В тому, що головним багатством Трускавця є жива вода «Нафтуся», нікого переконувати не варто. Це аксіома. Завдяки Нафтусі Трускавець став курортом, саме ця вода дає можливість більшості трускавчан отримувати засоби для життя, завдяки ній збагатилося немало людей. Тому те, що берегти її потрібно як зіницю ока, теж не викликає ні в кого сумнівів. Та от внаслідок монополії на її видобуток, якою володіє ЗАТ «Трускавецькурорт», трускавчани, на жаль, не володіють інформацією ні про стан її якості, ні про те, чи достатньо є її запасів для подальшого розвитку курорту, ні про інші речі, які повинні були б бути відомими громадянам.
Та ще гіршим є той факт, що цього всього не знає і трускавецька влада. ЗАТ «Трускавецькурорт» тримає всю інформацію про Нафтусю за сімома замками і дуже неохоче ділиться частинкою цієї інформації, та й то після довгої паперової тяганини. І відповіді, які надає ЗАТ, перевірити фактично неможливо, тому приходиться вірити цій структурі всліпу.
Для того, щоб змінити цей стан справ, за часів керування Трускавцем міським головою Левом Грицаком і була утворена відповідна структура – комунальне підприємство «ГГРЕС». Міська геологічна гідрорежимна експлуатаційна станція мала в майбутньому перебрати на себе функції ГГРЕС, яка діє від ЗАТу. А серед них – і контроль за якістю води, і недопущення будь-яких зловживань чи спекуляцій навколо Нафтусі, а головне – досягнути в найближчому майбутньому того, щоб Нафтуся опинилася у власності громади, трускавецької громади, а не в руках кількох багатіїв, структури, у назві якої є словосполучення «закрите товариство».
На жаль, цей процес, започаткований Левом Грицаком, Леву Ярославовичу не вдалося завершити до 2010 року, тому логічно було б припустити, що інтереси громади на противагу комерційним інтересам ЗАТ «Трускавецькурорт» відстоюватиме новообраний мер міста Р. Козир. На користь цього свідчили і передвиборчі лозунги пана Руслана, в яких слово «громада» було якщо не кожним другим, то кожним третім. «Перспективне місто», «заможна громада», «громада повинна жити достойно», «ми – трускавецькі», «розвиток курорту є пріоритетним для розвитку та процвітання громади» тощо. Люди вітали ці заклики і повірили їм, не дуже вдаючись у роздуми, наскільки ці слова відповідають істинним намірам тодішнього кандидата на пост мера Трускавця.
Ця тема не була б такою актуальною, якби не останні події навколо Нафтусі. Кожен, хто проходить повз згорілої більярдної, ось уже кілька тижнів спостерігає дивну картину – машина без номерних знаків стоїть на території станції приготування мінеральної води, біля неї незліченна кількість металевих труб, проходить процес буріння свердловини. Виникає логічне питання – хто дозволив? Чому ЗАТ «Трускавецькурорт» поводиться в місті як господар, а влада міста заплющує на це очі? Куди дивиться міська ГГРЕС?
Намагаючись знайти відповіді на всі ці запитання, шукаємо, де ж знаходиться міська ГГРЕС. Пошуки приводять нас на четвертий поверх адмінкорпусу ТМР на Бориславській, 1, але там ніхто толково не може нам сказати, чи діє ще ця структура чи відкинула копита. Нам радять за інформацією звернутися до колишнього керівника ГГРЕС Олега Ковальчина. Щоб не було плутанини, зазначимо, що це не колишній депутат Трускавецької міської ради та знаний у місті адвокат, колишній голова міської УНП. Олег Ковальчин, про якого йде мова – це новий керуючий справами трускавецької міської ради, він теж був депутатом, але не трускавецької, а стебницької міської ради, сам проживає у Стебнику.
І ось що нам розповів Олег Мирославович. Рішення ТМР про створення КП «ГГРЕС» ніхто не скасовував, міська рада не приймала рішення про ліквідацію ГГРЕС, отже де-юре ГГРЕС діє. Після призначення п. Ковальчина керуючим справами ТМР керівником комунальної ГГРЕС, вірніше виконуючим обов’язки керівника було призначено іншу людину. Є в штаті ГГРЕС і півставки бухгалтера. Олег Ковальчин категорично відмовився називати прізвище нового керівника ГГРЕС, посилаючись на те, що «він (новий керівник – прим. авт.) нічого не знає, ситуацією не володіє і відповісти на ваші запитання не зможе». За словами Олега Мирославовича, КП «ГГРЕС» не є самоокупною структурою, гроші на неї не виділяються і цей новий керівник зарплати не отримує.
Логічно виникає запитання – чому ж тоді на лютневому виконкомі не заслуховувався звіт про діяльність цього комунального підприємства? В порядок денний засідання виконкому внесли звіт КП «Редакція міського радіомовлення» і, виглядає на те, що виключно з метою звільнення із роботи вагітної пані директор цього підприємства, бо вона завинила тільки тим, що є «людиною Грицака», а про ГГРЕС забули? Пан Олег ставив гострі запитання Світлані Марецькій, то чому б було не поставити гострі запитання собі самому? Роботу радіо визнали незадовільною, а згодом заборонили взагалі виходити в ефір (може, щоб громада не знала всієї правди, в тому числі і щодо ситуації із бурінням свердловини, яка однозначно може піти на шкоду Нафтусі?), а про ГГРЕС нічичирк. Це така турбота нової влади про громаду, така взаємодія із громадою, інформування її про всі кроки влади?
ЗАТ «Трускавецькурорт» ще минулого року намагався вибити в міської ради дозвіл на проведення робіт по установці нової свердловини. Міська рада дала дозвіл виключно на тампонаж свердловини РГ-68. ЗАТ «Трускавецькурорт» дочекався, нарешті, сприятливого моменту, коли захищати інтереси громади, здається, нікому. З лютого в парку пробурюється свердловина РГД-68. Нафтуся в небезпеці. Пройде змішування різних пластів водоносних порід, можливе потрапляння в Нафтусю каналізаційних відходів, неминуча зміна складу цілющої води, що може незворотньо привести до погіршення її лікувальних властивостей. Тоді не потрібне буде ні Управління розвитку курорту, ні промоція курорту київськими друзями Руслана Козира за невідомо які кошти, не потрібно буде створювати багатомовні сайти для залучення відпочивальників. Не стане Нафтусі – не стане курорту, Трускавець може перетворитися у «великий Стебник» чи «малий Борислав», стати звичайним містечком регіону, а навіть не звичайним, а депресивним. А влада мовчить, начебто нічого й не сталося.
Замість підтримувати міську ГГРЕС теперішня влада Трускавця фактично закрила очі на її смерть. Після початку процедури ліквідації КП «Наше місто» зліквідують не лише КП «Редакція міського радіомовлення», а й КП «ГГРЕС». Напевно, що знову візьмуться і за будинок учнівської творчості, спокою не дає і СШ № 3. Звичайно, бракує коштів, потрібна оптимізація, в країні криза. Але кошти потрібно шукати не тільки для заміни дверей у кабінеті мера, секретаря ради та заступників, оптимізацію варто проводити з розумом, а кризу потрібно долати іншими методами. Та й до голосу громади хоча б інколи варто прислуховуватися, а громада явно не бажає втрати Нафтусі. Вже колись втратили Палац культури імені Шевченка, тож тулиться тепер громада як не в орендованих приміщеннях, то в мініатюрному Народному домі. Якщо громада тепер втратить Нафтусю, то прізвище Козира чорними літерами буде записано в нашу книгу ганьби.
Та все ж хочеться завершити дану статтю не на мінорній ноті, а зі словами оптимізму. Депутати міської та обласної ради від ВО «Свобода» обіцяють, що не залишать всю цю темну справу навколо свердловини РГД-68 просто так. ЗАТ «Трускавецькурорт» теж, швидше за все, усвідомлює, що бездумне буріння завдасть шкоди не тільки місту та громаді, а й комерційним інтересам ЗАТу. Навряд чи і міський голова хоче такої брудної плями на своїй репутації вже на початку своєї каденції. За подіями пильно стежать і інші вагомі гравці Трускавця, всі керівники великих санаторіїв. Не буде дивиною, якщо контролюючі та правоохоронні органи теж виявлять зацікавлення даною справою. Єдине підприємство, якого все це зовсім не хвилює – міська ГГРЕС. Бо нема вже такого підприємства де-факто. А нема структури – нема проблеми…
Міський голова Руслан Козир та ЗАТ «Трускавецькурорт» можуть подати свою точку зору на всі вищеописані процеси. Якщо ж їм нема чого в цій справі сказати громаді Трускавця, значить, є що приховувати…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень