Саме так можна сказати про цю громадську організацію після перебування на її засіданні, котре проходило 27 січня ц.р. ГО, котра виникла в нашому Трускавці в 2010 році, в 2011 не відзначилася чимось особливим і це непокоїть найбільш активних членів «Ради старійшин». Час розкачки минув, прийшов час працювати – саме такою була головна думка старійшин Трускавця. «Повинен піднятися престиж нашої організації, котра не є кишеньковою організацією ні мера, ні жодної із політичних сил», – зазначив у вступному слові голова «Ради старійшин», екс-депутат Львівської обласної ради, знаний лікар та корінний трускавчанин Борис Кривко. Дивлячись на людей, котрі зібралися в залі, можна було повірити, що «Рада старійшин» дійсно зможе стати об’єднавчою силою для представників різних політичних сил. Понад 20 учасників, котрі сиділи за овальним столом конференц-залу санаторію «Карпати», часто асоціюються з різними політичними поглядами, та об’єднує їх одне – любов до Трускавця. Володимир Кушнір та Катерина Ківацька, Віктор Бессарабов та Іван Скибак, Лев і Василь Петранівські та Сергій Бранець, Богдан Гуцило та Марія Добош, Михайло Спірідонов та В’ячеслав Умнов, Василь Качмар та Роман Веретка, Михайло Кенц та Марія Дуб, Ярослава Суботяк та Антон Левицький – ці та інші члени громадської організації (всього – біля 70 осіб) є людьми активними, готовими дати добру пораду міській владі, представники якої часто можуть не знати міських проблем та потреб, бо ж є мешканцями інших міст чи сіл.
Найактивніше працює «гуманітарна» частина членів «Ради старійшин» і в цьому немає нічого дивного, адже очолює відповідну комісію громадської організації Іван Михайлович Скибак. Тільки одна ця людина має стільки ідей – і то не утопічних, а таких, реалізацію котрих вже розпочато. Студії над історією Трускавця, підготовка до виходу в ефір міського радіомовлення передачі про митрополита УГКЦ Йосифа Сліпого (до 120-річчя від дня народження), заходи з відзначення 125-річчя від дня народження Леся Курбаса, особливо актуальні в світлі останніх подій навколо могили великого митця театру, участь в святкуваннях Шевченківських днів, діяльність Романа Різняка-Макомацького в контексті роботи Генштабу УПА, дослідження про парк «Адамівка», а також організація мандрівок, екскурсій – такі напрями роботи на наступні два місяці (лютий – березень) бачить Іван Михайлович. Також дослідник готує публікації для місцевої преси, котра попри заполітизованість та навіть конфлікти єдина в питанні збереження історичної спадщини. Також Іван Скибак висловив ідею спорудження парного пам’ятника Івану Франку та Уляні Кравченко.
Старійшини Трускавця обговорили і стан пам’ятників, котрі вже є в місті. Часто вони занедбані, ніхто з голів та пліч Бандери, Франка чи Шевченка навіть сніг не позмітає, нема до них уваги. Потрібно також виробити загальноміську концепцію розміщення інших пам’ятників та пам’ятних знаків, вирішити, що ж буде із пам’ятником Свободи, котрий планували встановити на площі Незалежності, котра поступово перетворюється на площу Ринок, чого історично в Трускавці не було ніколи – ні за Австро-Угорщини, ні за Польщі, ні за СРСР, ні за незалежної України. Втім, це теж певна «свобода» та «незалежність», коли на площі кожен торгує чим хоче і «незалежний» ні від кого, в тому числі від думки громади. Було висловлено пропозицію встановлення хрестів на місці колишніх церков Трускавця, та є проблема щодо їхньої локалізації.
Володимир Кушнір підняв питання збереження унікального панно Шевченкіани на Палаці культури імені Шевченка, котрі на даний час затіняють великі ялинки. Їх можна було б пересадити в інше місце, вважає знаний архітектор і наводить за приклад перенесення старих ялиць на території санаторію «Карпати» – це вдалося зробити досить швидко та легко і ялинки прижилися на новому місці. Іншу пропозицію Володимира Миколайовича підтримали всі присутні – в місті варто створити громадську бібліотеку, аналог славнозвісної «Читальні»; про це Борис Кривко пообіцяв поговорити з отцем Петро Івасівкою, деканом трускавецьким СДЄ УГКЦ.
Богдан Гуцило підняв тему потреби збереження хоругви старшинської школи «Олені», Василь Найчук пообіцяв, що дрогобицька чоловіча хорова капела «Бескид» активніше братиме участь в загальноміських трускавецьких заходах, В’ячеслав Умнов запропонував створити Меморіал відомих трускавчан на старому цвинтарі, Борис Кривко висловив жаль, що споконвічні, історичні, корінні трускавецькі землі типу Помярки тепер до Трускавця не належать. Інші питання, котрі підняли старійшини на своєму засіданні – безконтрольна торгівля лісовими саджанцями та квітами, занесеними до Червоної книги, потреба більшого контролю за роботою окремих двірників, за дотриманням правил благоустрою, втрати міста від недопоступлення в міський бюджет від окремих санаторіїв, можливість запровадження курортного збору в бюджет міста від кожного відпочивальника тощо. Словом, як зазначив один із виступаючих, «влада спокійно собі живе, ми ж маємо її спонукати до більшої активності, щоб кожен з нас міг гордитися тим, що ми – трускавчани!».
Також на засіданні ГО «Рада старійшин» було розглянуто організаційні питання, зокрема щодо створення власного сайту, розробки посвідчення для членів організації, затвердження плану її роботи тощо. Вирішено звернутися з пропозиціями до міського голови Трускавця; один раз старійшини вже в нього були, півтори години спілкувалися, проте результатів зустрічі не видно. Хвилиною мовчання пом’янули присутні пам’ять померлих членів «Ради старійшин» Мирослава Бурика та Івана Петричковича, прийняли до організації п’ятьох нових членів та вирішили в березні провести загальні збори.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень