Причому йдеться не про молодіжну команду веселих та кмітливих, а про ансамбль жінок поважного віку, створений 20 років тому при центрі обслуговування пенсіонерів. Ідея створити співочий ансамбль з літніх жінок належить директору центру обслуговування пенсіонерів Олені Пилат, яка багато років пропрацювала в культурі, в Палаці культури ім. Шевченка. Прийшовши в соціальну сферу молодої української держави, Олена Леонідівна вирішила довести, що соціальна робота може бути цікава і творча, а людина поважного віку може бути активна та артистична. Тодішній директор Народного дому Михайло Купчин порадив, що такий колектив може організувати і очолити лише одна людина – Наталія Павлівна Мовчан. Тож саме уродженка Білорусі Наталія Мовчан стала першим художнім керівником ансамблю. Наталія Павлівна запропонувала і назву колективу – «Сусідки» – як символ добрих відносин між людьми та між країнами. Концертмейстером ансамблю став місцевий композитор Євген Конів.
В ансамблі в різні роки на волонтерських засадах співали та активно виступали з концертами на загальноміських заходах та в оздоровницях міста Марія Семенова, Юлія Скобцова, Олександра Скобцова, Юлія Нароєнко, Марія Свищ, Любов Ковалець, Марія Кармелінцева, Ярослав Климко, Микола Голик, Анна Климко, Анна Ємець, Галина Фірман. Та життя не буває без втрат. Багатьох учасників ансамблю, як першого художнього керівника Наталію Мовчан, уже забрала невблаганна вічність, хтось не може брати участі в концертах через вже дуже поважний вік. Та з дня заснування співає в «Сусідках» Марія Семенова. Вірною напарницею їй сьогодні є Галина Фірман, концертмейстер Борис Прохорчук.
– 
«Сусідки» – це наша радість, натхнення і життя. Ми співаємо, виступаємо з концертами, даруємо людям задоволення, а самі отримуємо наснагу жити і творити далі, – розповідає Галина Фірман. До речі, сьогодні ансамбль відкритий для співпраці та поповнення. «Дівчата» самі пошили собі три сценічні костюми, прикрашені вишивкою, мережкою та гаптуванням. Найяскравіший з них – український народний з галицькими орнаментами, найніжніший – білий, схожий на поліський.
У репертуарі «Сусідок» понад 30 пісень – українські, російські, білоруські, польські. Та найбільше самі учасниці та їх слухачі полюбляють жартівливі: «Стояла під грушков» та власні авторські коломийки про курортне трускавецьке життя. Гумор і пісню «Сусідок» знають і цінують далеко за межами Трускавця. Ансамбль приймав участь в багатьох фестивалях та конкурсах, зокрема, в V обласному фестивалі гумору «Веселі копачі» (м. Миколаїв).
Жінки розповідають, що найбільш вдалі куплети народжуються експромтом і по-філософськи та з іронією ставляться до свого віку: «А тепер я стара баба. Не цілує і не нада», – співають в пісні про стару бабу та її дівочі літа.
Тож вітаємо колектив з ювілеєм та бажаємо «Сусідкам» вдячного глядача, здоров’я і все таки поцілунків – шанувальників, дітей, онуків.
Іра Циган, газета «Франкова криниця Підгір’я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень