Правець – одне з найтяжчих гострих інфекційних захворювань, яке характеризується ураженням нервової системи і проявляється тонічними й клонічними судомами скелетних м’язів, що призводить до асфіксії.
Збудником правця є спороутворююча бактерія Clostridium tetani. Характерною особливістю цих бактерій вважається їх існування в природі у вигляді спор, які можуть зберігатися роками.
Людина заражається через забруднення при травмі, укусах тваринами та ін. Особливо високі ризики у працівників сільського господарства, промислових підприємств, присадибних ділянок. Найкращі умови для розвитку збудника — це глибока рана. В зоні ризику також новонароджені діти при недотриманні правил асептики припупкової рани.
Виключена передача інфекції від хворої до здорової людини.
Інкубаційний період від 3 до 30 діб, частіше 5-14. Іноді клінічні прояви можуть виникати після загоєння інфікованих ран.
У перехворілих правцем не формується імунітет. Це пояснюється тим, що невелика доза правцевого токсину, яка викликає захворювання, недостатня, щоб забезпечити імунітет.
Єдиний спосіб вберегтися від правця – вакцинація, яка є плановою в нашій країні.
Згідно з чинним Календарем профілактичних щеплень, повний курс первинної імунізації включає три щеплення комбінованою вакциною (АКДП чи АаКДП) з інтервалом в 1 місяць та першу ревакцинацію, яку проводять у 18-ти місячному віці дитини. Ревакцинацію у 6р проводять анатоксином дифтерійно-правцевим (АДП), наступну у 16р. – анатоксином дифтерійно-правцевим зі зменшеним вмістом антигену (АДП-м). В дорослих осіб, для підтримки імунітету проти правцю на достатньому рівні, необхідно кожні 10 років проводити ревакцинацію шляхом одноразового введення АДПм-анатоксину.
Екстрена специфічна профілактика правця проводиться протиправцевою сироваткою та застосовується при імунізації у таких випадках:
– травми з порушенням цілісності шкірних покривів та слизових оболонок;
– обмороження та опіки (термічні, хімічні, радіаційні) ІІ, ІІІ та IV ступенів;
– гангрена або некроз тканин будь-якого типу, тривалі абсцеси;
– укуси тварин;
– проникаючі пошкодження шлунково-кишкового тракту.
Протиправцева сироватка призначається хворому для проведення специфічної профілактики правця лише лікарем за епідемічними показаннями.
Неспецифічна профілактика полягає в запобіганні травматизму, дотриманні техніки безпеки на виробництві, гігієнічних правил у побуті (ходити у взутті, користуватися рукавицями, особливо під час роботи на городі, дачі, садку).
Обов’язковою є хірургічна обробка рани: видалення сторонніх тіл, промивання її антисептичними розчинами.
Виникнення даного захворювання найкраще попередити, отримавши своєчасно вакцинацію проти правця!
Л.В. Янківська, завідувач відділення організації епіддосліджень Дрогобицького міжміського відділу ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень