Не минуло ще й двох місяців, відколи на посаду керуючого справами виконкому міської ради призначено депутата, підприємця Романа Ігоровича Кікіса. На виборчому окрузі, а це частина вул. Володимира Великого та 600-річчя Борислава, його знають добре, як депутата, до якого завжди можна звернутися зі своєю проблемою і він постарається, чим можна, допомогти. А от для мешканців міста, мабуть, буде цікаво дізнатися, хто ж ця людина, яка поповнила команду виконавчої влади міста. То ж напередодні Дня працівників місцевого самоврядування, що його відзначатимемо наступної неділі, ми й вирішили трохи детальніше познайомити читачів із людиною, котра призначена на дуже важливу посаду у виконавчій владі нашого міста.
Спочатку – трохи біографії. Народився Роман Кікіс у Бориславі. Тут закінчив першу середню школу. Після цього – навчання у Державному хіміко-технологічному університеті в Дніпропетровську. За професією інженер-технолог з переробки нафти, з 2003 по 2007 рік працював на Дрогобицькому нафтопереробному заводі НПК «Галичина». А потім вирішив спробувати себе у якійсь власній справі. Розпочав з роботи у сфері страхування, потім відкрив свій невеликий бізнес, а далі – власний магазин, який працює і зараз. Та прагнув чогось більшого. І хоча й не був ніколи у жодній політичній партії, але програма «Фронту змін» Арсенія Яценюка, на той час опозиційного депутата до діючої влади, який проголосив тезу «Україна проти Януковича», стала стимулом для того, щоб підтримати цю політичну силу. А далі слово самому пану Роману.
– Скажу, що політичні процеси мене цікавили завжди. Я себе у політиці бачив, знав, що до того буду йти, що це – моє. Кожна людина має своє призначення. Отак було і тут. Коли подивився на все, що робиться, зрозумів, що і країна наша, і наше місто мали би бути трохи інакшими, і що такими вони самі собою не стануть – потрібно, щоб кожен з нас захотів щось докласти до цих змін. От тому і вирішив піти у партію «Фронт змін», що у своїй програмі справді продукувала нові ідеї, необхідні для подальшого поступу нашої держави. На той час це було, звичайно, не дуже, скажемо так, вигідне рішення. Адже «Фронт змін» був справді дуже жорсткою опозицією до провладних структур Януковича і ніхто навіть уявити не міг, що за кілька років Янукович кане у безвість. Ви тільки згадайте ті часи, коли здавалося, що вже ніхто і ніколи не видере владу із рук цієї банди Партії регіоналів. Як ніхто ніколи не міг подумати, що у двадцять першому столітті, у наш час, на Майдані Незалежності професійні снайпери почнуть розстрілювати звичайних українських громадян. І дотепер вважаю, що оці зміни, які відбулися в Державі, оцей Майдан Свободи, що його залили кров’ю ставленики Москви, – це Боже провидіння, це тільки Господь нам допоміг зберегти Україну.
– Добре, пане Романе, а в часі виборів до Верховної Ради не було у Вас сумнівів, чи справді народ підтримає вашу партію Арсенія Яценюка, яка трохи поміняла назву і стала «Народним фронтом»?
– Сумніви, звичайно, були. Але керівник «Фронту змін» настільки гідно пропрацював на посаді Прем’єр-міністра, що вірилося – народ це оцінить. І, як бачимо, народ справді оцінив, попри усі підлі вибрики промосковських телеканалів – «Народний фронт» став лідером у виборчих перегонах.
– Добре, а чи не шкодуєте, що нормальне життя успішного підприємця, депутата змінили на цю клопітну роботу?
– Як Вам сказати… Працюючи у виконавчій владі, є два варіанти: або змиритися з тим, що є і нічого не міняти, або спробувати щось змінити на краще. Ви подивіться: про жодну із наших попередніх влад не скажуть Вам нічого хорошого. Але ж міська влада – це не є тільки міський голова чи його заступники. Це вся структура виконавчого комітету міської ради, це всі люди, які тут працюють. Я вважаю, що потрібна суттєвіша мотивація для всіх працівників органів місцевого самоврядування. Потрібно, щоб якраз у керівні органи того чи іншого міста, області йшли найкращі, а не ті, хто не зумів знайти себе, утвердити себе в інших сферах. Йдеться не тільки про матеріальну мотивацію, не тільки про те, щоб людина прагнула заробити хорошу пенсію чи хорошу зарплату, але, щоб вона, як своє власне, сприймала проблеми міста, вулиці, свого мікрорайону. Я вже не кажу, що і проблеми держави мають бути у неї в серці, а не вимірюватися якимись там минущими грошовими винагородами.
– Тобто вважаєте, пане Романе, що потрібні вже люди із молодої нової формації, яка ще не зіпсована матеріальними благами, хабарами і т. д.?
– А Ви знаєте, саме так. Потрібно, щоб у владні структури йшли саме молоді, амбіційні люди. Які мають перспективу, є патріотами своєї держави, і планують своє життя не на рік-два (аби – до пенсії), а на десять, двадцять років. Треба створити такі умови, щоб у владні структури на всіх рівнях приходили кращі, молоді, амбіційні і найбільш енергійні, які хочуть змін і мають ідеї щодо втілення тих змін на краще у життя. Бо коли говорити про старше покоління, то в них уже все чітко визначено, вони керуються стереотипами, у них є старі рамки, за які важко «вилізти». Зрозумійте, що переробити людей із цим давнім мисленням майже неможливо. Це ми повинні враховувати при підборі нових кадрів. І маємо підходити до цього дуже виважено, щоб у жодному разі не вийшло так, що досвідчені старші працівники вже ніби й не потрібні. Навпаки – їхній досвід, їхні професійні знання мають бути задіяні. Зрештою, якщо говорити про наше місто, то так воно здебільшого і є.
– І як корінний бориславець та й, зрештою, за посадовими обов’язками, мабуть, маєте своє бачення перспектив, майбутнього нашого міста…
– Переконаний, що Борислав вартий більшого, аніж має зараз. Приводом до оптимізму є вже навіть ті зміни, що розпочинаються в країні. Дуже важливо, що зараз, нарешті, звернули увагу на місцеве самоврядування і перерозподіл повноважень, суттєву частину яких буде передано на місця. Це дуже важливо, щоб ми самі розпоряджалися своїми коштами. Щоб не в Києві вирішували, яку дорогу чи який міст відремонтувати у Бориславі, а власне ми визначали пріоритети, визначали, куди в пергу чергу спрямувати кошти. А окрім того ми максимально маємо залучати громаду до всіх тих процесів, що відбуваються в міста. Бо самотужки міська влада багато речей просто не може зреалізувати.
А от щодо найближчих перспектив міста, то, звичайно, на жаль, ми вже не можемо реанімувати оті знищені і розпродані за два попередні десятиліття наші великі підприємства. Але особисто вважаю, що є й інші перспективні напрямки, що дають можливості подальшого розвитку міста. Перше – Борислав як паломницький центр. Знаємо, яку притягальну силу мають оті святі реліквії, що зібрані у храмі Святої Анни. Туди вже приїжджає дуже багато людей. А це потребує і розвитку відповідної інфраструктури, де паломники мали б можливість відпочити, задовольнити всі свої чисто людські потреби. Друге – Буковиця. Там мав би бути справжній центр гірськолижного спорту. Мала б бути дитяча спортивна школа всеукраїнського масштабу. Власне на освоєння цього проекту великі надії покладає і Федерація гірськолижного спорту України. Вже маємо інвесторів, які готові вкладати значні кошти у реалізацію цього проекту. Адже йдеться не тільки про Борислав – поряд Трускавець і Східниця, що теж зроблять свій вклад у формування інфраструктури довкола цього гірськолижного центру. То ж задумів і перспектив є багато, бракує тільки законодавчої основи, що надала б місцевому самоврядуванню більше можливостей і більше важелів впливу.
– Добре, пане Романе. А на завершення кілька слів з приводу свята працівників місцевого самоврядування…
– Скажемо так: наші працівники виконавчого комітету налаштовані на посилення публічності, прозорості у своїй праці. Потрібно, щоб справді кожен мешканець міста, який звертається в органи міської влади, відчував, що тут справді хочуть йому допомогти – не на словах, а на ділі.
Потрібно, щоб будь-яка людина, яка звернулася до нас, не виходила з кабінету ображеною, що їй не приділили належної уваги чи не допомогли. Кожен мешканець міста має відчути, що міська влада справді працює для нього і переймається його проблемами. Зараз, на жаль, так не завжди є, але стараємося, щоб кожен випадок байдужості, непорядності у ставленні до кожного відвідувача діставав належну оцінку з боку керівного складу міськради. Маємо працювати так, щоб влада і громада спільно вирішували міські проблеми, щоб наше місто ставало кращим і гостинним для всіх своїх мешканців.
А на завершення хочу щиро привітати усіх, хто має відношення до місцевого самоврядування, – працівників апарату і депутатів міськради, бо тільки у співпраці виконавчої та законодавчої влади ми справді зможемо змінити все у нашому Бориславі на краще. І обов’язково змінимо. То ж – зі святом!
– Дякую за цю розмову, пане Романе, і нехай успішно збудуться всі оці плани, про які ми з Вами говорили.
Розмову вів Ігор Юринець, газета «Нафтовик Борислава»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень