Він засівав, і засіває творчу українську ниву щедрим, добірним зерном – неповторними мистецькими творами, в першу чергу художніми полотнами. Ось цикл картин, на яких зображений козак Мамай – народний герой української міфології, мужній воїн, співець-бандурист, мудрий і вірний товариш, словом, козацький характерник. Сівач цей – Орест Скоп, видатний український художник, заслужений діяч мистецтв України, член національної спілки художників України, головний художник Палацу мистецтв у Львові, нагороджений Великою золотою медаллю «Гран-прі» лауреата Національної премії в галузі ландшафтної архітектури і дизайну «Квітуча Україна-2008», орденом «Гордість нації» №1 ОС «Клуб українських митців» та багатьох інших нагород.
Орест Скоп працює в галузі художнього проектування, архітектури та станкового живопису. Презентує українське мистецтво як в Україні, так і за кордоном. Його твори зберігаються в музейних і приватних збірках України, Росії, Італії, Франції, Швеції, Німеччини, Чехії, Австрії, Словаччини, Іспанії, Канади тощо. Він є учасником виставок в Україні та за її межами. Персональні виставки художника завжди мали великий успіх. Був учасником науково-мистецьких експедицій «Шляхами Шевченка по Україні». Автор експозиції та організатор шістнадцяти міжнародних мистецьких виставок «Львівський осінній салон».
Починаючи з 1982 року Орест Скоп працює над циклом «Козак Мамай», присвяченим пам’яті сліпих кобзарів, розстріляних радянською владою у 1934 році біля Харкова.
А тепер настав час, коли Орест Скоп вирішив «пожнивувати» та зібрати в один об’ємистий сніп свій творчий, плодовитий урожай – і видав солідний альбом фотоілюстрацій своїх творів під назвою «Козак Мамай», присвячений 200-річчю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (Видавничий Дім «Високий Замок», 2013).
Альбом – це багатоілюстроване видання, в якому на високоякісному білому папері великого формату на 246 сторінках розміщені фотосвітлини художніх полотен із зображенням козака Мамая, а також фоторепродукції, в яких відбито життєві моменти митця, його творчої діяльності, створення експозицій в багатьох музеях Львівщини.
Чому козак Мамай став для Ореста Скопа головним героєм багатьох його картин? На це сам митець відповідає так: «…після того, як прочитав про 300 сліпих кобзарів, страчених сталінським режимом у 1934 році під Харковом, поклав собі створити цикл картин, присвячених пам’яті кожній душі кобзаря». І ось уже понад 20 років Орест Скоп твердо йде до своєї мети, як зазначає мистецтвознавець Оксана Пеленська, – повернути Україні та світові образ одного з найяскравіших, духовно незалежних українських народних героїв. Козак Мамай на полотнах Ореста Скопа йде з нами у просторі і часі. Бачимо його (Мамая) у різних позиціях: на коні і без нього, з оселедцем на голові і густою чуприною, з вусами довгими і короткими, з бойовою амуніцією і лише з кобзою, з люлькою і без неї, на фоні українського села і товарних вагонів, колючого дроту, сокири і пили – атрибутів сталінських таборів та багато іншого.
– Це не примха чи простий відхід від усталеної іконографії, а її збагачення, надзвичайно чутлива інтерпретація теми, а також данина часові, в якому живемо. Завдяки цим варіаціям Ореста Скопа діапазон діалогу сучасників з Мамаєм розширюється, виникає потреба шукати в цьому багатоголосому хорі настроїв свою інтонацію, свій кут зору, – відзначає Олена Пеленська.
Гадаємо, в цьому розмаїтті зображень образа Мамая митець подає духовні, різноликі образи кобзарів, що так трагічно загинули. За словами Оксани Пеленської, Орест Скоп «веде нас дорогою пошуку втраченої національної ідентичності, він спонукає сучасника до поновлення забутого, але дуже потрібного діалогу з минулим і до так важливої сьогодні дискусії про збереження національних цінностей».
Орест Скоп – не лише митець, художник від Бога. Він – талановитий майстер музейних інтер`єрів та експозицій, творець церковних іконостасів. Він – автор проектів каплиць, дзвіниць, меморіальних дощок, геральдичних знаків. прапорів, архітектор пам’ятників Тарасу Шевченку, митрополиту Андрею Шептицькому та 2000-літтю Різдва Христового у Трускавці, Роксолані в Рогатині, гетьману Івану Виговському, воїнам-афганцям, Маркіяну Шашкевичу, погруддя Соломії Крушельницької тощо.
Художник розробив та оформив інтер’єри готелю в Чехії, ресторан-бару у Львові, санаторію у Моршині та готельно-курортного комплексу «Карпати» у Трускавці. Про участь Ореста Скопу в мистецькому оформленні «Карпат» розповідає у цьому фотоальбомі заступник директора ГКК «Карпати» Володимир Кушнір. «До цієї роботи було запрошено Ореста Скопа з його дизайнерською групою, близько тридцяти відомих митців – майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, випускників Львівської національної академії мистецтв. У плідній співпраці вдалося створити неординарний санаторний комплекс як приклад вдалого синтезу архітектури і мистецтва, який гідно увійшов у скарбницю сучасного українського мистецтва і культури. Не випадково Указом Президента України Л. Кравчука у 1883 році санаторій «Карпати» відзначено високою престижною Державною премією в галузі архітектури. Створення ландшафтного парку «Підгір’я» увінчалося Великою золотою медаллю Гран-прі лауреата премії в галузі ландшафтної архітектури й дизайну «Квітуча Україна 2008». Лауреатами згаданих премій, окрім митця Ореста Скопа стали генеральний директор готельно-курортного комплексу «Карпати», заслужений лікар України Лев Грицак, Володимир Кушнір та інші». Володимир Кушнір щиро дякує митцеві за його участь у такій грандіозній праці і бажає йому успішно виконати своє нелегке високе Призначення.
У свою чергу Орест Скоп висловлює вдячність авторам статей, світлин, літературним редакторам, дизайнерам цього унікального фотоальбому. а також людям, які надали допомогу у його виданні, в тому числі Наталії Булановій, Левові Грицаку, Наталії Дацьковій та багатьом іншим.
Андрій Говіщак, газета «Франкова криниця Підгір`я»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень