Трохи більше ніж півроку Роман Михайлович Курчик побув на посаді секретаря Дрогобицької міської ради та в.о. міського голови Дрогобича. Тихий та неконфліктний депутат неждано для багатьох очолив місто, яке враз позбулося чотирьох найвищих посадових осіб, фактично всього керівництва – міського голови, заступника міського голови, секретаря ради та керуючого справами. В гарячі для Дрогобича лютневі дні 2014 року Роман Курчик став тою компромісною фігурою, яка мала утримати Дрогобич при ладі та свідомості до нових місцевих виборів (планувалося, що будуть позачергові).
Колесо фортуни покотилося непрогнозовано – відбулося багато судів, про які тут писати не будемо, і на сьогоднішній день у Дрогобичі вже інший в.о. міського голови – поновлений на посаді секретаря ради (чи, правильніше сказати, переобраний 27-ма голосами «за») Тарас Метик. А Роман Курчик залишився депутатом, який хоче поділитися з громадськістю своїми враженнями від перебування на посаді та від останніх подій у Дрогобичі. 5 грудня в Світлиці Дрогобицької Ратуші екс-секретар ради Роман Курчик дав півторагодинну конференцію для журналістів регіону, на якій побував і кореспондент «Трускавецького вісника».
– Перед голосуванням на сесії Дрогобицької міської ради була зачитана заява від ГО «Дрогобицький Майдан», – каже Роман Курчик, – в якій зокрема викладено неправдиві звинувачення щодо мене як секретаря ради. Цю заяву зачитав не автор тексту Володимир Кондзьолка, а молодий майданівець Олег Дукас.
Власне спростуванню цих звинувачень і приділив Роман Михайлович левову частину часу прес-конференції. Першим звинуваченням було те, що головою Народної Ради у Дрогобичі депутат став з подання Олексія Радзієвського. Роман Курчик розповів розлогу історію, як спочатку головою Народної Ради мав стати депутат Михайло Ваврин, і цю кандидатуру підтримали представники Координаційного комітету Роман Курчик, Ігор Розлуцький та Богдан Іванців. Але в останній момент Михайло Ваврин відмовився і запропонував кандидатуру Романа Курчика, який, як сам стверджує, не мав ні бажання, ні амбіцій бути секретарем ради. Два дні вмовляв майданівець Тарас Кучма з побратимами депутата Курчика і той нарешті погодився. Тож не Олексій Радзієвський стояв за призначенням Романа Курчика головою Народної Ради в Дрогобичі, а Михайло Ваврин і Дрогобицький Майдан.
Друге спростування, на якому акцентував свою увагу Роман Курчик, стосувалося того, що він буцімто проявив себе нерішучим керівником і перешкоджав громадським активістам здійснювати громадську експертизу рішень посадових осіб Дрогобицької міської ради. Екс-секретар ради каже, що не був прихильником сценарію, який втілився у лютому, адже був і альтернативний план – заслухати звіти секретаря ради Тараса Метика та мера Олексія Радзієвського, визнати їх незадовільними і таким способом досягти зміни влади у місті. Інакше кажучи, треба було йти не революційним, а еволюційним шляхом. Коли ж сталося те, що сталося, то до 19 березня Роман Курчик не міг повноцінно виконувати свої обов’язки, адже не був держслужбовцем, не мав права підписувати документи фінансового характеру.
Роман Курчик згадав про ті буремні часи, коли міліція була деморалізована, вертикаль розгублена, коли підозрілі молодики прагнули захопити міськвідділ міліції, а Ратушу закидати камінням та коктейлями Молотова.
– Тоді ми за допомогою Автомайдану, Самооборони разом з міліцією організували патрулювання міст Дрогобича та Стебника, – згадує Роман Михайлович. Наводить і інші приклади позитивної діяльності, зокрема створення координаційного центру «Дрогобич SOS», допомогу біженцям. Було обрано новий виконком, в якому більше половини складу зайняли представники Майдану, було переобрано містобудівну раду, голів депутатських комісій, переформатовано самі комісії. Роман Курчик каже, що за час свого урядування був відкритий для людей, працював з 8.00 до 20.00, часто консультувався з Тарасом Кучмою як представником Ради ГО «Дрогобицький Майдан» з тих чи інших питань. Та з прес-конференції стало зрозуміло, що не склалися у Романа Курчика стосунки з іншим активним майданівцем, Володимиром Кондзьолкою – це було видно і по оцінці екс-секретарем ради діяльності адвоката Мацея, якого пропонував саме Володимир Миронович, і щодо неузгодження декларацій, які готував пан Володимир, із Радою Майдану, та з інших висловлювань.
Роман Курчик каже, що між ним та ГО «Дрогобицький Майдан» ніколи не було неузгодженостей, тому його прикро вразили ті слова, які були у заяві Майдану щодо його нерішучості та бездіяльності. Каже, що за півроку вони втримали господарку міста на рівні, що добре зарекомендував себе перший заступник Іван Даців, який, до речі, теж був присутній на прес-конференції, що не його вина у провалі кандидатури Володимира Коцюби на пост керуючого справами. Завершив свою зустріч з журналістами Роман Курчик так:
– Я не готував себе до цієї діяльності. Кожен у своєму житті повинен взяти більший рубіж, ніж до того часу. Ми працювали чесно, в рамках законодавства. Я старався згуртувати і депутатів, і громадськість навколо проблем міста. Вважаю, що це випробування я пройшов гідно. Говорити про якісь здобутки за такий маленький проміжок часу не можна. Крім позитиву, ясна річ, є й негативи. Я чомусь думав, що тут всі керівники на своїх посадах хочуть щось зробити для Дрогобича. Але коли ставилися конкретні завдання, то вони шукали причини, аби це не зробити. Я пізнав людей з подвійними стандартами, у багатьох проявилася заздрість. Говорили: «Ти йди, ми тобі допоможемо», а потім з їх вуст лунали звинувачення на мою адресу….
Випадковий вітер заніс Романа Курчика на вершини дрогобицького владного Олімпу, та перебування на ньому не було для депутата ціллю і він не надто й намагався втриматися. Чи було обрання пана Романа секретарем ради непорозумінням, чи закономірним, заздалегідь спланованим процесом – судити не нам. Зараз у Дрогобичі пішов відкат назад – до влади повернулися люди старої системи, які хочуть влади і вміють боротися за неї, які не готові здаватися під першими натисками. Розбіжності між лідерами дрогобицького Майдану стали подарунком для тих, хто змін не хоче.
Тарас Михайлович Метик, який повернувся в крісло секретаря Дрогобицької міської ради, а одночасно буде в.о. мера Дрогобича ще майже рік часу, вже підбирає собі команду однодумців. Є інформація, що першим заступником можуть стати або депутат Петро Суда, або депутат Володимир Ямельницький, а на керуючого справами йде депутат Богдан Николаїшин, або депутат Володимир Сабат, називаються і інші кандидатури. Ще рік Дрогобичу прийдеться почекати на дійсно нові обличчя в Ратуші. Але чи будуть ці нові обличчя? Нехай пробачать дрогобичани, але чомусь складається враження, що Майдан обійшов Дрогобич стороною. Та чи тільки Дрогобич? Дивлячись на склад «нової» Верховної Ради, хочеться емігрувати у ту фантастичну Україну, де переміг Майдан народний, а не майданчик політиків.
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень