29 квітня у Трускавецькій міській раді відбулося позачергове засідання міськвиконкому. Його «спровокували» декілька резонансних питань. Також попри них було розглянуто ще й декілька питань, поточних на кшталт розміщення малих архітектурних форм з агітацію до виборів та нові дорожні знаки. Однак, здається перелік тем для обговорення був змінений вже у ході роботи виконавчого комітету. Для цього із зали засідань міськради навіть «попросили» неугодних журналістів, залишивши тільки своїх.
Те, що не мали почути наші вуха, виявилося зверненням ініціаторів встановлення пам’ятника Іванові Франку поблизу церкви св. Миколая у Трускавці, який було демонтовано без пояснень та повідомлень. Мер Руслан Козир зачитав це звернення перед присутніми, але будь-яких обговорень стосовно цього питання не було. Тож тему закрили. А от «вберегти» наші вуха від наступної інформації чиновникам таки не вдалося. Підняття тарифів на міські перевезення з 1,5 гривні аж до 2,5 – тема, яку не сховаєш від громадськості. А от якраз сховати її комусь дуже кортіло…
Почнемо хоча б з того факту, що повідомлення згідно регуляторної політики, зі слів власника ТзОВ «Інтертранстур» Івана Асафата, було оприлюднене вчасно, але, увага, де? В регіональній газеті «Вільне слово», яку практично не читають у Трускавці. Тож зовсім не дивує репліка власника фірми-перевізника про те, що після оприлюднення інформації про підняття тарифів на перевезення скарг чи письмових пропозицій щодо вартості послуги перевезення від трускавчан не надходило. Далі – більше. Після доповіді власника фірми, який чотири роки тому виграв тендер на маршрутні перевезення (згідно законодавства угода з переможцем тендеру підписуються на 5 років), члени виконкому так перейнялися проблемами перевізника, який розповів їм і про скорочення пасажиропотоку на 50%, і про високу вартість дизельного пального, і про низькі зарплати водіям, що почали самі себе чи то журналістів і відеокамеру слізно переконувати в резонному і цілком справедливому піднятті вартості цієї соціальне важливої послуги. Резонне зауваження щодо доцільності понад 60-відсоткового підняття вартості проїзду задав член виконкому, керівник оздоровниці «Перлина Прикарпаття» Олександр Шишко. Бо ж як не крути, паливо-мастильні матеріали здорожчали лише на 26 відсотків. І при цьому заробітна плата працівників та прибутки мешканців курорту не збільшуються, а за відсутності відпочивальників лише зменшуються. То виходить, що бізнес, за підтримки міської влади, знову перекладає свої проблеми на плечі незаможних громадян, бо заможні маршрутками не їздять. На мить здалося, що відбувалося в стінах мерії схоже на банальну змову між бізнесом та владою. І як би заступниця міського голови пані Валентина Бодак не намагалася дорікнути монополісту-перевізнику щодо якості його послуг, процедура нагадувала засідання комсомольського суду, на якому «виховують» затятого порушника комсомольської дисципліни. Мовляв, нехай лише спробують не виконати узяті на себе зобов’язання, міська рада і пані Бодак особисто ініціюватимуть розірвання угоди. Та у те вірилося мало.
Підтвердив мої здогади і депутат міськради Богдан Процишин, котрий долучився до дискусії. Саме він нагадав присутнім і в тому числі міському голові про факт наявності підписаного з перевізником договору і реальний механізм контролю за якістю його послуг. А ще зауважив, що саме цей перевізник виграв тендер, узявши на себе зобов’язання за рік-два змінити авто на новіші та комфортабельніші. Та усі обіцянки так і залишилися невиконаними, особливо це стосується маршрутних таксі на рейсі №1. То виходить ніхто і не думав виконувати зобов’язання. І хоч члени виконкому і далі намагалися й тут переконати усіх і самих себе, що зробити це не просто. Буцімто, цей міський маршрут вкрай невигідний і перевізник узявся його обслуговувати «на додачу» до виграного тендеру щодо двох інших маршрутів. У представника фірми теж знайшлися свої красномовні аргументи, мовляв, за чотири роки він так «спрацювався» з містом і громадою, у разі потреби для міста на безоплатній основі виділяється транспорт для перевезення ветеранів чи дітей…
Але наразі навіть такі поступки усе одно виглядали непереконливо. Проте, більш переконливими € інші факти: у сусідньому Дрогобичі вартість проїзду поки що залишилася на тому ж рівні. Лише на рейсі «Трускавець-Дрогобич» здорожчання відбулося раніше. І воно становить усього 25 відсотків від вартості. Піднялася ціна проїзду і у Львові з 2 до 3 грн. (50%) та проти цього збурилася львівська громада і хоче подати до суду. То чому трускавецькі керманичі, які декларують піклування про громаду, в такій критичній ситуації, коли курорт майже спорожнів, дозволяють собі відстоювати інтереси бізнесу, а не трускавчан?
Галина Носова, газета «Трускавецькурорт»
Також читайте
ТОП коментованих за тиждень