Як на нашу думку, цей перший прийомний день у вересні, що проходив минулого вівторка, для міського голови Руслана Козира був насичений складними і невідкладними проблемами громадян.
Ось на прийом першими зайшли жінка і чоловік. Надалі стало зрозуміло, що чоловік – її адвокат, а жінка – потерпіла. Її квартиру, що на вулиці Стуса,14 затопили сусіди з верхнього поверху. Найгірше те, власників квартири нема, а помешканням користуються невідомі молоді люди. Тут вони збираються і час від часу влаштовують розваги. Очевидно, в одну з таких вечірок вони або пошкодили кран, або забули його закрити, а в результаті – перелив. Щоб припинити цей потоп, довелося перекрити загальний кран і залишити весь будинок без води на невизначений період. Проблема полягала в тому, як добратися в чужу закриту квартиру, щоби ліквідувати неполадку. Розглядали різні варіанти. Пропонували залучити міліцію, взяти дозвіл із суду на вимушене проникнення в квартиру. Потерпіла жінка з допомогою адвоката склала дефектний акт, щоб представити сусідам на відшкодування завданої шкоди. На місце події мала ось-ось виїхати спеціальна комісія. Словом, ситуація була авральна, а розв’язка прийшла несподівана і позитивна. Олександрові Ткаченку, начальникові КП «Трускавецьжитло», який збирався уже скерувати туди комісію, подзвонили по мобільному телефону, що справу вирішено, – знайшовся власник квартири, витік ліквідували, на будинок воду пустили, а шкоду, яку завдали сусідам, зобов’язуються повністю компенсувати.
У подібному режимі вирішилася справа із перевезенням педагогів санаторію «Джерело».Такого великого гурту жінок, десь зо два десятки, які зайшли у приміщення зали міської ради, де проводив прийом громадян міський голова Руслан Козир, явно не очікував ніхто. Та господар зали як належить зустрів їх, запросив сісти, а тоді запитав, з якою справою хочуть звернутися. Виявилося, це були працівники санаторію «Джерело», в основному педагоги, вихователі. Одна з них взялася викладати ситуацію, яка змусила їх звертатися до мера. Виявляється, вони мають проблему доїзду з роботи додому.
Їх робочий день триває до 21 години. У цю пізню годину вони добираються з роботи до дому не лише у різні кутки Трускавця, але й у Стебник, Борислав, Дрогобич. Багато з них старається встигнути на свої останні маршрутки. Та біда в тому, що від санаторію «Джерело» (та «Кристал») о 21 годині уже нічим добратися до автостанції, бо остання маршрутка № 2 відправляється значно раніше. І жінки за будь-якої погоди, пізньої пори добираються хто як – одні пішки, інші беруть дороге таксі. Раніше, кажуть, ця маршрутка відправлялася справно о 21 годині від «Джерела» і проблем не було.
– Словом, – заявила представниця колективу, – якщо це питання ви не вирішите, ми будемо звертатися в інші інстанції, на телебачення, в пресу.
Міський голова заспокоїв пристрасті педагогів.
– Підняте вами питання є правильним і актуальним.. Але ми не можемо впливати на перевізників, на їх розклад роботи, бо це визначено тендерним комітетом. Ми нещодавно прийняли рішення про створення автотранспортного комунального підприємства. Є у нас плани придбати автобуси нового типу, які обслуговуватимуть місто, в тому числі і вас. З цією метою ми мали зустріч із керівництвом Львівського автобусного заводу…
Перспективи гарні, але людям від того втіхи мало, бо проблема назріла вже і чим раз, тим більше дошкуляє. Поки точилася ця розмова, заступник міського голови Петро Нестерівський зв’язався по телефону із керівником автопідприємства Богданом Асафатом і запросив у міську раду. З ним це питання вирішували, так би мовити, в кулуарах.
– Ми домовилися, – сказав після прийому Петро Васильович, – на експеримент. З понеділка, 19 вересня, перевізники будуть здійснювати рейс до «Джерела» («Кристалу») о 21 годині. Якщо пасажирів на цей рейс буде достатньо, тобто не менше 20, то маршрутка № 2 буде курсувати. В іншому випадку цей рейс знову знімуть. Отже, тепер усе залежить від кількості пасажирів.
Справжня людська трагедія вимальовується у житлових будинках на вулицях Дрогобицькій, 23, Стефаника, 4, Шевченка, 17, Куліша, 2, Стебницька, 38.
У свій час ці будинки радянська влада анексувала, а їх власників репресувала. У пусті помешкання поселилися інші люди. Так вони без проблем прожили до демократичних часів. З настанням незалежності ці будинки, незважаючи, що там живуть мешканці, повернули колишнім їх власникам, а про долю нинішніх мешканців демократична влада не потурбувалася. І тепер виник прецедент – власники не дають людям нормально жити, вимагають залишити житло. А влада не має зайвого помешкання для їх відселення. Є думка створити такий тимчасовий пересильний пункт на базі гуртожитку «Червона рута». Але чи вистачить його для всіх?
Хоче покращити свої житлові умови ветеран війни, інвалід Петро Цибенко. Міська рада у цьому йому не відмовила, але й конкретно не вказала, коли можна очікувати на ключі від нової квартири.
Сім’я Білас має претензії до ЗАТ «Трускавецькурорт», яке при будівництві «Каштану» зайняло частину їхньої приватної території. У цій справі міський голова пообіцяв підтримку даній сім’ї.
Три молоді трускавчанки, працівниці колишнього КП «Наше місто», у яких вища освіта, прийшли, щоб вирішити питання свого працевлаштування. Наразі ця справа є проблемною, але відповідні документи їм порадили занести у міську раду.
Андрій Говіщак, газета “Франкова криниця Підгір’я”
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень