Спецоперація по нейтралізації (ліквідації/усуненні) селищного голови Східниці Івана Піляка не пройшла. Про це свідчить рішення суду, який відбувся минулого тижня у Львові.
Якби не потужна підтримка східницької громади, то липень 2016 року міг би стати для Східниці фатальним місяцем. Курортне селище залишилося б без свого голови, інфраструктурні проекти так і залишилися б проектами, а залучення європейських грантових коштів опинилося б під загрозою – і все заради чиїхось меркантильних інтересів.
Про те, як все було і в якому блискавичному темпі все відбувалося, розповів сам Східницький селищний голова Іван Піляк – на прес-конференції, яку він провів у понеділок, 25 липня.
– 21 липня у Львові в Галицькому суді відбувся суд по Східницькому селищному голові, – розповідає очільник Східниці Іван Піляк. – 12 липня 2016 року мені була вручена підозра про міру запобіжного заходу по двох справах – по підробленому (як трактує прокуратура) диплому та про перевищення повноважень Східницького селищного голови щодо нанесення збитків державі на суму 160 тис. грн.
Іван Піляк детально розповів журналістам про своє навчання та про ситуацію із начебто підробленим документом. Щодо навчання, то спочатку майбутній селищний голова Східниці навчався в Бориславському медучилищі – до речі, в одній групі із майбутнім Блаженнішим Святославом Шевчуком, теперішнім Главою УГКЦ. В 1993-1998 роках Іван Піляк навчався в Криворізькому технічному університеті, який успішно закінчив. У 2010 році він поступив в Інститут управління при Президентові України в Брюховичах, куди відповідно і подав диплом про закінчення вузу в Кривому Розі. В 2011 році Івана Піляка поінформували, що диплом про здобуття спеціальності в Криворізькому технічному університеті буцімто фальшивий і … цей диплом вилучили.
По сьогоднішній день селищний голова Східниці не може домогтися повернення документу про завершення ним вищого навчального закладу, хоча ще в 2012 році Галицький районний суд у Львові закрив цю справу за відсутністю доказів.
До речі, трудову книжку Івана Піляка теж вилучили – вже кілька років селищний голова також змушений обходитися без неї, бо ніхто очільнику селища-курорту повертати трудову книжку не поспішає.
Очільник Східниці каже, що зацікавлений у тому, аби в епопеї з його дипломом нарешті було поставлено крапку. Адже цю справу «витягають», реанімують та мусують вже не перший рік. Вже навіть телефонували до людини, в якої під час навчання в Кривому Розі Іван Піляк мешкав на квартирі – чи дійсно так воно було. Почувши, що Іван Піляк дійсно там навчався і мешкав, «правоохоронці» цю інформацію притримали.
Ситуація із так званим «перевищенням службових повноважень» ще цікавіша. Стосується вона питання надання земельної ділянки батькові секретаря Східницької селищної ради Журавчака Юрія Дмитровича Журавчаку Дмитрові Томовичу.
– Чим аргументували цю справу органи прокуратури? – розповідає Іван Піляк. – У Східниці розроблений Генеральний план, в якому чітко вказано, що в даній місцевості може знаходитися земельна ділянка для ведення садівництва. Генплан прийнятий і скоригований сесією селищної ради в 2013 році. Після того було розроблено детальне планування даної території, де теж чітко вказано, що в даному місці може знаходитися земельна ділянка для садівництва. Після того була сесія селищної ради, яка дала дозвіл на виготовлення проектної документації для Журавчака Дмитра Томовича. А далі землевпорядна організація виготовила проект відведення, погоджений Держкомземом у Дрогобицькому районі, де не було вказано ніяких обмежень чи сервітутів. Єдиний сервітут, який на даній ділянці був – це високовольтна лінія, яка проходить над цією ділянкою. Згодом земельна комісія на своєму засіданні цей проект розглянула і проект рішення було подано на сесію. Сесія проголосувала і тільки тоді я підписав дане рішення. На узгодженні земельної ділянки з суміжними землекористувачами стоїть мій підпис, адже вся земля, яка знаходиться навколо цієї земельної ділянки, є землею Східницької селищної ради. Прокуратура ж висунула мені обвинувачення в тому, що я буцімто підробив дану документацію. Прокуратура не взяла до уваги той факт, що законом мені прямо заборонено перевіряти ліцензовані організації, які мають право виготовляти таку документацію. Жодного з розробників цієї документації викликано не було, подібно як не було викликано по цьому питанні і Держкомзем. Звинувачення висунули мені і домагалися відсторонення мене від займаної посади Східницького селищного голови.
Іван Піляк конкретно зупиняється на тому, як блискавично розвивалися події. Підозру йому вручили 12 липня, в день храмового свята у Східниці (апостолів Петра і Павла). Це був вівторок, а вже в п’ятницю, 15 липня, було подання прокурора про відсторонення Івана Піляка від посади. У понеділок, 18 липня, адвокат пана Піляка поінформував, що у четвер, 21 липня, вже буде суд. При цьому ніякої повістки селищний голова Східниці чомусь не отримав. На щастя, рішення суду зупинило фатальну лавину поганих новин для очільника Східниці.
– Я хочу подякувати Східницькій селищній громаді, яка зорієнтувалася в цій ситуації і стала на мій захист, – дякує Іван Піляк. – Східницька громада за добу зібрала 480 підписів від підприємців і громадян селища, також був лист від пароха східницької церкви св. апп. Петра і Павла отця Степана Лутчака і від дитячого навчального закладу. Також на мій захист стала Асоціація міст Львівської області. 21 липня в суд окрім мене приїхало ще біля 120 громадян Східниці. Суддею, я вважаю, було винесено правильне рішення, щоб Східницького селищного голову не було відсторонено від посади…
На цьому суді побував і журналіст Олексій Дорофтей, редактор регіонального додатку «Високий Замок плюс Дрогобиччина» до всеукраїнської газети «Високий Замок». Він розповідає, що після оголошення ухвали суду ситуація нагадувала Майдан часів Помаранчевої революції – так східничани раділи, що їхнього голову не усунено із займаної посади. Воно й не дивно – на виборах 2015 року за Івана Піляка проголосувало 82% східничан (для порівняння, на виборах 2010 року за нього проголосувало біля 40% виборців курортного селища). Усунення Івана Піляка із займаної посади означало б для Східниці якщо не колапс, то явну зупинку в розвитку. А цього в селищі не хоче жоден свідомий мешканець – такий висновок напрошується сам собою.
Під час прес-конференції Іван Піляк акцентує увагу журналістів на тому, що нижче згадуваної земельної ділянки, наданої Дмитрові Журавчаку, знаходиться земельна ділянка Рожкован Ганни Михайлівни, де вона має збудований будинок і де круглорічно приймаються відпочивальники. Цей будинок знаходиться у восьми метрах від потічка, про який говорить прокуратура. До речі, заяву на земельну ділянку, надану Дмитрові Журавчаку, писала і Ганна Рожкован, але вже через півроку після того як заяву написав батько секретаря селищної ради.
Іван Піляк розповідає, що Ганна Рожкован є тещею Нагребного Богдана Івановича, який в минулому був виконувачем обов’язків завідувача сектору охорони державної таємниці, технічного та криптографічного захисту інформації Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, на посаді полковника. А племінник Богдана Нагребного Нагребний Ігор Ярославович займає посаду прокурора відділу організації позовної роботи та представництва при виконанні судових рішень. Саме цих людей селищний голова схильний вважати «замовниками» бліцкріґу відсторонення його від займаної посади. Хоча, звісно, ворогів та недоброзичливців у Івана Піляка є значно більше, ніж тільки два Нагребні. Чого вартує хоча б відомий Павло Барнацький, який також має свої інтереси у Східниці і який останнім часом активізував свою діяльність. Газета «Антикорупційний вісник» ніколи не омине нагоди «ущипнути» Івана Піляка. А ще в депутатському корпусі завжди знайдеться двоє-троє осіб, готових влаштувати «цирк на дроті»…
Східницька громада за часів Івана Піляка не лише дочекалася амфітеатру, збудованого за європейські грантові кошти. Інфраструктурні зміни тут помітні неозброєним оком. У планах – каналізування та запровадження енергоощадних технологій у вуличному освітленні, причому також за участі європейських грантових коштів. «Вибити» з крісла Івана Піляка, дискредитувати його, відібрати в нього закордонний паспорт – це війна не проти однієї особи, це війна на шкоду Східниці. Кому це вигідно? І що би сталося, якби ініціатори та організатори східницького бліцкріґу таки реалізували свої задуми?
Після винесення 21 липня рішення суду по Івану Піляку прокуратура має 5 днів на подання апеляції. Термін спливає цього тижня. Якщо, для прикладу, Апеляційний суд винесе протилежне рішення від того, яке ухвалене в Галицькому райсуді міста Львова, то Івана Піляка відсторонять від посади на два місяці, поки триватиме слідство. Але навряд чи слідство завершиться за два місяці, тому відсторонення може затягнутися на півроку, як це прописано в чинному законодавстві. А тоді – суд і або пан або пропав. Або повна реабілітація, або вороги Івана Євгеновича нарешті його доконають і позбавлять займаної посади. А на носі – нові вибори і адмінреформа, в результаті якої Східниця могла б стати ще потужнішим курортом в зв’язку з приєднанням до себе сусідніх територій.
Та все ж живемо у час формування громадянського суспільства. У Східниці надіються, що прокурорам вистачить розуму не подавати апеляцію. У разі ж її подання Апеляційний суд навряд чи мав би вагомі підставі касувати рішення Галицького райсуду. Так що можна вважати, що чорна хмара, яка пройшла над головою Івана Піляка, розвіялася. Принаймні зараз.
Замість твердої крапки у цій справі маємо наразі непевні три крапки або радше знак запитання. Іван Піляк усвідомлює, що неприємностей від прокуратури слід чекати в будь-який момент. За останні шість років, відколи він перебуває на посаді селищного голови Східниці, було стільки перевірок, допитів та обшуків, що він вже їм і лік загубив. Але перемагає тільки той, хто бореться і не здається…
Володимир Ключак
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень