Відколи на відомому всій Україні Державному гірничо-хімічному підприємстві «Полімінерал» змінилася форма власності (від 14 січня 2013 року за наказом Фонду держмайна України ДГХП “Полімінерал” перейменоване у публічне акціонерне товариство “Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал») – мешканці Стебника обнадійливо очікують перспективних змін до кращого. Якщо нові власники запустять підприємство, яке у свій час славилося тим, що в минулі роки здійснювало на підземних рудниках № 1 та № 2 розробку Стебницького родовища полімінеральних руд для виробництва мінеральних добрив, магнієвих продуктів, харчової солі, – то, відповідно, й місто, за яким останнім часом через масову незайнятість населення закріпилася назва “містечко спальних районів”, – потроху “вигрібатиме” з фінансово-економічної кризи. Хоча ця криза відчутно пронеслася й по всій Україні! Особливо у нинішній, насичений бурхливими подіями, час. І державним мужам після неї ще довго доведеться латати дірки в держбюджеті. Як вже третю поспіль каденцію змушене латати ті дірки, утворені від “хронічного” недофінансування з боку держави, місцеве самоврядування Стебника. І сьогодні мер, його заступник та депутати розуміють – надіятися Стебнику на чиюсь допомогу не дуже доводиться, а своїх можливостей недостатньо для вирішення навіть найболючіших проблем.
Але, як кажуть оптимісти: проблему треба завжди бачити у перспективі вирішення. Тож, якщо дасть Бог, і найближчим часом “Полімінерал” почне працювати на повну потужність (чого я керівництву цього підприємства щиро бажаю) — з’являться нові робочі місця, за рахунок податків (нехай, на перших порах, і не дуже відчутних) поповниться місцева казна Стебника, трохи порідшає лава безробітних… Одним словом “куций” місцевий бюджет міста калійників трохи погладшає, що дасть змогу підняти економіку міста та покращити його інфраструктуру. За умови, якщо мудро розподілити кошти основного фонду та спецфонду.
Про те, які найближчим часом перспективи розвитку очікує нове керівництво акціонерного товариства СГХП “Полімінерал”, я дізналася у генерального директора підприємства Сергія Івановича Оринчака.
– Пане Сергію, для початку ознайомлення з Вами наших читачів, розкажіть, будь ласка, декілька слів про себе.
– Мені 41 рік. Одружений. Виховуємо з дружиною двох синів.
Родом я з Івано-Франківщини, народився в мальовничому містечку Долина. Там закінчив середню загальноосвітню школу. Згодом у 1996-у році закінчив Національний університет”Львівська політехніка”, факультет технології органічних речовин.
– І, наскільки мені відомо, закінчили цей вищий навчальний заклад з червоним дипломом, отримавши спеціальність магістра?
– Було таке (посміхається). За фахом я — інженер-технолог з переробки нафти та газу. На даний час проживаємо з сім’єю у Львові, де свого часу познайомився зі своєю, тоді ще, майбутньою, дружиною.
– Якщо не секрет, до того, як обійняли запропоновану Вам посаду на “Полімінералі”, де працювали раніше?
– Який там секрет (щиро дивується)… Свого часу 12 років був задіяний у торгівельній сфері.
З 2009-о по 2011-й рік пропрацював начальником газового управління у Пустомитах, що на Львівщині. Згодом очолював приватну фірму з консалтингових послуг.
Моєю роботою начальника газового управління керівництво було задоволене. Напрацювання мої помітили — тож згодом мою кандидатуру було запропоновано на посаду голови правління Стебницького “Полімінералу”.
– Який у 2013-у році перейшов у приватні руки…
– Саме так.
– Коли саме Вам запропонували роботу на цьому підприємстві?
– Наприкінці 2013-о року. Якщо бути більш точним — 25 грудня 2013-го року. Тодішній керівник “Полімінералу” Микола Яковлєв, який, досягши пенсійного віку, за станом здоров’я вирішив завершити трудову діяльність.
– І керівництво призначило на посаду директора Вас?
– Так.
– Одразу погодилися на пропозицію, чи спочатку вагались?
– Роздумував, адже усвідомлював відповідальність за покладене на мене завдання. Бентежила мене також і складна фінансово-економічна ситуація на “Полімінералі”. Та з часом дійшов висновку, що економіку підприємства я розумію (володію ситуацією), а технологію — обов’язково освою (я собі поставив це за мету).
З 2003-о року “Полімінерал” простоює. На сьогоднішній день підприємство не створює доданої вартості не виготовляє прoдукції, на даний час видобування калійної руди припинене. Повністю зруйнований поверхневий комплекс з переробки руди. В критичному стані підйомі машини, копри, вентиляційне обладнання. Протягом бездіяльності, простою нагромаджена чимала заборгованість зі сплати різних податків і зборів. Тільки у пенсійний фонд Полімінерал заборгував понад 10 млн. грн. Борг за спожиту електроенергію складає 8 млн. грн.
Та все ж підприємство є унікальне. Воно володіє правом на видобуток безцінного природного ресурсу – калійної руди і слід зазначити що підземні виробки, механізми та обладнання в задовільному стані. До видобутку, в руднику з тих часів, залишились підготовленими значні запаси копалини. А, отже, перша руда з’явиться на поверхні за значно коротший час ніж за умови будівництва нової шахти. Тож поряд із відповідальністю і острахом з`являється і впевненість в завтрашньому дні підприємства.
Першочергово новий власник публічного акціонерного товариства “Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» повністю погасив заборгованість з невиплаченої заробітній платні перед колективом. Зараз ми регулярно виплачуємо нашим фахівцям поточну заробітну плату.
Заборгованість з податків та зборів та перед господарюючими суб’єктами розтермінована і підприємство регулярно з місяця в місяць повертає борг згідно графіку. Тож можу впевнено сказати — ми піднялися з колін і йдемо в “ногу” з викликами. Аби «глибинніше» вникнути у технології видобутку та переробки руди – довелося приміряти каску шахтаря.
Освоюю роботу поетапно. Спочатку ознайомився з плановим обсягом роботи на місяць, потім – на рік. Коли погодився тут працювати – з часом усе детальніше почав заглилюватися у стан справ на підприємстві. Від технічних – до фінансових.
Разом з тим, сьогоднішній “Полімінерал” на чолі з новим власником почав розробляти нову стратегію відбудови та розвитку підприємства. Укладено договір з ТзОВ “Львівський обласний інститут “Гірхімпром” на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) відновлення видобутку руди на руднику №1 та виробництва композиційних добрив на ПАТ “Стебницьке ГХП “Полімінерал”. До речі інститут єдина в західній Україні проектна організація, котра може впоратись з з розробкою ТЕО та іншої документації для такого підприємства. Відповідні роботи проведено і 1 червня поточного року весь необхідний пакет документів передано нам на підприємство. На основі цієї документації товариство (власник) підприємства прийматиме рішення: що нам робити далі? Яку технологію впровадити? Адже від цього будуть залежати видобуток, асортимент якість і обсяги виробництва.
– На початку 2014-о року під час зустрічі у тер управлінні Держгірпромнагляду у Львівській області з новим керівником підприємства йшлось про те, що ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал» запланувало відновити основне виробництво видобування калійної руди, виробництво мінеральних добрив за три роки. Вистачить вам цього часу?
– Якщо добре постаратися, то вистачить.
Якщо серйозно – то календарний графік робіт по ТЕО підтвердив наші розрахунки що до часу реконструкції підприємства. Так ми орієнтуємося на 32-35 місяців. В реконструкції є декілька етапів: це етап відновлення видобутку, етап виробництва складних мінеральних добрив, етап збагачення руди фізико-хімічними. Окрім того, необхідно завершити процедури переоформлення дозвільних документів відповідно до вимог Закону України.
– Як щодо природоохоронних заходів?
– Окремим завданням є виконання у повному обсязі заходів для завершення реалізації «Комплексного проекту консервації рудника № 2 і рекультивації порушених гірничими роботами земель Стебницького ДГХП «Полімінерал», у тому числі, робіт з закачування в підземні виробки рудника № 2 насичених розсолів та виконання заходів з моніторингу та ліквідації карстових явищ в межах родовища.
Так, протягом квітня – травня поточного року проведено підготовчі та пусконалагоджувальні роботи на «плавучій» насосній станції з перекачування розсолів, здійснило ревізію та герметизацію семи кілометрової ділянки розсолопроводу, що дозволило в червні розпочати роботи з перекачування розсолів хвостосховища в підземні виробітки рудника № 2.
На сьогоднішній день (15.07.2014 р.) насосною станцією перекачані 62 тис. м. куб. розсолів. Товариство має на меті здійснити перекачування планового обсягу 2014 року в об’ємі 500-540 тис. м. куб. до листопада поточного року.
– Чи плануєте залучати молодих спеціалістів?
– Відновлення видобутку калійної руди на підприємстві ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» є складним етапним процесом, що складається з відновлення машин та механізмів видобутку, підйому, подрібнення та транспортування руди; будівництва та ремонту будівель, споруд, складів, відновлення залізничних та автомобільних зв’язків; відбудови мереж енергозбереження. Та однією із найважливіших деталей є підготовка кадрів.
Згідно плану відновлення виробництва уже сьогодні на підприємстві необхідні спеціалісти з підривної справи, адже добування калійної руди за технологією проводитимуть буро-підривним способом. ПАТ «СГХП «Полімінерал» веде пошук таких спеціалістів з чим за допомогою звернулось і до професійно-технічних училищ і до служби зайнятості.
Коли підприємство запрацює — ми розраховуємо отримати 100 тис. тон руди протягом першого року, з подальшим збільшенням видобутку до 300 тис. тон. Проектну потужність по руді що складає 1 млн. тонн в рік підприємство досягне на третій рік роботи.
Калійна промисловість володіє різними методами збагачення калійних руд це і флотація (різна змочуваність поверхні речовин) це і електромагнітна сепарація це і галургія (різна розчинна здатність солей при одній температурі у воді).. Та сировина Стебницького родовища не є однорідною та складається з різних мінералів (галіт, каїніт, полі галіт, сильвін, лангбейніт, шеніт, епсоміт…), що не дозволяє ефективно використовувати будь-яку з відомих технологій. Для полімінеральної руди Стебницького родовища необхідно застосувати індивідуальний ланцюг фізичних.
– Ви вже придбали таку технологію?
– Поки що ні. Паралельно з її розшукуванням, нами запрошено та проведено ряд зустрічей з іноземними виробниками калійних добрив. В результаті, кожен з іноземних партнерів (поляки, німці та росіяни) взяли з шахти нашого рудника зразки калійної руди.
– У чому полягатиме співпраця з іноземними партнерами?
– На разі є домовленість про те, що ми готові профінансувати нашим партнерам відповідні кошти за розробку високоякісних технологій. Що буде далі: поживемо — побачимо…
– А як щодо будівництва спелеолікарні? Наскільки мені відомо, керівництво схвалило таку ідею?
– Безперечно. Ми також підтримуємо впровадження такої перспективної ідеї в життя. Скажу навіть більше — одним із зобов’язань, взятих інвестором перед фондом Держмайна, було створення спелеолікарні підземних видобутків рудника.
Кілька сотень років тому тогочасні “ескулапи” помітили, що працівники соляних шахт ніколи не хворіють на бронхіальну астму і туберкульоз З початку нашого століття у закинутих соляних вирубках у сусідній Польщі та в Італії почали з’являтися подібні специфічні лікарні. Нічого дивного, що таке лікування хворих виявилося дуже ефективним. Так з’явився новий напрямок у медицині, який назвали спелеотерапією.
Мене завжди приваблювала така ідея, яка асоціювалася з унікальністю алергологічної лікарні у закарпатському селі Солотвині, що розташована на глибині 300 метрів. Її відкрили у 1976-у році. І вона одразу ж стала однією із найбільш популярних у колишньому СРСР.
Ще на початку року директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Ростислав Ступницький під час відвідання Стебницької соляної шахти заявив, що в унікальній Стебницькій спелеологічній лікарні українці зможуть позбутися багатьох хвороб, серед яких хронічні бронхіти, алергії. Курс лікування у соляних шахтах допоможе людям, які страждають від бронхіальної астми. Як зазначив Ступницький, спелеологи та науковці провели детальне обстеження шахти та зібрали матеріали для відповідних досліджень. За попередніми висновками науковців, лікувальний ефект у Стебницькій шахті буде набагато кращим від шати Велічка в Польщі та багатьох європейських спелеолікарнях.
Крім того, близьке розташування шахти до Трускавецького курорту дозволить людям, які перебувають у санаторіях, також пройти курс лікування у спелеологічній лікарні.
Ще у 1991 році Пермський Державний медичний інститут (за погодженням з Міністерством охорони здоров’я РСФСР) дав заключення про можливості використання підземних виробок рудника №1 Стебницького калійного заводу для спелеотерапії.
Звичайно ж впровадити таку ідею в життя – завдання не з легких. Для цього потрібно відремонтувати підйомні механізми та обладнання, яке дозволить безпечно опускати та підіймати людей в шахту, створити належні умови в самій системі видобування та вироблення солей. Створити палати для перебування людей. Необхідно також збудувати поверхневий комплекс (приміщення, де можна приймати пацієнтів в санаторно-побутових умовах).
– А як рухається справа проекту щодо розробки техніко-економічногоо обґрунтування по облаштуванню спелеолікарні?
– Наразі проект знаходиться на стадії планування та визначення усіх економічно-технічних особливостей створення лікарні.
– Ну що ж, хай Вам у всьому щастить.
Довідка
Публічне акціонерне товариство «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» є правонаступником прав і обов’язків Стебницького державного гірничо-хімічного підприємства «Полімінерал», що в минулі роки здійснювало на підземних рудниках № 1 та № 2 розробку Стебницького родовища полімінеральних руд для виробництва мінеральних добрив, магнієвих продуктів, харчової солі. Вiдповiдно до Протоколу № 1 засідання наглядової ради ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» від 26.12.2013 року, надісланого супровідним листом Управління корпоративних прав держави Фонду державного майна України №31-4-367 від 27.12.2013 року, було прийнято рішення: припинити дію контракту від 22.11.2013 року з головою правління ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» Яковлєвим М.І. на підставі поданої ним заяви про звільнення з посади з 31.12.2013 року завласним бажанням, у зв’язку з виходом на пенсію та відповідно до пунктів 8.76.10 та 8.127 Статуту ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал», обрати тимчасово виконуючим обов’язки голови правління ПАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» Оринчака Сергія Івановича з 01.01.2014 року до проведення перших загальних зборів акціонерів ПАТ «Стебницьке гірничохімічне підприємство«Полімінерал».
18 червня поточного року представники німецької компанії «K+S KALI GmbH» відвідали з робочим візитом ПАТ «Стебницьке ГХП «Полімінерал». Німецькі бізнесмени провели зустріч з в.о. глави правління Сергієм Оринчаком та обговорили питання щодо впровадження на підприємстві технології збагачення калійної руди.
Німці побували в підземних виробках, де взяли проби руди для вивчення, та оглянули хвостосховища. Нове керівництво «Полімінералу» планує побудувати збагачувальну фабрику, на якій вироблятимуться високоякісні мінеральні добрива. Оскільки в калійній руді, що планують добувати, склад корисного компоненту лише 18%, підприємству необхідна сучасна технологія, яка дасть змогу підвищити рівень корисного компоненту, а відтак і конкурентоздатність майбутньої продукції.
Розмовляла Вікторія Лишик, «Стебницькі Вісті»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень