«Трускавецький криміналітет» знову взявся за своє. Група, яка голосно заявила про себе напередодні місцевих виборів 2015 року і яка назвала себе «Трускавецький криміналітет», продовжує свою діяльність по дестабілізації ситуації в місті-курорті. Окрім поширення негативної інформації про відпочинково-оздоровчі заклади ця група займається дискредитацією представників нової влади, поширює плітки, намагаючись вплинути на громадську думку. На нашу думку, за цим стоять і політтехнологи з Московії, і найбільший невдаха виборів-2015 у Трускавці.
Гидкий подих брехні та провокацій вже відчули на собі міський голова Трускавця Андрій Кульчинський, його заступники Олексій Балицький та Олександр Ткаченко, окремі депутати міської ради, прокурор Дрогобиччини Лонгін Мігоцький, колишній начальник трускавецької міліції Іван Малиш та теперішній очільник Трускавецького відділення поліції Богдан Собко, представники різних політичних сил, підприємці тощо. Черговою жертвою «бєзпрєдєльщіков» став голова ТМО політичної партії «ВО «Батьківщина», директор КП «Трускавецьтепло» Руслан Крамар. На сайті газети Р. Козира «Джерела Трускавця» появилася стаття-пасквіль «Як Крамар нагріває Трускавець» – нібито як відповідь на звернення 10 мешканців міста. Згодом ця стаття в дещо скороченому варіанті була опублікована в газеті «Джерела Трускавця» (№ 1 (581) за січень 2016 р.). Після прочитання цієї статті хочеться чимшвидше піти і вимити руки, а саму газету викинути у смітник. Тим більше, що очорнюють не одного тільки Руслана Крамара, а й усю його сім`ю, в негативному світлі подають постать його дружини, що свідчить про збочення та цинізм автора чи авторки, або й про психічні розлади.
Анонімка за підписом «Влад Твердий» намагається очорнити Руслана Крамара, якого особисто знаю ще з 2007 року і з яким майже два роки мені доводилося щоденно працювати в громадській приймальні «Батьківщини». Відреагувати на цей наклеп я вважаю за свій обов’язок відносно цієї щирої та порядної людини.
Тож сьогодні спілкуємося з Русланом Крамаром про цю наклепницьку статтю та те, хто ж є її замовником.
– Пане Руслане, як думаєте, чи статтю «Як Крамар нагріває Трускавець» хтось сприйме серйозно?
– Про реакцію людей свідчить хоча б такий факт. Іду я вчора по місту, зустрічаю одну людину і вона мені каже: «Пане Крамар, хочу Вам щось сказати». Я підійшов і вона каже: «Ви знаєте, я читала газету, і в Вас така скромна хата. Чого вони Вас вчепилися, жити Вам не дають?»…
Виявляється, ту газету розкидали по поштових скриньках, щоб сформувати негативну думку про мене. Але ж люди мене знають і хіба можуть повірити в такі голослівні звинувачення?
Звичайно, знайдеться хтось, хто повірить в ці наклепи, але більшість людей у нас розумні, тверезомислячі і зрозуміють, що тут щось не те. Бо скільки я вже працюю в сфері теплопостачання, то завжди газети писали про прорив у цій галузі, про суттєву економію коштів і так далі. А тепер хочуть сформувати думку, що один «чувак» і його заступник робили цей прорив, а директор теплопостачального підприємства робив все, щоб того прориву не стало. Ну повний абсурд…
Відносно перевірок, про які йдеться в статті-наклепі, то скажу, що нас у серпні-вересні місяці вже перевіряла міська рада, особисто Паньків (тодішній заступник міського голови – В.К.) перевіряв, все перевертали з ніг на голову, як помсту за наші політичні погляди.
Я не бачу проблем в тому, щоб і зараз зробити чергову перевірку. Єдине, що додам – в нас зараз опалювальний період, і матеріально відповідальні особи та ремонтний персонал і так завантажені, а тут потрібно буде знову йти по колу – розказувати та показувати, що вони не такі погані, як це декому хочеться подати.
Але ми готові на перевірку в будь-який час – хто має на це повноваження, може приходити і перевіряти.
У статті є багато звинувачень, що стосуються моєї дружини. Зазначу, що підприємцем вона була ще до того часу, як я одружився з нею. І приміщення КП «Трускавецьтепло» вона оформила в оренду на умовах конкурсу ще до того, як стала моєю дружиною.
Скажу більше – після того коли попередній міський голова показав своє справжнє обличчя, то моя дружина відмовилася від оренди цих приміщень. Ніяких боргів за оренду у неї не залишилося. Все, що вона мала нам сплатити, вона сплатила до копійки.
– А що вона орендувала?
– Вона орендувала частину бойлерної – це пусте приміщення. Додам, що вона ним не користувалася, але орендну плату сплачувала і жодних боргів у неї перед КП «Трускавецьтепло» немає.
Так само відносно товару – вона нам почала продавати його ще до того, як стала моєю дружиною. Причому продавала товар, за яке підприємство не мало можливості зразу заплатити. Якщо проаналізувати всі одиниці цього товару, то ціна по кожному є нижчою, ніж у торгівельних організацій в місті Трускавці.
– Вас звинувачують у тому, що КП «Трускавецьтепло» купувало «непотріб»: розетки, двері, труби, муфти, коліна…
– Те, що в газеті назвали «непотребом», тобто двері, труби та інше – все це пішло на ремонт спортзалу в НВК «СЗШ №2-гімнаія». Це було тоді, коли казначейство гроші нам не перераховувало, і коли фірма, наближена до представників попередньої влади, відмовилася робити ремонт спортзалу школи № 2.
Бо, нагадаю, ми не були першими підрядниками щодо ремонту спортзалу. Ремонт починала фірма, яка орендувала санстанцію, яка хотіла взяти дитячу лікарню – але це інша історія, яка теж колись випливе до кінця.
Так от, ремонт спортзалу почала робити фірма «Гарантбуд», але оскільки казначейство гроші не платило, то вони відмовилися від реконструкції і тоді вже ми взялися за цю роботу. І те, що газета називає «непотребом», нами було поставлено в спортзал попри те, що нам ще ніхто нічого тоді не заплатив.
– А що скажете відносно закиду, нібито підприємство весь час перебувало у боргах?
– Специфіка нашого підприємства полягає в тому, що наша діяльність протягом року поділяється на два періоди – опалювальний сезон і решта часу. Дійсно, буває, що в міжопалювальний період ми не встигаємо розрахуватися з постачальниками, бо не маємо поступлень від реалізації продукції (а наша продукція – теплова енергія). Але з початком опалювального сезону ми завжди закриваємо наші платежі. Ця заборгованість може бути в нас тиждень-два, тобто як у звичайної фірми, і це нормальна практика, а не «боргова яма», як намагаються подати автори цієї анонімної статті.
Щоб було краще зрозуміло, наведу конкретний приклад. От ми беремо товар у «Будівельних технологіях ХХІ століття», а розраховуємося не відразу при отриманні товару, а протягом місяця. Це вигідно і нам, і продавцю, тож називати це якоюсь «борговою кабалою» абсурдно. Це звинувачення в нашу адресу взагалі є нісенітницею, як і решту написаного в статті.
Про діяльність підприємства можна судити по тому, як воно сплачує податки. В 2015 році КП «Трускавецьтепло» заплатило податків на загальну суму 2 млн 928 тис. грн., тільки податку на прибуток в місцевий бюджет – 330 тис. грн. Невдахи завжди заздрять…
– Авторка опусу пише, що Ви орендуєте автомобіль…
– В кожного керівника підприємства є службовий автомобіль, адже це вимога часу. Скільки лише по місту потрібно їздити, а що вже казати про відрядження до Львова, про інші робочі поїздки.
На підприємстві не було службового автомобіля. А щоб його купити, навіть найдешевший, то потрібно було у 2011-2012 рр. (на початок діяльності КП «Трускавецьтепло» – В.К.) 120-130 тисяч гривень. Звичайно, що новостворене підприємство не мало таких коштів.
Я обійшов багато автомобільних салонів з тим, щоб взяти авто в кредит. Документи готувалися, але як тільки заходила мова про кредит, то нам його давати відмовлялися, адже це комунальне підприємство і є великі ризики несвоєчасного погашення кредиту по автомобілі. І автосалони всі відмовлялися.
Тоді я змушений був шукати автомобіль, який можна було б взяти в користування. Ми підрахували, що це буде навіть вигідніше, ніж купувати в кредит нове авто, платити комісійні, відсотки по кредиту, страхування і багато інших платежів.
Кожен власник авто знає, що з кожним роком вартість машини зменшується, для прикладу, автомобіль 2015 року випуску буде дорожчий від аналогічного 2014 року випуску і так далі. А оренда за авто, яке ми взяли для потреб КП «Трускавецьтепло», фактично навіть не покриває ці амортизаційні витрати власника. Тому я не вважаю, що оренда автомобіля – це шкода для нашого підприємства.
Звісно, добре було б мати власний автомобіль, але підприємство не має таких коштів, щоб собі це дозволити. В нас є інші видатки, першочергові, важливіші, тож я як керівник змушений і надалі користуватися позиченим авто, а не таким, яке є власністю нашого комунального підприємства.
– Чи при списаннях матеріалів можливі якісь оборудки, на яких може збагатитися керівник комунального підприємства? І прокоментуйте, будь ласка, ситуацію із закупівлею дров для котельні міської лікарні…
– Керівник комунального підприємства не вправі сам будь-що списувати. Він просто не має таких повноважень. Керівник підприємства може найняти спеціалізовану організацію, яка здійснює оцінку матеріалів до списання, що я, до речі, і робив. Тоді визначається, чи ці матеріали взагалі можна списувати, яка залишкова вартість, скільки по нормативу має бути залишку металу – кольорового, чорного, чавун, сталь, і так далі. Тобто, робиться повна оцінка цього матеріалу, після чого дані подаються на виконком.
Виконком голосує і Козир двічі підписував рішення виконкому про списання основних засобів на підставі висновку спеціалізованої організації, котра робила цю оцінку. Згідно актів списання кошти за те, що списувалося та здавалося на металобрухт, йшли виключно на рахунки підприємства. Тож звинувачення, що це продавалося за готівку і гроші йшли в чиюсь приватну кишеню – це повний маразм.
Така ж ситуація по дровах. Державне підприємство лісгосп продає дрова по 900 гривень за 1 м. куб. сухих дров. Сирі дрова – за 525 грн. Сирі дрова будуть готові до використання, якщо їх порізати та поколоти, десь через 3-4 місяці, коли підсохнуть. Ми сирі (вологі) дрова плануємо купувати як заготівлю на наступний опалювальний сезон, але зараз сирі дрова в котлі не дають потрібної нам температури, тому ми вимушені були купувати дорожчі сухі дрова.
Ми зовсім недавно перейшли на те, що котельня працює паралельно на газі та дровах, тож цей процес налагоджувався, вдосконалювався. А звинувачувати, що хтось свідомо купує дорогі дрова, щоб нажитися на цьому – це нонсенс. Або ж психічні та емоційні розлади тих людей, які таке пишуть.
Лісове господарство, в якого ми купуємо дрова – це державна структура і вони не можуть встановити завищену ціну на продукцію, адже їх теж постійно перевіряють. А за готівку ми не маємо права купувати нічого. До речі, дрова, які продаються за готівку по низькій ціні, можуть бути крадені, а крадені речі завжди продаються дешевше.
Якщо є потреба, то я готовий надати всі договори, щоб кожен міг побачити, що жодних порушень, жодних непрозорих схем у нас немає.
– То в кого Ваше підприємство купує дрова і по якій ціні?
– Ми беремо дрова в держлісгоспу по ціні 900 гривень за сухі дрова і плануємо купувати сирі дрова (як заготівля на наступний опалювальний сезон) по ціні 525 гривень за метр кубічний. Першу партію дров ми взяли у підприємця Сікори (850 гривень за сухі дрова) і це теж були дрова хорошої якості. Але щоб на мою адресу не було жодних звинувачень, то ми зараз беремо дрова в лісгоспі, державному підприємстві.
– Авторка статті-наклепу подає факт будівництва Вами будинку як страшне порушення, мало не зловживання службовим становищем…
– Навіть по фото видно, що там не може бути 300 квадратних метрів площі, як вони пишуть. Мабуть, сплутали з іншим Русланом Ярославовичем. Там від сили буде 150-160 кв. м. загальної площі. Це по-перше.
По-друге, будинок будується на подвір`ї моїх батьків, родинному обійсті моєї мами. І ми будуємо його разом – я та мої батьки. По факту я інвестую в цей будинок біля 70%, мої батьки – біля 30%.
Цей будинок я вже будую 4 роки і будуватиму ще зо 3 роки. Якщо врахувати, що вартість самостійного будівництва 1 м. кв. житла складає в межах 200-220 доларів, то вийде не така вже й велика сума, як хтось хотів би подати.
В комунальному підприємстві «Трускавецьтепло» майже всі працівники мають власні квартири чи будинки. Я ж живу в приймах. Мені 42 роки, то хіба я не маю права будуватися на родинному обійсті? Хіба я не маю права на власне житло? Купити квартиру чи будинок я не маю фінансових можливостей, тому й будуюся.
Навіть на фото видно, що поки що це тільки коробка, всередині будинку ще нічого немає. Тому ті, хто пише такі дурниці і замовляє таку писанину, краще б дивилися на свої будинки та машини і мовчали. Бо в них і будинки більші, і ще й невідомо, чи чесним способом вони здобули свої маєтки.
– Пане Руслане, читаючи цю статтю, складається враження, що Вас свідомо хотіли принизити, обпаплюжити. Це видно з таких фраз «великий комбінатор Остап Бендер», «навар», «навчився знаходити покровителів», «ідейний борець за грошові знаки» та інших… Як Ви сприйняли таку «помийну» атаку, спрямовану проти Вашої честі та гідності?
– Це непорядна боротьба. Але я до цього відношуся по-християнськи. Біблія говорить: «Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь» (Послання до Римлян 12:19).
Якщо в когось є жовч і він хоче її випустити, то це його справа, нехай випускає. А я віддаю це на волю Божу. Якщо людина, яка це все мутить, яка за цим стоїть, має бажання шкодити мені, то я такого бажання не маю. Якщо Бог буде вважати за потрібне відімстити цим людям за такі речі – Він відімстить.
– Тобто, в суд Ви не будете подавати?
– Я до суду подавати не збираюся. Тому що прийшлося б подавати до суду не на основного замовника цього наклепу, а на дрібноту, яка виконує чорну роботу. Займатися цією дрібнотою я не хочу. В мене є багато інших, поточних питань, які потрібно вирішувати по підприємству. Витрачати свій час і звертати увагу на таке гавкання – це нижче мого рівня.
Але я збираюся звернутися в органи внутрішніх справ, зокрема в поліцію. Хоча в газеті цього немає, але на сайті «Джерел Трускавця» було розміщено звернення десяти мешканців Трускавця на предмет того, що керівник підприємства розікрав метал і так далі. В мене була перевірка з поліції за скаргою цих десяти мешканців. Поліція опитала всіх. З цих десяти троє перебуває за кордоном на заробітках. Тобто, вони фізично не мали можливості підписати цю заяву. А решта дали письмове пояснення, що вони таких нісенітниць не писали і не підписували. І ці люди дали зразки своїх підписів.
Якщо такі дії анонімників залишити безкарними, то завтра, для прикладу, в поліції зареєструють заяву з сотнею підписів, що в якійсь квартирі виготовляють наркотики. Буде оперативне відпрацювання і виявиться, що нічого такого нема. Післязавтра буде звернення, що у Трускавці масове отруєння, і знову це не підтвердиться. До чого я веду? Хтось зацікавлений у тому, щоб наші українські СБУ, прокуратура, поліція витрачали значні зусилля на пошуки того, чого нема. Тож хто за цим стоїть? Громадяни України чи заслані козачки з Московщини? Тому за такі речі як фальсифікація треба карати.
– Чи підозрюєте, хто б це міг зробити?
– В мене є підозри, але це здогадки, які я не хочу озвучувати. Є поліція і нехай вона це з`ясовує.
– І останнє запитання, пане Руслане: тож хто Вас «замовив»?
– Звичайно, що я міг би назвати прізвище, можливо і не одне, але не хочу, у них і так зараз, після виборів, не найкращий стан…
Спілкувався Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень