Важливим результатом роботи Антикорупційного форуму органів місцевого самоврядування та громадських ініціатив, який проходив 31 серпня у Дрогобичі за сприяння Львівської ОДА та Міжнародного фонду «Відродження», стала розробка механізмів антикорупційної стратегії. Учасники форуму на практичному занятті динамічної мережі (інші назви – світове кафе, фокус-групи) не лише чітко окреслили основні корупційні ризики в різних сферах, але і запропонували конкретні механізми антикорупційної стратегії.
– За півгодини я почув екстракт вашої денної роботи, – зауважив голова Львівської ОДА Олег Синютка, коментуючи виступи представників груп, які публічно представляли елементи антикорупційної стратегії.
Натомість виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький закликав впроваджувати механізми антикорупційної стратегії на практиці.
– Подумайте, як це зробити з конкретними людьми, з конкретними політиками, для прикладу в Дрогобичі, – сказав Євген Бистрицький.
Конкретні теми, по яких напрацьовано конкретні механізми антикорупційної стратегії – це: 1) земельні ресурси, 2) комунальне майно, 3 використання публічних коштів.
1
Серед корупційних ризиків у сфері земельних відносин було названо:
– відсутність містобудівної документації,
– непрозора діяльність земельних комісій місцевих рад та сесій,
– порушення при зміні цільового призначення землі,
– виділення земельних ділянок за межами населеного пункту,
– відсутність відповідальності за прийняті рішення по факту та інші.
Учасники Антикорупційного форуму запропонували такі механізми антикорупційної стратегії в цій галузі:
– оприлюднення Генерального плану та містобудівної документації на офіційних сайтах органів місцевого самоврядування,
– відкрита та прозора діяльність земельних комісій, повідомлення про час та місце проведення земельної комісії, оприлюднення порядку денного, протоколів та іншої документації, яка дасть змогу громадськості здійснювати ефективний контроль за діяльністю земельної комісії,
– затвердження чіткого зонування території міста і використання земельних ділянок згідно функціонального зонування,
– дотримання законодавства щодо зміни цільового призначення земельних ділянок,
– затвердження чітких меж населених пунктів,
– розробка чіткого механізму притягнення до відповідальності винних у порушенні земельного законодавства.
2
Серед корупційних ризиків у сфері комунального майна було названо:
– корупційні ризики у випадку викупу комунального майна,
– неефективне управління комунальним майном,
– проблема доступу до інформації, яка стосується комунального майна, діяльності комунальних підприємств,
– порушення конкурсної процедури передачі майна та інші.
Порушення у адмініструванні комунальними ресурсами, сприяння у викупі/оренді комунального майна з використанням службового становища є поширеною практикою, яка дозволяє посадовцям органів місцевого самоврядування розпоряджатися громадською власністю на свій розсуд, що безперечно може призводити до корупційних зловживань.
За результатами обговорення учасники груп дійшли згоди, що дієвими механізмами антикорупційної стратегії в цій сфері стануть:
– проведення відкритих та прозорих конкурсів з наданням інформації про майно (чи не є воно в заставі, чи підлягає приватизації, особлива увага темі майна закладів культури, освіти тощо),
– відкриті конкурси на посаду директорів комунальних підприємств (приклад – місто Червоноград),
– проведення громадських слухань та врахування думки громадськості у випадку приватизації комунального майна,
– чітке дотримання Закону України «Про доступ до публічної інформації», дотримання термінів розгляду питань, що стосуються комунального майна,
– «відсіювання» громадських організацій при розгляді питань надання пільгової оренди приміщень задля збільшення надходжень до міських бюджетів,
– введення програмного методу адміністрування комунальними ресурсами.
3
Проблемами при використанні публічних коштів були названі:
– конфлікт інтересів,
– дискреція,
– особисті контакти чиновників із надавачами послуг за рахунок публічних фінансів,
– небажання працювати в системі е-закупівель,
– відсутність об’єктивних критеріїв прийняття рішень,
– неоднозначне трактування законодавства,
– низькі зарплати посадовців, які сприяють корупційним ризикам,
– бюрократизм,
– громадськість не бере участі в обговоренні проекту бюджету, напрямків його формування ат використання коштів, або ж ця участь громадськості дуже формалізована,
– немає обговорення стратегічних планів розвитку міста/села/селища з громадськістю, відсутність опитування,
– непрозорість тендерів та підлаштування вимог тендерів (прописування умов) під конкретного (лобійованого) учасника (підрядника),
– відсутність контролю за цінами, по яких проводяться закупівлі,
– безвідповідальність та безкарність осіб, відповідальних за незаконні дії щодо використання бюджетних коштів,
– «договірні» тендери, відсутність контролю за «договірними» цінами,
Учасники Антикорупційного форуму запропонували такі механізми антикорупційної стратегії в сфері використання публічних коштів:
– електронний документообіг (розширення електронних процедур),
– обов’язкове декларування конфлікту інтересів,
– чіткість формулювання критеріїв,
– конкурси на призначення посад,
– обмін даними між реєстрами,
– проведення інвентаризації майна,
– підвищення зарплати службовцям,
– формування бюджету участі (партиципіального бюджету),
– запровадження обов’язкових громадських слухань та обговорень перед прийняттям бюджету,
– оприлюднення розпоряджень та іншої інформації щодо використання публічних коштів,
– зобов’язати проводити закупівлі через систему ProZorro ( втому числі допорогові, дрібні, 50 – 200 тис. грн.),
– запровадити механізми відповідальності за незаконні дії з публічними коштами (зняття з посади, кримінальна відповідальність з конфіскацією майна тощо),
– допуск громадських активістів на засідання бюджетної комісії, максимальне висвітлення її діяльності (час, місце засідання, порядок денний, протоколи та ін.).
Звісно, що деякі із запропонованих механізмів можуть викликати певні дискусії, а дещо із запропонованого вже регулюється чинним законодавством України. Для прикладу, голова Львівської ОДА Олег Синютка зауважив, що є багато веб-сайтів, з яких можна почерпнути інформацію – за приклад було названо ресурс www.007.org.ua Потрібно популяризувати такі ресурси, які допомагають контролювати владу, каже Олег Синютка.
Описані вище механізми антикорупційної стратегії перегукуються з тими механізмами, що були представлені Моніторинговим комітетом з раннього попередження корупції на круглому столі, який проходив 26 липня в Дрогобицькій міській раді в доповіді «Як зробити антикорупційний контроль органів місцевого самоврядування доступним кожному мешканцю?».
Володимир Ключак
антикорупційний контроль органів самоврядування
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень