Воскресіння та Великдень – ці слова для кожного християнина і кожного українця відомі з наймолодших літ. Вони для нашого народу завжди були святі. Бо де б і в яких обставинах не опинилася українська християнська душа, в цей час вона полишала повсякденні справи, щоб помолитися, спожити свяченого, зі щемом у серці згадати рідну домівку, де так незабутньо у цей день святкують, згадати свою родину, тих, що відійшли у засвіти та, простивши ворогам своїм, пригостити ближніх тим, що Бог послав. Тож слова ці завжди асоціювалися з миром, любов`ю, поцілунками, спільною радістю, а водночас із запахом свіжоспечених пасок, кольоровим дивосвітом писанок та крашанок, урочистим церковним дзвоном та співом «Христос Воскрес», з родиною за столом у нових вишиванках, з веснянками і гаївками побіля церкви. Усе дійство, яке тоді відбувається, збуджує всі наші органи чуття – кольором, запахом, смаком, звуком, – стрясає душу, налаштовуючи її на всеохопну любов, бо ж в цей день ми святкуємо найбільше свято всіх християн – Воскресіння Ісуса Христа.
І недаремно все це відбувається навесні. Сонце світить щораз довше і домашня птиця починає нести більше яєць. А це означає, що можна, потрохи наскладавши білих курячих яєць, починати писати писанки, без яких важко уявити собі святкування Великодня. Писанка була головним атрибутом святкувань приходу весни. Наші пращури вірили у відроджувальну силу яйця, адже після холодної зими з яєць з`являлося нове життя. У давніх слов`ян яйце було початком всього, прообразом космосу, вони вірили, що весь світ є подібний до великого яйця: шкарлупа – це небо, плівка -хмари, білок – вода, жовток – земля.
Майстер-клас з написання писанки відбувся 25 березня в бібліотеці-філії №1. Бібліотекар по роботі з юнацтвом Наталя Іваночко організувала Великодній вернісаж «Писанковий дивосвіт». Своїм умінням писати великодню писанку з учнями СЗШ №1 поділилася майстриня, заступник директора Будинку учнівської творчості Любов Михайлівна Гривняк. Вона розповіла про усі тонкощі писанкарства та оригінальний орнамент писанок, які чарують своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту.
Писанки, які вдалося розписати дітям, мали справді неймовірний вигляд, вражали своєю багатоманітністю орнаментів. Учасники майстер-класу ділились своїми ідеями один із одним та все ж кожен зображував на писанках щось своє, і всі вони були неповторними. Дівчатка та хлопчики створювали писанки прадавнім восковим розписом. Ці навички вони з задоволенням понесли до своїх домівок, де спробують навчити цьому ремеслу рідних.
Наталія Іваночко, бібліотекар по роботі з юнацтвом бібліотеки-філії №1 м. Трускавця
ТОП коментованих за тиждень