограбування, бо крадіжка – це таємне заволодіння чужим майном, а тут все робилось відкрито) врожаю, загін міліціонерів підсилили привезеними з Миколаєва, Одеси та Києва бандюками, озброєними сокирами, обрізками арматури, бейсбольними бітами, помповими рушницями та пістолетами, призначеними для відстрілу як гумових, так і металевих куль.
Наслідком прокурорсько-міліцейського безумства стали 5 важкопоранених та десятки травмованих мешканців Чаусово-2, а кадри з закривавленими людьми обійшли всі телеканали України.
Хто ж саме вивів бандитів і наказав стріляти по селянах? Формально – адвокат з Миколаєва Велешинська Оксана Сергіївна, яка очолює ТОВ «Партнер-Агро» і проживає за адресою: м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, буд. 31, кв. 12. Саме вона керувала нападниками, перебуваючи в автомобілі «Шкода» білого кольору, номер державної реєстрації ВЕ 1792 ВВ. А коли міліціонерам, яких викликали народні депутати на місце «битви за врожай», все ж таки довелось імітувати якусь діяльність по забезпеченню громадського порядку, у багажник саме цього автомобіля «братки» складали зброю. Після чого Велешинська її безперешкодно вивезла.
Оксана Велешинська у липні 2012 року отримала свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю. Тепер вона керує бригадами «гопників»
Зразу зазначимо, що до Оксани Сергіївни особливих претензій бути не може, оскільки наказ стріляти по людях віддала не вона, а начальник УМВС України в Миколаївській області Валентин Парсенюк. Звісно, попередньо погодивши це з прокурором області Андрієм Курисем. Велешинська – це суто підставна особа, яка виконує дрібні доручення та керує земельними активами Пшонки-молодшого й Круглова в Миколаївській області.
Попервах Артем Пшонка хотів був домовитись з Аркадієм Корнацьким «по-хорошому» і навіть кілька разів засилав на переговори свого кума Олега Жигіря. Але від пропозиції віддати Пшонці 50% активів агрофірми в обмін на покровительство Генерального прокурора України Корнацький відмовився. І тоді спеціально для рейдерського захоплення земель родини Корнацьких в Миколаєві було створено ТОВ «Партнер-Агро».
Підставна фірма зареєстрована 7 липня 2012 року на домашню адресу пані Велешинської, дрібного миколаївського юриста, що працює по господарських справах – ну, дійсно, не реєструвати ж фірму Генерального прокурора України на бомжа? На подяку за труди 31 липня 2012 року, вже після того, як Велешинська стала директором ТОВ «Партнер-Агро», вона отримала свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю.
Автомобіль, у багажнику якого адвокат Велешинська переховувала зброю «братків»
Хоча ТОВ «Партнер-Агро» і належить трьом високим достойникам, за інформацією наших джерел керуючим партнером є миколаївський губернатор Круглова. Що стосується Артема Пшонки, то він справами фірми не цікавиться, а лише рахує гроші, які йому заносить компаньйон Стоянов – колишній прокурор Миколаївської області, що подарував родині Генерального прокурора гранітно-щебеночний кар’єр у Первомайську.
І метрвим, і живим, і ненародженим…
Донедавна під новомодним словом «рейдерство» розумілась ситуація, коли зловмисники (здебільшого, з числа адвокатів, що понаїхали до столиці з Луганська) домовлялись за помірну суму з суддею, і «його честь» іменем України міняв власника підприємства.
Зовсім інша річ, якщо рейдером виступає Генеральний прокурор. Судові рішення тут не потрібні, а поміняти власника можна простим розпорядженням голови райдержадміністрації.
Власне, саму таку аферу й провернули восени минулого року адвокат Велешинська та голова Первомайської райдержадміністрації Демченко, які підробили документи для того, щоби заграбастати для Пшонки й Круглова 1700 га чорнозему. Зроблено це було просто й без вигадок. Спочатку Демченко 12 жовтня 2012 року видав розпорядження №470-р, яким оголосив державними землями запасу, тобто конфіскував у позасудовому порядку, земельні ділянки, що були придбані в 90-х роках батьками Аркадія Корнацького в односельців у ході роздержавлення земель колишнього колгоспу «Шлях Леніна». Ця земля стала приватною ще в 1995 році, всі ці роки обліковувалась в органах Держкомзему як приватна власність, родина Корнацьких сплачувала земельний податок, але фальсифікаторів такі подробиці, звісно, не цікавили.
За 5 хвилин по тому Демченко підписав наступне розпорядження – №471-р «Про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради». Цим розпорядження було задоволено заяви 775 громадян, які, начебто, звернулись до Первомайської райдержадміністрації з проханням виділити по 2 га землі. Щоправда, таких громадян доки не було, але Демченка з Велешинською це також не турбувало, оскільки працювали вони в інтересах родини Генерального прокурора України, а тому недоторканність їм була гарантована.
Лише після цього Демченко наказав усім керівникам бюджетних установ райцентру зібрати в підлеглих заяви на своє ім’я з проханням виділити по 2 га землі для ведення особистого селянського господарства. Як це відбувалось у центральній районній лікарні, журналістам розповіли медичні працівники та водії автомобілів «швидкої допомоги».
Наприкінці жовтня всіх лікарів обійшла старша медсестра поліклініки на ім’я Людмила Миколаївна та попередила, що з райдержадміністрації надійшла телефонограма про те, що кожний співробітник зобов’язаний написати заяву про виділення землі. Народному здивування не було меж: як може фельдшер чи фтизіатр вести індивідуальне селянське господарство, чим, коли й за які кошти оброблятиме 2 гектари землі, куди діватиме врожай і хто за нього буде працювати в лікарні в той час, як він поратиметься на полі? Але головне – хоча земля виділяється безкоштовно, для отримання державного акта на землю необхідні чималі кошти. Лише виїзд землевпорядника для виділення землі в натурі зі встановленням межових знаків коштує понад 3 тис. грн. А ще ж треба укласти договір з проектною організацією та виготовити документацію на землевідвід, що також коштує чималу копійку. Не кажучи вже про те, скільки часу треба відстояти в чергах до чиновницьких кабінетів.
Одначе головний лікар заспокоїв – ані платити гроші, ані ходити до райдержадміністрації не доведеться, треба лише написати заяву та здати її у відділ кадрів лікарні.
Сплинуло два місяці, і 27 грудня 2012 року головний лікар оголосив, що наступного дня всі співробітники мають прийти з паспортами та довідками про присвоєння ідентифікаційного коду.
28 грудня 2012 року Первомайська центральна районна лікарня не працювала. На другому поверсі поліклініки був виділений окремий кабінет для директора ТОВ «Партнер Агро» пані Велешинської, яка разом з помічниками від імені райдержадміністрації видавала держакти на землю. Процедура виглядала наступним чином. Спочатку працівник лікарні, відстоявши довжелезну чергу, вручав Велешинській свій паспорт і довідку, та робила копію, давала на підпис чистий бланк договору між бюджетником і ТОВ «Партнер-агро» про оренду земельної ділянки та вручала держакт.
Досвідчений читач, звісно, стане заперечувати й стверджувати, що таке неможливо. Мовляв, виписати держакт на землю без відведення землі в натурі, без виготовлення землевпорядної документації й навіть без паспорту майбутнього власника неможливо. Не кажучи вже про те, що стороння людина, якою є Велешинська, ну ніяк не може отримати в райдержадміністрації чужі держакти на землю, прошиту й пронумеровану книгу обліку та ще й підписувати договори від імені свого підприємства в безкоштовно наданому їй приміщенні державної лікарні. Але, виявляється, все можливо, якщо йдеться про рейдерське захоплення землі на користь сина Генерального прокурора України. Ось, будь ласка, один з держаків на землю, вручений співробітниці лікарні. Він виписаний 25 грудня 2012 року.
А ось – план земельної ділянки, на підставі якого цей акт виписаний. Хто саме замовив і оплатив розробку плану Миколаївському науково-дослідному і проектному інституту землеустрою – невідомо. Більш того: цей план складений 27 грудня, тобто за два дні після того, як на його підставі Демченко виписав держакт на землю.
Цікаво, Віктор Павлович Пшонка не бажає прокоментувати ці документи, а головне – дати їх виготовлення?
Але й це не все. Виявилось, що достатньої кількості заяв від бюджетників – тобто 775 – набрати не вдалось. І тоді в райдержадміністрації стали писати такі заяви самотужки. Спочатку просто брали по податковій базі даних прізвища людей, які ще не отримали земельні паї, і на комп’ютері набирали заяви від їх імені, підробляючи підписи.
Щоби прискорити роботу, Демченко наказав виготовити бланки заяв, в які співробітники райдержадміністрації вписували прізвища людей з податкової бази.
А коли й цього виявилось замало, Демченко став накладати резолюції на чисті бланки, куди його підлеглі вписували лише перше-ліпше прізвище – без адреси, паспортних даних чи індивідуального податкового номеру.
Але й це не все. Всі ці фальшиві заяви – а їх десятки – зареєстровані в Первомайській райдержадміністрації 5 листопада 2012 року під одним №2042-01-35, а розпорядження про виділення землі цим людям датовано 12 жовтня 2012.
До речі, прес-служба Генеральної прокуратури України вже двічі розсилала заяви про те, що ані Пшонка-старший, ані його синок не мають ніякого відношення до діяльності ТОВ «Партнер-Агро» і на землю Корнацьких не претендують. Тому ми публікуємо всі ці документи, щоби Віктор Павлович та його прес-служба перестали, нарешті, смішити народ. Якби Генпрокурор не мав безпосереднього відношення до цієї афери, то Демченко й Велешинська вже давно були б у наручниках.
(далі буде)
http://ord-ua.com/2013/06/20/prokurorski-zhniva/?lpage=1
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень